2.6. Ефективність наукових досліджень

Якщо основною характеристикою фундаментальних досліджень є їхня теоретична актуальність, новизна, концептуальність, доказовість, перспективність і можливість запровадження результатів у практичну діяльність, то при розгляді прикладних досліджень слід оцінювати в першу чергу їх практичну актуальність і значимість, можливість запровадження в практику, ефективність результатів. Для наукових розробок тут цінною є новизна, актуальність і ефективність.

Розрізняють три види ефективності наукових досліджень: економічна, науково-технічна, соціальна. Економічна ефективність характеризується вираженими у вартісних вимірах показниками економії живої та уречевлюваної праці в суспільній практиці, які отримано від використання результатів науково-дослідницької роботи. Науково-технічна ефективність характеризує приріст нових наукових знань, призначених для подальшого розвитку науки і техніки. Соціальна ефективність виявляється в підвищенні життєвого рівня людей, розвитку охорони здоров'я, культури, науки і освіти, поліпшенні екологічних умов тощо. Названі види ефективності наукових робіт взаємопов'язані і впливають один на одного [2; 3].

Схема 2.4. Види ефективності наукових досліджень [2].

Отже, в будь-якій науково-дослідницькій роботі поряд з вибором і обґрунтуванням теми дослідження, виконанням дослідження важливими є етапи впровадження його в практику діяльність та оцінка ефективності (схема 2.5).

Схема 2.5. Результати практичної реалізації наукових досліджень [3].

Специфіка вищої школи, багатогранність і багатоаспектність форм роботи ставлять особливі вимоги до оцінки ефективності як її діяльності в цілому, так і наукових досліджень. Слід зупинитися на так званому понятті наукового потенціалу вузу, оскільки він відіграє суттєву роль в організації наукових досліджень і в досягненні кінцевих результатів. Рівень наукового потенціалу вищого навчального закладу багато в чому залежить не лише від наявної структури науково-педагогічних кадрів, науково-інформаційної і матеріально-технічної забезпеченості вузу, а й від оптимальної організації наукової системи.

Проблема оцінки ефективності наукової діяльності має два аспекти, оскільки вищий навчальний заклад можна розглядати як навчально-науковий центр. Звідси і два види ефективності наукової роботи: економічна — від упровадження результатів завершених досліджень і когнітивна ефективність (нібито супутня, а насправді має першочергове значення для підвищення якості підготовки фахівців), яка отримується від написання нових підручників і наукових статей, читання нових курсів лекцій, що ґрунтуються на наукових досягненнях в науковій роботі, проведення конференцій, семінарів, курсів, широкого залучення студентів до наукових досліджень [3].

Усе це і розкриває науковий потенціал вищого навчального закладу, який створюється в результаті його багатогранної діяльності. Зрозуміло, що кількісно оцінити вплив науки на вдосконалення навчального процесу і якість підготовки фахівців практично неможливо, але не враховувати цього позитивного явища також не можна. Досвід і практика засвідчують, що розширення масштабів наукової роботи у вищих навчальних закладах сприяє тому, що молоді фахівці, які розпочинають практичну професійну діяльність і мають нові знання в конкретній галузі, швидше розв'язують проблеми практичної діяльності.

Специфіка проведення наукових досліджень у вищих навчальних закладах виявляється насамперед у тому, яким чином будуть використані результати цих досліджень і який вони дадуть ефект. Тому ефективність наукової діяльності вищого навчального закладу необхідно розглядати саме з цих позицій, виходячи з головного завдання вищої школи – вдосконалення підготовки висококваліфікованих фахівців.

3.1. Поняття про метод. Класифікація методів досліджень.

3.2. Вимоги до наукових методів.

3.3. Описові методи.

             3.3.1. Історичний метод.

             3.3.2. Біографічний метод.

             3.3.3. Класифікація.

             3.3.4. Типологічний аналіз.

3.4. Аналіз документальної інформації. Традиційні і новітні методи аналізу текстів.

             3.4.1. Контент-аналіз.

             3.4.2. Контент-моніторинг.

3.5. Спостереження.

3.6. Опитування. Класифікація опитувань.

            3.6.1. Інтерв’ю.

            3.6.2. Анкетне опитування.

            3.6.3. Експертне опитування.

3.7. Експеримент. Експеримент у гуманітарних науках.

Виклад лекційного матеріалу