Визначення вмісту со2 за кількістю відборів проб повітря
Кількість відборів проб повітря |
Вміст СО2 (в %) |
3 |
0,44 |
5 |
0,27 |
7 |
0,23 |
9 |
0,18 |
12 |
0,15 |
15 |
0,13 |
18 |
0,12 |
20 |
0,1 |
Вміст СО2 у повітрі житлових, лікарняних, навчальних, спортивних і службових приміщень на рівні чи нижче 0,07 – 0,1% свідчить про чистоту повітряного середовища замкнутих просторів. Перевищення цього показника вказує на забруднення повітря пилом, газами, парами, мікроорганізмами на рівнях, що перевищують гігієнічні норми, наведені в таблиці 1.2.
Таблиця 2
Показники чистоти повітря закритих приміщень
Ступінь чистоти повітря
|
Вміст СО2 (в %) |
Окислюваність за О2 (в мг/м3 ) |
Мікробна кількість (в м/о в м3) |
Гемолітичний стрептокок (в м/о в м3) |
Концентрація пилу (в мг/м3) |
Чисте |
0,05 |
4 |
до 2000 |
до 10 |
менше ніж 0,1 |
Задовільно чисте |
0,1 |
6 |
2000-4000 |
11-40 |
0,1-0,14 |
Слабко забруднене |
0,15 |
10 |
4000-7000 |
40-120 |
0,15 |
Сильно забруднене |
більше ніж 0,15 |
20 |
7000 і більше |
більше ніж 120 |
більше ніж 0,15 |
Визначення ефективності дії систем вентиляції та опалення побутових і виробничих приміщень
Практичне значення роботи: визначення ефективності дії систем вентиляції та опалення побутових і виробничих приміщень дасть змогу забезпечити контроль та усунення недоліків у їх функціонуванні.
Прилади та реактиви: крильчастий анемометр, сантиметрова рулетка.
Дослід 1. Визначення обсягу повітря, що надходить у приміщення через відкриту кватирку, і обчислення фактичної кратності повітрообміну
Принцип методу: кратність повітрообміну природних систем вентиляції приміщення залежить від швидкості руху повітря за межами приміщення та від різниці температур повітря в приміщенні й поза ним. Кратність повітрообміну – це величина відношення об’єму повітря, яке надходить у приміщення (чи видаляється з нього) за одну годину, до об’єму приміщення. Тому ця величина буде залежати від погодних умов та від площі отвору кватирки.
Хід роботи:
1. За допомогою крильчастого анемометра визначити швидкість руху повітря через відкриту кватирку (в м/с).
2. Визначити площу, через яку повітря надходить у приміщення (в м2). Це приблизно ½ від площі отвору кватирки.
3. Обчислити об’єм повітря, що надходить у приміщення за одну годину.
Дослід 2. Обчислення кратності повітрообміну, необхідної для присутніх у приміщенні людей, і оцінювання ефективності вентиляції приміщення
Принцип методу: одна доросла людина у спокої видихує за годину 22,6 л СО2, тому загальна кількість СО2 буде залежати від кількості людей, що знаходяться у приміщенні. За допомогою вентиляційних систем треба зменшити кількість вуглекислого газу, що поступово накопичується у приміщенні, до гігієнічно припустимої величини (0,1%, або 1 л/м3).
Хід роботи:
1. За вуглекислим газом, що видихають, зробити розрахунок обсягу повітря, необхідного для однієї людини на 1 годину.
2. Розрахувати необхідну кратність повітрообміну приміщення з урахуванням кількості людей, що знаходяться в ньому.
3. Порівняти фактичну кратність повітрообміну з необхідною кратністю (дослід 1) і зробити висновок про ефективність вентиляції приміщення.
Дослід 3. Оцінювання ефективності дії штучних систем вентиляції шляхом розв’язання ситуаційних задач
Принцип методу: аналітично-розрахунковий.
Хід роботи: розв’язати ситуаційні задачі з гігієнічного оцінювання ефективності дії штучних систем вентиляції, використовуючи приклад та еталон розв’язання.
Приклад ситуаційної задачі
У спортивному залі відбуваються змагання з баскетболу серед чоловіків, у яких беруть участь 10 гравців. Кожний із них під час гри видихує 40 літрів СО2 на годину. Одночасно в залі знаходяться 50 чоловік, які спостерігають за грою. Площа залу – 600 м2, висота – 7 м. Якою має бути кратність повітрообміну в залі, щоб забезпечити гігієнічні умови проведення змагань?
Еталон розв’язання ситуаційної задачі
Для визначення необхідної кратності повітрообміну:
а) треба визначити об’єм спортивного залу: 600 м2 х 7 м = 4200 м3;
б) треба визначити кількість СО2, який буде виділятися за 1 годину:
40 л/год·10 + 22,6 л/год·50 = 1530 л/год;
в) за кількістю СО2 визначити необхідну кратність повітрообміну, застосовуючи формулу:
,
де
С — кількість літрів СО2, яку видихують люди за 1 годину;
1‰ — припустимий вміст СО2 в промілях (мол/л) чи (л/м3);
0,3‰ — вміст СО2 у чистому атмосферному повітрі в ‰ (промілях);
у — кубатура приміщення (м3).
Висновок: кратність повітрообміну залу має бути на рівні 0,55 раза на годину.
Література: [2, 4, 8, 11, 12]