1.Статут 2. Посадові інструкції

Статут СТАТУТ - юридичний акт, що є зведенням правил, які регулюють діяльність організацій, установ, товариств, громадян, їхні відносини з іншими організаціями та громадянами, права й обов'язки у певній сфері державного управління або господарської діяльності.Статути можуть бути типові та індивідуальні. Типові статути розробляються для певних систем установ чи підприємств і затверджуються вищими органами державної влади та управління, з'їздами громадських організацій.Індивідуальний статут укладається для певної організації чи установи шляхом конкретизації типових статутів і затверджується вищою установою, якій підпорядковується ця організація.Статути після затвердження їх підлягають обов'язковій реєстрації в органах Міністерства фінансів України. Лише після реєстрації новостворена організація може розпочинати свою діяльність.

Реквізити статуту: 1) гриф затвердження вищою установою чи органом управління; 2) назва виду документа (статут); 3) заголовок 4) текст; 5) відмітки про погодження та реєстрацію; 6) дата.

Статути є основою діяльності керівних громадських, кооперативних організацій, спортивних добровільних товариств, радгоспів, колгоспів.

Статути господарських організацій мають свої особливості. В цих статутах визначаються порядок вступу в організацію, права та обов'язки її членів, органи управління, порядок виборів, оплати членських внесків та ін.

Посадові інструкції Посадова інструкція - це документ, що визначає організаційно-правове становище працівника у структурному підрозділі і забезпечує умови для його ефективної праці.

Посадова інструкція складається з таких розділів: загальна частина; функції; обов'язки; права; взаємовідносини; відповідальність працівника; оцінка працівника.

У загальній частині зазначають: основні завдання працівника; порядок призначення на посаду; професійні вимоги; кому підпорядковується; основні керівні документи.

У розділі "Функції" зазначають предмет, зміст і обсяг обов'язків.

Інструкцію підписує керівник організації.

Реквізити інструкції:

1) назва виду документа (інструкція);

2) гриф затвердження;

3) заголовок;

4) дата, індекс, місце видання;

5) текст;

6) підпис;

7) види погодження.

Посадові інструкції електромонтера 1. Загальні положення

Електромонтер (електромеханік) з обслуговування електрообладнання у навчальних корпусах та гуртожитках університету повинен мати підготовку зі спеціальності "електрик", групу з техніки безпеки не нижче ІІ та вік не нижче 18 років.

До призначення на посаду електромонтера (електромеханіка) особа зобов'язана:

А) ознайомитись з обов'язками, безпечними методами праці, обладнанням та апаратурою, порядком її утримання та користування, з інструментами і приладами для технічного обслуговування й експлуатаційних робіт, правилами безпечної експлуатації, поводження з електрообладнанням та електричними ручними машинами на робочому місці, користування захисними засобами й носіння робочого спецодягу, з усіма небезпечними моментами в роботі, а також правилами поведінки у випадку виникнення небезпеки;

Б) пройти медичний огляд з метою виявлення протипоказань для роботи в діючих електроустановках;

В) пройти загальний інструктаж з електробезпеки стосовно оформленням його в журналі;

Г) у комісії університету пройти перевірку знань з технічної експлуатації й техніки безпеки при обслуговуванні електроустановок, одержати відповідну кваліфікаційну групу з техніки безпеки та посвідчення встановленого зразка.

Електромонтер (електромеханік) зобов'язаний проходити один раз у два роки медичне перевірку; один раз у три місяці - інструктаж з техніки безпеки; один раз на рік - перевірку ПТБ і перевірку знань ПТЕ. При порушенні ПТБ і ПТЕ електромонтер (електромеханік) проходить позачергову перевірку знань.

Електромонтер (електромеханік) у технічно-оперативному відношенні підпорядковується головному енергетику, інженеру-електрику, а в адміністративному - головному інженеру та проректору.

Призначається і звільняється з роботи наказом першого проректора за поданням головного енергетика.

Електромонтер (електромеханік) повинен знати:

1. Закріплену за ним дільницю, кількість і тип електрообладнання, його технічний стан.

2. Основи електротехніки, мати уявлення про можливість ураження електричним струмм.

3. Вимоги до електротехнічного персоналу.

4. Технічну документацію і порядок її ведення.

5. Правила та порядок переключення в електроустановках.

6. Правила користування захисними засобами, інструментами.

7. Правила технічної експлуатації електрообладнання, мереж, освітлювальних та силових установок.

8. Правила користування електроенергією.

9. Правила заміни плавких установок.

10. Електромонтер повинен знати основні види електротехнічних матеріалів, марки проводів, їх призначення, основні операції з обслуговування електродвигунів, електроапаратури, освітлювальної апаратури, правила надання першої допомоги при ураженні електричним струмом та ін.