2.2. Види наукових досліджень

Наукові дослідження можна класифікувати за певними критеріями, зокрема за цільовим призначенням до потреб практики, за джерелами фінансування, за тривалістю проведення тощо.

За цільовим призначенням до потреб практики наукові дослідження прийнято поділяти на фундаментальні (теоретичні) та прикладні. Під фундаментальними науковими дослідженнями розуміють експериментальну або теоретичну діяльність, спрямовану на отримання нових знань про основні закономірності побудови, функціонування й розвитку людини, суспільства, навколишнього природного середовища. Прикладні наукові дослідження спрямовані переважно на застосування нових знань для досягнення практичних цілей і вирішення конкретних завдань.

За джерелами фінансування розрізняють такі наукові дослідження: бюджетні; госпрозрахункові; нефінансовані. Бюджетні дослідження фінансуються з коштів бюджету. Госпрозрахункові дослідження фінансуються замовниками відповідно до укладених договорів. Нефінансовані дослідження можуть виконуватися з ініціативи вченого, за його індивідуальним планом.

За тривалістю наукові дослідження слід розділити на довгострокові; короткострокові; експрес-дослідження.

Схема 2.1. Основні види наукових досліджень [2].

Крім зазначених вище критеріїв, наукові дослідження можна також класифікувати за складом досліджуваних якостей об’єкта, за рівнем важливості, за місцем проведення, за методами дослідження тощо.

2.3. Об’єкт, предмет, мета і завдання наукових досліджень

При проведенні наукових досліджень розрізняють поняття «об'єкт» і «предмет» дослідження.

Об'єктом дослідження прийнято називати те, на що спрямована пізнавальна діяльність дослідника. Це процес або явище, яке породжує проблемну ситуацію і обране для дослідження. Об'єктом наукового дослідження є навколишній матеріальний світ та форми його відображення у людській свідомості, які відбираються відповідно до мети дослідження.

Предметом дослідження є досліджувані з певною метою властивості, характерні для наукового пізнання, це визначення певного «ракурсу» дослідження як припущення про найсуттєвіші для вивчення обраної проблеми характеристики об'єкта. Під предметом дослідження розуміється те, що знаходиться в межах об'єкта і завжди збігається з темою дослідження. Той самий  об'єкт може бути предметом різних досліджень і навіть наукових напрямів.

Об'єкт і предмет дослідження, як категорії наукового процесу, співвідносяться між собою як загальне і часткове. Правильний вибір об'єкту та предмету вивчення відповідно до мети дослідження сприяє обґрунтованості результатів дослідження.

Завдання дослідника полягає у визначенні факторів, які впливають на об'єкт дослідження, у відборі і зосередженні уваги на найсуттєвіших з них. Критеріями відбору є мета дослідження та кількісний рівень накопичених фактів у цьому напрямі. Відбір найсуттєвіших факторів, які впливають на об'єкт дослідження, має велике практичне значення, оскільки впливає на рівень достовірності результатів дослідження. Якщо будь-який суттєвий фактор не враховано, то висновки, здобуті в результаті дослідження, можуть бути помилковими, неповними або навіть хибними. Виявлення суттєвих факторів простіше, якщо дослідження ґрунтуються на добре опрацьованій теорії. Якщо теорія не дає відповіді на поставлені запитання, то використовують гіпотези, наукові ідеї, сформовані в процесі попереднього вивчення об'єкта дослідження [3].

Отже, чим повніше враховано вплив середовища на об'єкт дослідження, тим точнішими будуть результати наукового дослідження. Середовище - це те, що впливає на об'єкт дослідження.

Визначивши об'єкт, предмет і фактори, які впливають на причиново-наслідкові результати стану об’єкта, визначають його параметри, тобто повноту вивчення відповідно до поставленої мети.

Від визначення об'єкту та предмету дослідження логічно перейти до формулювання мети дослідження, а також вказати конкретні завдання, які треба вирішувати відповідно до цієї мети. Потреба у вирішенні наукового завдання органічно втілюється в меті наукового дослідження. Мета – продукт потреби, тому чітко сформульована потреба багато в чому визначає мету. Головною метою, що визначає наукову діяльність, є отримання нового наукового знання у конкретній галузі науки.

Метою наукового дослідження є всебічне, об'єктивне і ґрунтовне вивчення явищ, процесів, їх характеристик, зв'язків на основі розроблених у науці принципів і методів пізнання, а також отримання корисних для діяльності людини результатів, упровадження їх у практичну діяльність.

Мета дослідження конкретизується і досягається через виконання завдань наукового дослідження. У дослідженні, як правило, формулюється кілька завдань, що пов'язано з різними аспектами загальної проблеми: необхідністю розвитку теоретичних положень предмета дослідження, розробленням нових методів, розробленням рекомендацій щодо використання нових знань тощо.