- •Пояснювальна записка
- •Питання до державного екзамену з дисципліни «Вікова психологія»
- •Питання до державного екзамену з дисципліни «Педагогіка дитинства»
- •Додатки
- •Критерії оцінювання знань студентів з дисциплін
- •Список рекомендованої літератури до курсу «Вікова психологія»
- •Список рекомендованої літератури до курсу «Педагогіка дитинства»
Пояснювальна записка
Програма державного екзамену з навчальних дисциплін «Вікова психологія», «Педагогіка дитинства» (спеціальність 012 Дошкільна освіта) складена з урахуванням навчальних програм з фахових дисциплін: вікова психологія, педагогіка дитинства.
Екзамен передбачає поглиблену перевірку фахової готовності студентів до виконання функцій вихователя дошкільного навчального закладу, їхнього психолого-педагогічного світогляду, уміння бачити проблеми вікової психології (розуміння вікової психології як галузі психологічної науки; виникнення і розвиток вікової психології; основні концепції психічного і особистісного розвитку; загальні закономірності та детермінанти розвитку особистості; початок психічного життя та його фази; психічний і особистісний розвиток дитини від народження до вступу в школу, в період шкільного навчання; психічний і особистісний розвиток людини в періоди ранньої та зрілої юності; в періоди зрілої дорослості та старіння), педагогіки дитинства (розуміння педагогіки дитинства – науки про походження і розвиток явища дитинства в історії та культурі,розвиток ідеї дитинства у філософських і педагогічних системах вітчизняних і зарубіжних педагогів XIX ст., ідеї дитинства в Україні з Х до ХХст., сучасні підходи до розуміння закономірностей вікового розвитку та особливостей сучасної соціалізації особистості, проблеми охорони дитинства у світі та в Україні), готовність критично переосмислювати існуючі підходи до їх розв’язання; використовувати особисті спостереження і висновки, що склались у їх життєвому досвіді.
Фахівець з дошкільного виховання, за кваліфікаційним рівнем «спеціаліст», повинен розуміти, що освітній процес у навчальному закладі виступає передусім як спрямована соціалізація особистості в процесі навчання й виховання в
контексті культури, до яких із часом приєднуються самовиховання й самоосвіта, формуються різного роду компетенції професійної компетентності педагога.
Тому, в процесі навчання, студенти – майбутні педагоги, повинні не тільки засвоїти загальні закономірності розвитку і вияви психічної діяльності людини та формування її особистості, але й навчитися розуміти вікові та індивідуальні особливості її внутрішнього світу, визначати рівень психічного розвитку, правильно прогнозувати дії особистості як суб’єкта пізнання, спілкування і праці у відповідності з показниками певного вікового періоду.
Зважаючи на основні вимоги навчальних програм з вікової психології, педагогіки дитинства за кваліфікаційним рівнем «спеціаліст», для перевірки знань студентів пропонуються 30 білетів (два теоретичних і одне практичне завдання), які враховують специфіку вікової психології, педагогіки дитинства, сучасні підходи до розуміння закономірностей вікового розвитку та особливостей сучасної соціалізації особистості, психологію студента як суб’єкта навчального процесу, його установки, життєві образи психологічної реальності, необхідність використання психологічних знань.
За наслідками вивчення дисциплін студенти повинні знати:
* структуру та зміст Законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту»;
* призначення та концептуальні засади Базового компонента дошкільної освіти в Україні та Коментар до Базового компонента дошкільної освіти в Україні;
* історію розвитку ідей дитинства у філософських та педагогічних системах;
* методи науково-педагогічних досліджень;
* основні сучасні педагогічні проблеми процесу становлення особистості дитини.
За наслідками вивчення дисципліни студенти повинні уміти:
* виявляти, характеризувати і пояснювати педагогічні факти, явища і процеси реального життя;
* бачити проблеми, вікові та індивідуальні особливості суб‘єктів педагогічної взаємодії;
* оволодіти алгоритмом рішення педагогічних ситуацій;
* набути первинні навички професійної рефлексії (самооцінки).
* упроваджувати результати наукових досліджень у практику.
