- •1.1. Сутність і функції науки в суспільстві
- •1.2. Понятійний апарат. Класифікація наук
- •1.3. Історичні етапи становлення і розвитку науки
- •1.4. Організація наукової діяльності в Україні
- •1.5. Наукова діяльність та глобалізація науки
- •2.1. Наукове дослідження – форма здійснення й розвитку науки
- •2.2. Види наукових досліджень
- •2.3. Об’єкт, предмет, мета і завдання наукових досліджень
- •2.4. Процес наукового дослідження, етапи його проведення
- •2.5. Вибір теми наукового дослідження
- •2.6. Ефективність наукових досліджень
- •3.1. Поняття про метод. Класифікація методів досліджень
- •3.2. Вимоги до наукових методів
- •3.3. Описові методи
- •3. 5. Спостереження
- •3.6. Опитування. Класифікація опитувань
- •3.6.2. Анкетне опитування
- •3.6.3. Експертне опитування
- •3.7. Експеримент. Експеримент у гуманітарних науках
- •4.1. Поняття про наукову інформацію. Роль інформації у проведенні наукових досліджень
- •4.2. Джерела інформації та їх використання в науковій роботі
- •4.3. Техніка роботи зі спеціальною літературою
- •4.4. Вимоги до цитування у науковому тексті
- •4. 5. Оформлення списку використаних джерел
- •5.1. Місце науково-дослідницької роботи в підготовці журналіста
- •5.2. Курсова робота – самостійне навчально-наукове дослідження студента
- •5.3. Бакалаврська робота
- •5.4. Магістерська робота як кваліфікаційне дослідження
- •5.5. Студентська наукова робота (курсова, бакалаврська, магістерська): структура, зміст, вимоги до оформлення
- •5.6. Етапи роботи над виконанням студентської наукової роботи
- •5.7. Захист студентської наукової роботи
2.4. Процес наукового дослідження, етапи його проведення
Процес наукового дослідження достатньо тривалий і складний. Він починається з виникнення ідеї, а завершується доведенням правильності гіпотези і суджень. В науці недостатньо встановити будь-який науковий факт. Важливим є пояснення його з позиції науки, обґрунтування його загально пізнавального, теоретичного та практичного значення. Накопичення наукових фактів у процесі досліджень є творчим процесом, в основі якого завжди лежить задум вченого, його ідея. Наукове пізнання – трудомісткий і складний процес, який потребує постійного високого напруження, праці, натхнення.
Головними етапами наукового дослідження є:
— виникнення ідеї, формулювання теми;
— формування мети та завдань дослідження;
— висунення гіпотези, теоретичні дослідження;
— безпосереднє проведення дослідження, узагальнення наукових фактів і результатів;
— аналіз та оформлення наукових досліджень;
— впровадження та визначення ефективності наукових досліджень [3].
Головні етапи проведення наукового дослідження можна зобразити у вигляді схеми 2.2.
Схема 2.2. Основні етапи проведення наукового дослідження [3].
2.5. Вибір теми наукового дослідження
Тема наукового дослідження може бути віднесена до певного наукового напрямку або до наукової проблеми.
Тема – це наукове завдання, що охоплює певну сферу наукового дослідження. Вона базується на численних дослідницьких питаннях. Під науковими питаннями розуміють більш дрібні наукові завдання, що стосуються конкретної сфери наукового дослідження.
Постановка (вибір) проблем або тем є складним і відповідальним завданням, містить у собі ряд етапів. Перший етап – формулювання проблем. На основі аналізу досліджуваного напрямку формулюють основне питання – проблему. Другий етап містить розроблення структури проблеми. Виділяють теми, підтеми, питання. Композиція цих компонентів повинна становити дерево проблеми (або комплексної проблеми). На третьому етапі встановлюють актуальність проблеми, тобто цінність її на даному етапі для науки.
При виборі важливо вміти відрізняти псевдопроблеми від наукових проблем. Псевдопроблеми (помилкові, уявні), незважаючи на зовнішню форму, мають в основі антинауковий характер.
На думку деяких учених, вибрати тему наукового дослідження інколи складніше, ніж провести саме дослідження. До теми висувають низку вимог (Схема 2.3).
Схема 2.3. Основні критерії вибору теми наукового дослідження [2].
Одна з головних вимог вибору теми дослідження полягає в тому, що тема повинна бути актуальною, тобто важливою, такою, що потребує вирішення в даний час. Також тема повинна мати соціальну, політичну, економічну чи іншу значущість.
Актуальність – це важливість досліджуваної проблеми в суспільному житті й обґрунтування причин, за якими обрана дана тема досліджень. Актуальність теми – ступінь її важливості в даний момент і у даній ситуації для вирішення даної проблеми (завдання, питання). Актуальність – обов'язкова вимога до будь-якого наукового дослідження. Тому кожна наукова праця має починатися з обґрунтування актуальності обраної теми. Те, як автор вміє вибрати тему й наскільки правильно він цю тему розуміє й оцінює в аспектах сучасності і соціальної значущості, характеризує його наукову зрілість і професійну підготовленість.
Актуальність теми наукового дослідження обґрунтовується в науковому й прикладному значеннях (Таблиця 2.1).
Таблиця 2.1
Обґрунтування актуальності теми наукового дослідження в науковому та прикладному аспектах
Актуальність теми дослідження |
|
у науковому аспекті |
у прикладному аспекті |
- завдання фундаментальних наук вимагають розроблення даної теми для пояснення нових фактів; - уточнення, розвиток і вирішення проблеми наукового дослідження можливі та потрібні в сучасних умовах; - теоретичні положення наукового дослідження дозволять зняти існуючі суперечності в розумінні процесу або явища; - гіпотези, висунуті в науковому дослідженні, дозволяють узагальнити відомі раніше та отримані автором емпіричні дані, спрогнозувати перебіг явищ і процесів
|
- завдання прикладних досліджень вимагають опрацювання питань з даної теми; - існує нагальна потреба вирішення завдань наукового дослідження для потреб суспільної практики; - наукові дослідження з даної теми істотно підвищують якість розробок творчих і наукових колективів у певній галузі знань; - нові знання, отримані в науковому дослідженні, сприяють вдосконаленню суспільних відносин, підвищенню кваліфікації кадрів, можуть увійти в навчальні програми навчання студентів тощо |
