5.1. Місце науково-дослідницької роботи в підготовці журналіста

Вища освіта надає студентові можливість здобути навички наукової праці, як під керівництвом педагогів-науковців, так і самостійної, і традиційно усі студенти залучаються до науково-дослідницької роботи. Саме тому, як зазначає І.Л.Михайлин, в структурі навчального плану з журналістики передбачено  виконання наукових робіт, що покликано закласти в освіті майбутнього фахівця міцні підвалини наукової праці, дати йому важливі спеціальні знання з тематичної спеціалізації, озброїти навичками й методикою наукового пошуку. Без цих рис важко уявити сучасного журналіста.

Нині нерідко можна зустрітися з думкою: мовляв, наукова праця і журналістська практика – це дві різні площини людської діяльності; оволодіння проблемами журналістикознавства мало чим може посприяти професійному успіхові журналіста. Це хибна думка, яка мусить бути списана в архів.

Так, сучасна українська наука про журналістику є скарбницею узагальненого історичного й сучасного досвіду творення масової інформації, вона осмислює проблеми змісту і форми, журналістських виступів, торує шлях до розв'язання; творчих питань, і дає безпосередні практичні настанови щодо збирання, обробки, зберігання й поширення інформації, стає у пригоді великій армії працівників друкованих та електронних мас-медіа. 

А відтак, наукова робота, якої вимагає від студента-журналіста університетська програма, є важливою складовою його професійної підготовки, спрямована на гарантування високого рівня оволодіння базовими предметами і в кінцевому підсумку забезпечує формування яскравої, компетентної в своїй галузі, всебічно розвиненої особистості, якою, безперечно, мусить бути кожен журналіст.

Як зазначив І.Л.Михайлин, умовно читаючу публіку можна розділити на дві великі групи: читачів газет і читачів книжок. Перші налаштовані на сприйняття новинок, подій, сьогоднішнього дня. Другі - на глибоке сприйняття життя, пошук його філософського пояснення, осмислення законів. Журналіст працює для перших, але сам повинен належати до других. Лише так він спроможний забезпечити собі здатність до компетентних суджень, високу кваліфікацію.

Журналіст професійно виявляється носієм суперечності між спрямованістю його професії на злобу дня і необхідністю ґрунтовних знань для авторитетного висвітлення подій, що відбуваються сьогодні. Ця реальна суперечність може бути розв'язана лише закладенням в свідомість кожного журналіста за допомогою університетської освіти сталої внутрішньої потреби до постійного самовдосконалення, читання художньої й наукової класики, літератури зі своєї тематичної спеціалізації.

Університетська освіта повинна привести кожного студента до багатоаспектного бачення світу, дати уміння самостійно ставити й розв'язувати наукові й життєві проблеми. Навички науково-дослідницької роботи потрібні студентові для того, щоб глибше оволодіти своїм фахом, досягти глибини в тематичній спеціалізації. Завдяки науковій праці, підкреслює І.Л.Михайлин, молода людина здатна стати особистістю, прокласти собі шлях до творчого професійного успіху в журналістиці. А відтак, науково-дослідницька робота для студента не самоціль, а єдиний спосіб стати висококласним журналістом [2].