5.6. Етапи роботи над виконанням студентської наукової роботи

Процес здійснення студентами наукового дослідження (виконання курсової, бакалаврської, магістерської робіт), як зазначає Г. С. Цехмістрова, поділяється на три основні етапи:

— підготовчий;

— етап роботи над змістом;

— заключний етап [4].

Підготовчий етап розпочинається з вибору теми дослідницької роботи, осмислення своїх можливостей її виконати, обґрунтування актуальності. Тематика робіт має відповідати завданням навчальної дисципліни і тісно пов'язуватися з практичними потребами журналістського фаху. Студент здійснює вибір теми за списком кафедри ЖЗМК самостійно або з науковим керівником, враховуючи місце практики, особисті попередні напрацювання, власні матеріали в ЗМІ, зацікавленість певною проблемою, тематикою чи наявністю власного творчого доробку, можливістю добору практичного матеріалу, матеріалів ЗМІ. Студент також може запропонувати власну творчу або дослідницьку тему, дотичну до профілю кафедри і майбутнього фаху, написавши  відповідну заяву й узгодивши тему з майбутнім керівником.

Далі разом із науковим керівником студент має з'ясувати об'єкт, предмет, мету, завдання, методи дослідження, структуру майбутньої роботи. При цьому треба зважати на те, що між ними і темою роботи існує логічний взаємозв’язок.

Об'єкт дослідження - це явище, процес, що породжують проблему і потребують вивчення. Об'єкт дослідження завжди реальний, ним можуть бути газети, журнали, програми радіомовлення, телебачення, матеріали Інтернет-ЗМІ.

 Предмет дослідження міститься в межах об'єкта. Це аспект науково-практичної проблеми, актуальна окрема науково-практична проблема, яка є суттєвою або визначальною для об’єкта дослідження.

 Іншими словами, об'єктом виступає те, що досліджується, а предметом — те, що в цьому об'єкті має наукове пояснення, тобто як категорії наукового процесу вони співвідносяться між собою як загальне і часткове, предмет визначає тему дослідження.

Мета дослідження пов'язана з об'єктом і предметом дослідження, а також його кінцевим результатом і шляхами його дослідження, в ідеалі вона збігається з формулюванням теми.

Для досягнення поставленої мети дослідження студент визначає послідовне виконання відповідних завдань:

—   вирішення та обґрунтування теоретичних питань з проблеми дослідження;    

—   всебічне вивчення практики, накопичення даних, їх аналіз і систематизація;

—   осмислення, опрацювання наукової літератури;

—   виявлення стану, недоліків, упущень, вивчення журналістського досвіду;

—   обґрунтування системи заходів з вирішення проблеми;

—   розробка рекомендацій та пропозицій щодо використання результатів дослідження в практиці відповідних редакцій.

Важливе значення має використання адекватних методів дослідження, які треба обов’язково назвати у вступі. Студент може використати такі методи як  текстовий аналіз наукової літератури та матеріалів ЗМІ, порівняльний аналіз, контент-аналіз, кількісний, якісний, порівняльний, прогностичний аналіз, узагальнення даних.

Наступним етапом виконання роботи є безпосереднє ознайомлення студента з основними науковими працями та навчальною літературою до теми курсової, бакалаврської, магістерської робіт для формування робочого списку літератури  з теми та написання огляду літератури до вступу.

Далі – підбір літератури до теми, вивчення об’єкту дослідження (матеріалів ЗМІ). Ці процеси тривають впродовж усієї роботи, адже з’являються нові праці, нові матеріали. Студент має самостійно шукати літературу до теми в каталозі бібліотеки, в Інтернеті, в оглядах нової літератури наукових бібліотек, літописах Книжкової палати, вісниках вузів зі спеціальності „журналістика” та інших працях.

Укладений список літератури необхідно дати на перегляд керівникові, який порекомендує праці, котрі треба вивчити насамперед, а також ті, які слід виключити зі списку літератури або, навпаки, включити до нього.

