5.4. Магістерська робота як кваліфікаційне дослідження

Магістерська робота – це завершена самостійна навчально-дослідницька робота теоретико-журналістського, історично-журналістського чи творчого характеру, в основу якої покладено моделювання більш-менш відомих рішень конкретних науково-дослідницьких, творчих журналістських проблем.  

Магістр – освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі кваліфікації бакалавра або спеціаліста здобув поглиблені спеціальні уміння та знання інноваційного характеру, має певний досвід їх застосування та продукування нових знань для вирішення проблемних професійних завдань у певній галузі. Магістр повинен мати широку ерудицію, фундаментальну наукову базу, володіти методологією наукової творчості, сучасними інформаційними технологіями, методами отримання, обробки, зберігання і використання наукової інформації, бути спроможним до творчої діяльності.

Магістерська робота – це самостійна випускна науково-дослідницька робота, яка виконує кваліфікаційну функцію, тобто готується з метою публічного захисту і отримання академічного ступеня магістра. Основне завдання її автора - продемонструвати рівень своєї наукової кваліфікації, уміння самостійно вести науковий пошук і вирішувати конкретні наукові завдання.

Магістерська робота, з одного боку, має узагальнюючий характер, оскільки є своєрідним підсумком підготовки магістра, а з іншого - самостійним оригінальним науковим дослідженням студента, у якому студент упорядковує за власним розсудом накопичені наукові факти та доводить їх наукову цінність або практичну значимість.

5.5. Студентська наукова робота (курсова, бакалаврська, магістерська): структура, зміст, вимоги до оформлення

Курсова, бакалаврська, дипломна, магістерська роботи мають бути правильно і грамотно виконані та оформлені відповідно до Державного стандарту України ДСТУ 3005 „Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення.”

Матеріали курсової, бакалаврської, магістерської роботи ділять на частини,  розділи, підрозділи, параграфи. Розділи нумерують арабськими цифрами наскрізною нумерацією через весь текст роботи, назву розділу пишуть великими літерами. Після номера ставлять крапку. Підрозділи (параграфи) нумерують двома  арабськими цифрами: перша цифра – номер розділу, друга – номер підрозділу. Наприклад: «2.2» - другий підрозділ другої глави; 2.2.1 - перший параграф другого підрозділу другої глави. «ВСТУП» та «ВИСНОВКИ» не нумерують. Назву підрозділу (параграфа) набирають маленькими літерами.

Титульний аркуш оформляють відповідно до поданого на кафедрі зразка.

Перед вступом при потребі необхідно дати перелік умовних позначень, термінів, скорочень, символів, використаних у науковій роботі. Перелік треба друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять визначення, скорочення; справа – їх розшифрування. Це можуть бути скорочені назви періодичних видань. Наприклад: ГУ – „Голос України”; ВЗ – „Високий замок”; ЛГ – ,Львівська газета”; СП  –  „Суботня пошта”; УК  – „Урядовий кур’єр”, УМ  – „Україна молода”, ЛУ  – „Літературна Україна”.

Наступною йде сторінка, на якій подано зміст. У змісті послідовно нумерують назви частин, розділів, підрозділів, параграфів, текстових додатків з посиланням на номер сторінки, з якої вони починаються.

У вступі слід коротко викласти актуальність теми, оцінку сучасного стану досліджуваної наукової проблеми, зробити огляд наукової літератури, визначити новизну теми роботи, обґрунтувати необхідність проведення дослідження та сформулювати мету, об'єкт і предмет дослідження, обрані методи, розкрити теоретичне значення роботи та практичне застосування отриманих результатів.

В основній частині викладають результати власних досліджень відповідно до теми. Кожний розділ поділяють на підрозділи. Основна частина складається з 2 розділів для курсових робіт, 2-3 – для бакалаврських, 3-4 теоретичних і практичних розділів – для магістерських робіт.

Можуть бути теоретичні розділи, що включають аналіз опрацьованої наукової літератури відповідно до завдань дослідження, відображення комплексу дискусійних питань, виклад оригінальних рішень конкретних дослідницьких завдань, а також певні авторські внески з визначенням перспектив подальших пошуків. Практичні розділи містять опис виконаного дослідницького завдання та розробки рекомендацій.

