1.5. Наукова діяльність та глобалізація науки

В умовах світових глобалізацій них процесів глобальними також стають і наукові надбання та наукові дослідження. Це проявляється в тому, що наука дедалі більше стає інтернаціональною, сучасні наукові проблеми можуть бути розв’язані переважно колективними зусиллями, на стику фахових досліджень.

Україна бере активну участь в світових інтеграційних процесах в галузі науки. Законодавством України визначено, що держава сприяє встановленню наукових зв’язків України зі світовим співтовариством. До принципів державного управління науковою діяльністю в Україні, зокрема, належать використання досягнень світової науки, можливостей міжнародного наукового співробітництва; відкритість до міжнародного наукового співробітництва, забезпечення інтеграції української науки в світову в поєднанні із захистом інтересів національної безпеки.

Основні форми наукової міжнародної співпраці, що визначені Законом України „Про наукову та науково-технічну діяльність” [1], подано у вигляді таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

Форми наукової міжнародної співпраці

1	Упровадження спільних наукових досліджень, технічних і технологічних розробок на основі кооперації та спільних науково-технічних програм
2	Упровадження досліджень та розробок за спільними координаційними угодами
3	Виконання робіт, передбачених угодою, однією зі сторін якої є організація іноземної держави або міжнародна організація
4	Спільні дослідження та розробки у міжнародних колективах спеціалістів, міжнародних інституціях
5	Взаємний обмін науковою та науково-технічною інформацією, використання об’єднаних міжнародних інформаційних фондів, банків даних
6	Проведення міжнародних конференцій, конгресів, симпозіумів
7	Взаємний обмін науковими, науково-технічними й викладацькими кадрами, студентами й аспірантами, а також спільну підготовку спеціалістів

Основні напрямки наукової інтеграції нашої держави у світове співтовариство подано у вигляді схеми 1.3.

Схема 1.3. Напрямки світової наукової інтеграції України.

2.1. Наукове дослідження – форма здійснення й розвитку науки

Формою існування й розвитку науки є наукове дослідження — цілеспрямоване вивчення за допомогою наукових методів явищ і процесів, аналіз впливу на них різних факторів, а також вивчення взаємодії між явищами з метою отримання переконливо доведених і корисних для науки і практики рішень. Воно характеризується об'єктивністю, відтворюваністю, доказовістю і точністю [3].

Будь-яке наукове вивчення, від творчого задуму до закінченої наукової праці, здійснюється індивідуально. Спираючись на загальні та часткові методи дослідження, вчений отримує відповідь на те, з чого потрібно розпочинати дослідження, як узагальнити факти і яким шляхом іти до висновків.

При цьому закономірним є дотримання таких рекомендацій:

—  нічого не сприймати за істину, що не є достовірним і аксіоматичним;

—  складні питання розділяти на стільки частин, скільки потрібно для вирішення проблеми;

—  починати дослідження з найпростіших і найзручніших для пізнання речей та поступово переходити до складних і важких;

—  зупинятись на всіх деталях, на все звертати увагу, щоб бути впевненим, що нічого не упущено [3].

У науці недостатньо встановити новий науковий факт, досить важливо дати йому пояснення з позицій науки, показати його загальне пізнавальне теоретичне або практичне значення, а також завчасно передбачити невідомі раніше нові процеси та явища. Наукова робота – це насамперед чітко спланована діяльність,  під час якої кожний вчений має право на власну точку зору, з якою безумовно слід рахуватись.

Наука є суспільною за своїм походженням, розвитком та використанням. Будь-яке наукове відкриття є загальною працею, сумарним відтворенням людських успіхів у пізнанні світу. Тому наукове вивчення зобов'язує не тільки добросовісно зображати чи описувати, а й усвідомлювати ставлення до того, що відомо або з досвіду, або з попереднього вивчення, тобто визначати якість невідомого за допомогою відомого.

Результати наукових досліджень оцінюються тим вище, чим вища науковість зроблених висновків і узагальнень, чим вони достовірніші й ефективніші. Вони повинні створювати основу для нових наукових розробок.

Однією з найважливіших вимог, які ставляться до наукового дослідження, є наукове узагальнення, що дозволить встановити залежність і зв'язок між досліджуваними явищами і процесами та зробити наукові висновки. Чим глибші висновки, тим вищий науковий рівень дослідження.