Після цього студент вивчає, опрацьовує, конспектує потрібну літературу з теми роботи, виписує цитати з покликанням на джерело. Такий матеріал необхідно вдумливо переглянути, щоб склалося цілісне уявлення про предмет вивчення та сформувати попередній план роботи, який обов'язково погодити з керівником і доопрацювати завдання на виконання курсової, бакалаврської, магістерської робіт. Далі треба ще раз обдумати структуру роботи і кожного розділу, головну ідею та аргументацію її висвітлення.

Вивчати об’єкти дослідження – матеріали газет, журналів, інших ЗМІ треба за певний період. Приклади можна виписувати, можна копіювати або фотографувати цифровою камерою. Осмислення, свої думки занотовувати, а потім перечитувати ще раз, обдумувати й одразу розкладати в окремі папки або файли:  Вступ, Розділ 1, Розділ 2, Висновки, Список літератури.

Наступним процесом виконання студентської наукової роботи є робота над змістом, тобто безпосереднє творення тексту курсової, бакалаврської чи  магістерської роботи, всіх її структурних частин. Текст роботи неможливо написати за один раз. Починати треба зі вступу, що обов’язково має мати такі структурні елементи: актуальність, значення теми роботи, огляд літератури до теми, виявлення недослідженого, новизна роботи, предмет, об’єкт, мета, завдання, методи дослідження, структура. Далі йде написання розділів. Назва розділу не повинна збігатися з назвою курсової роботи чи бути ширше від неї. Писати треба чітко та грамотно, варто уникати загальних фраз. Обов’язково слід цитувати праці, робити покликання на джерела. Кожний розділ закінчується висновками. У кінці усієї роботи – висновки, в яких треба узагальнити висновки всіх розділів. Висновки мають бути чіткі й конкретні. Далі – список літератури, оформлений  згідно з вимогами державного стандарту.

Перший варіант тексту роботи варто показати науковому керівникові. У другому варіанті треба врахувати всі зауваження й пропозиції наукового керівника, ще раз відредагувати й кілька разів вичитати, і ще раз звірити прізвища та назви.

Написання студентських наукових робіт передбачає опрацювання певної кількості наукових першоджерел. Мінімум 20-25 наукових статей, книг для курсової, 40-50 для бакалаврської, не менше 60 для магістерської роботи. Обов’язково треба  зібрати оригінальні приклади з матеріалів газет, журналів, радіо-, телепередач, Інтернет-ЗМІ, інформаційних агентств або інших джерел, самостійно систематизувати, проаналізувати цей матеріалу, визначити їх місце як ілюстративний матеріал до кожного розділу. У магістерських роботах обов’язковим є використання наукової літератури іноземною мовою.

На заключному етапі передбачається уточнення студентом вступу, основної частини та формування висновків роботи, оформлення списку літератури і додатків. Студент має відредагувати,  вичитати, доопрацювати текст, врахувавши зауваження наукового керівника.

У висновках потрібно наголосити на якісних та кількісних показниках здобутих результатів, обґрунтувати достовірність результатів дослідження, викласти рекомендації щодо їх використання.         У стислій формі, в логічній послідовності викладаються зроблені автором узагальнення, пропозиції та зазначається їхня значимість. Такий висновок повинен бути покладений в основу доповіді при захисті студентської наукової роботи.

Зброшуровану, у твердій палітурці роботу не пізніше як за 15 днів до захисту разом із завданням дослідження  студент подає на кафедру ЖЗМК для прийняття рішення щодо її допуску до захисту.   

Науковий керівник роботи готує відгук, в якому вказує на самостійність роботи, наполегливість студента, рівень виконання завдань дослідження, теоретичне і практичне значення результатів, готовність студента до журналістської, дослідницької роботи. Якщо робота творча, то відгук має містити характеристику втілення теоретичних знань, навичок і журналістської майстерності студента, його готовність до самостійної творчої роботи. Керівник пропонує свою оцінку.

Рецензентів запрошують з науково-педагогічного складу вищого навчального закладу і фахівців організацій відповідної професійної кваліфікації (редакцій ЗМІ). Рецензент ретельно ознайомлюється з роботою, пише рецензію та пропонує свою оцінку. Якщо оцінка – незадовільна, роботу не допускають до захисту. Студент має ознайомитися з рецензією й підготувати відповіді на зауваження.

Схема 5.2. Алгоритм написання та оформлення студентської наукової роботи [4].