У кожному розділі повинна бути аргументована головна ідея, а також на її підтвердження подано уривки з матеріалів ЗМІ, думки різних авторів, результати осмислення, аналізу усього зібраного матеріалу. Кожний висновок має логічно підкріпляти попередній, один доказ випливати з іншого. Інакше текст втратить свою єдність.

У кінці кожного розділу має бути висновок, а в кінці роботи –  загальні висновки до всієї роботи. Висновки – це чітко сформульовані  підсумки дослідження стосовно поставленої мети, завдань та відповідь, як розв’язати проблематичні питання, що були поставлені у вступі. У висновках слід наголосити на теоретичному значенні здобутих результатів, обґрунтувати їх  достовірність, викласти рекомендації щодо їх використання.

У наукових роботах варто вказати перспективи та напрямки подальших досліджень обраної теми, а також стисло у логічній послідовності викласти зроблені узагальнення, пропозиції.

Обов’язковим є дотримання формальних вимог до технічного оформлення робіт. Робота має бути надрукована на принтері на білому папері формату А-4 (210-297 мм). Комп'ютерний редактор Word (for Windows), шрифт Times New Roman, розмір 14, інтервал 1,5. Поля: ліворуч - З см, вгорі та внизу - 2,5 см, праворуч – 1,5 см. Нумерація сторінок зверху, праворуч. Сторінки нумерують, починаючи з 4 сторінки. На першій, другій, третій сторінках не ставлять номерів сторінок. Робота має бути переплетена.

Обсяг рахують, починаючи з першого розділу й до висновків. Він складає: для курсової роботи – 25-30 сторінок, бакалаврської роботи – 40-50 сторінок, магістерської роботи  – 70-80 сторінок формату А-4.

Бібліографічний опис статей, книг складають згідно з чинними державними стандартами України. Його складають безпосередньо за друкованим текстом роботи, на основі цитованих, опрацьованих, використаних у роботі праць. Кожний бібліографічний запис починають з нового рядка з порядковою нумерацією. Літературу розташовують в алфавітному порядку прізвищ авторів та назв праць, спочатку йдуть закони України про ЗМІ, далі через три зірочки – наукові статті, монографії,  видані українською, російською мовами, потім через три зірочки – іноземною, потім газетні і журнальні видання, що були об’єктом дослідження.

Варто звернути увагу на покликання в тексті. Покликання, згідно з сучасними міжнародними стандартами та державними стандартами України слід робити у квадратних дужках, наприклад "... у працях [1, с. 5], де перша цифра означає порядковий номер у списку  літератури,  друга сторінку чи сторінки покликання на використані  статті, книги. 

Покликання на цитовані праці внизу сторінки не допускаються. Внизу сторінки (під цифрами або "зірочками") можуть бути наведені коментарі до головного тексту, або інші зауваження щодо його змісту, які у свою чергу можуть мати покликання на наукові або ілюстративні першоджерела, що зазначаються у загальному списку літератури.

У курсовій, бакалаврській, магістерській роботах слід дотримуватися вимог до оформлення додатків. Додатки оформляють як продовження роботи на її наступних сторінках або у вигляді окремої частини (книги), розміщуючи їх у порядку появи покликань у тексті.

Якщо додатки оформлюють на наступних сторінках роботи, кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово Додаток і велика літера, що позначає додаток. Наприклад: Додаток А. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г,Є,Є,Ї,О,Ч,Ь, наприклад: додаток А, додаток Б. Один додаток позначають як Додаток А.

При оформленні додатків окремою частиною (книгою) на титульному аркуші під назвою роботи друкують великими літерами слово "Додатки". До роботи додають виступи на наукових конференціях, друковані наукові статті, до творчої роботи – власні матеріали в газеті, журналі. Радіо-, телематеріали слід вкладати в приклеєний конверт на диску, який підписують (прізвище, ім’я). Зброшуровану, у твердій палітурці роботу не пізніше як за 15 днів до захисту разом із завданням дослідження студент подає на кафедру ЖЗМК для прийняття рішення щодо її допуску до захисту.