Норми загальної штучної освітленості для побутових і громадських приміщень

Приміщення	Мінімальна освітленість, лк
	Люмінесцентні лампи	Лампи розжарювання
Кімнати і кухні житлових будинків	100	30
Навчальні класи	300	150
Кабінети технічного креслення	500	-
Шкільні майстерні	300	-
Приймальні, групові, гральні кімнати	200	-
Читальні зали	300	-

Vі. Засоби вимірювання та гігієнічне оцінювання радіоактивності навколишнього середовища і доз опромінення організму людини

Практичне значення роботи: гігієнічне оцінювання дії іонізуючого радіоактивного випромінювання на організм людини дасть змогу запобігти пошкодженню її здоров’я.

Прилади та реактиви: радіометр “Прип’ять” РКС-20.03, індивідуальний дозиметр ІД-02, сцинтиляційний радіометр пошуковий СРП-68-01.

Дослід 1. Ознайомлення з приладами радіометричного й дозиметричного контролю та їх застосуванням

Хід роботи: за допомогою паспортної документації до приладів ознайомитися з їх принципом дії, призначенням, методикою вимірювання радіоактивності факторів навколишнього середовища та доз опромінення людини.

Дослід 2. Вимірювання дозиметром сумарного фонового гамма- і бета-випромінювання факторів навколишнього середовища

Хід роботи:

1. За допомогою радіометра провести вимірювання сумарного фонового гамма- і бета-випромінювання в навчальному приміщенні.

2. Провести гігієнічне оцінювання результатів вимірювання.

Дослід 3. Ознайомлення з документом “Норми радіаційної безпеки

України” (НРБУ – 97)

Хід роботи:

1. Ознайомитися з основними розділами і положеннями нормативного документа з радіаційної безпеки населення України: НРБУ – 97.

2. Зробити записи з цього ознайомлення в протокольних зошитах.

Дослід 4. Опанування розрахункових методів захисту від зовнішнього опромінення шляхом розв’язання ситуаційних задач

Принцип методу: розрахунковий.

Хід роботи: розв’язати ситуаційні задачі з розрахунку захисту від зовнішнього іонізуючого опромінення, використовуючи методичний матеріал примітки та еталон розв’язання.

Приклад ситуаційної задачі

Працівник радіологічної лабораторії працював протягом п’яти років з джерелом гамма-випромінювання (К⁴⁰). Середня активність джерела була на рівні 2,5 мКі, середній час роботи – 400 годин на рік, К_ джерела випромінювання – 0,8 Рсм²/годмКі, джерело знаходилося на відстані 30 см від працівника. Роботу проводили без використання захисного екрана.

Надати гігієнічну оцінку умовам праці робітника.

Еталон розв’язання ситуаційної задачі

Для гігієнічної оцінки умов праці працівника радіологічної лабораторії треба визначити, яку середню за п’ять років дозу опромінення він отримав, і порівняти її з лімітом ефективної дози для населення категорії А. Для визначення дози опромінення використовуємо формулу, наведену в примітці: Д = 2,5 мКі  0,8 Рсм²/годмКі  400 год / 900 см² = 0,89 Р (8,9 мЗв). Потім порівнюємо отриману величину дози з лімітом ефективної дози для населення категорії А, наведеним у таблиці 5.1 (не більше ніж 20 мЗв/рік).

Таким чином, отримана середньорічна доза опромінення працівника радіологічної лабораторії під час роботи з джерелом гамма-випромінювання не перевищує ліміту ефективної дози, що свідчить про задовільні умови праці.

Примітки:

1. Методи розрахунку доз опромінення полягають у використанні фізичних закономірностей послаблення енергії опромінення. Розрізняють такі принципи захисту: кількістю (активністю) речовини, часом роботи, віддаллю від джерела випромінювання, а також екрануванням. Математична залежність між цими величинами при розрахунку захисту від гамма-випромінювання виражається такою формулою: Д = , де Д – доза, Р; Q – активність джерела, мКі; К_ – гамма-стала джерела гамма-випромінювання, Рсм²/годмКі; t – час дії опромінення, год; R – віддаленість організму від джерела випромінювання, см.

Для гамма, рентгенівського та бета-випромінювання доза в один рентген (Р) дорівнює 10 мЗв.

2. Основний принцип захисту від іонізуючої радіації за допомогою екранів: доза (чи потужність дози) опромінення на зверненій до людини поверхні екрана не повинна перевищувати допустиму дозу (чи потужність дози). Потужність екрана визначають через кратність послаблення (К), що являє собою відношення фактичної дози (чи потужність дози) до допустимої з урахуванням енергії випромінювання. Товщина екрана обернено пропорційно залежить від об’ємної ваги матеріалу, з якого він зроблений, та прямо пропорційно – від енергії випромінювання. Товщина половинного послаблення екрана (мм) зменшує дозу опромінення (чи потужність дози) вдвічі. Так, товщина половинного послаблення екрана зі свинцю (при енергії гамма-випромінювання 0,1 – 1,0 меВ) становить 1,0 – 13,0 мм, а із заліза – 7 – 33 мм.

3. Доза радіоактивного опромінення людини складається з фонового (природного) та додаткового опромінення. Річна ефективна доза фонового опромінення людини – 1 – 2 мЗв (залежно від місця та умов проживання на території земної кулі). Ця доза складається з космічного опромінення (0,3 – 0,5 мЗв), земного (0,3 – 0,5 мЗв) та внутрішнього опромінення (0,4 – 1,0 мЗв). Додаткове опромінення складається з опромінення під час роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (робітники АЕС та ін.), опромінення з медичною метою (флюорографія, радіаційне лікування і т. ін.) тощо. Числові значення річних лімітів доз додаткового опромінення для різних категорій населення наведені в таблиці 6.

Таблиця 6