Заняття №6

ТЕМА: ГІГІЄНІЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ ХАРЧУВАННЯ ЛЮДИНИ

Мета роботи: навчитися оцінювати характер харчування людини залежно від статі, віку та виду діяльності.

Контрольні питання

1. Харчування як соціально-гігієнічна проблема.

2. Гігієнічні вимоги до харчового раціону.

3. Гігієнічні вимоги до умов приймання їжі.

4. Гігієнічні вимоги до режиму харчування.

5. Гігієнічні вимоги до їжі.

6. Оцінювання раціону харчування людини за енергетичною повноцінністю.

7. Оцінювання раціону харчування людини за якісним складом.

8. Роль білків у раціоні харчування людини. Норми споживання.

9. Роль жирів у раціоні харчування людини. Норми споживання.

10. Роль вуглеводів у раціоні харчування людини. Норми споживання.

11. Визначення поняття “вітаміни”. Класифікація вітамінів.

12. Фізіологічні фактори, що визначають потребу організму у вітамінах.

13. Аліментарні захворювання: "авітамінози", "гіповітамінози", "гіпервітамінози" та причини їх виникнення в людини.

14. Основні харчові джерела вітаміну С. Фізіологічна потреба організму у вітаміні С.

15. Умови збереження і руйнування вітаміну С в харчових продуктах.

16. Методика оцінювання С-вітамінної забезпеченості організму експрес-методом (язикова проба).

17. Профілактика гіпо- й авітамінозів у населення.

18. Роль мікро- і макроелементів у раціоні харчування людини. Норми споживання.

19. Види патологічних станів організму, пов'язані з харчовим фактором.

20. Види аліментарних захворювань та їх профілактика.

21. Вплив їжі на організм людини. Дієтичне харчування.

22. Гігієнічне оцінювання харчування організованих колективів. Оцінювання адекватності харчування за допомогою меню-розкладки.

23. Гігієнічне значення й оцінювання режиму харчування.

Аналіз харчування людини за допомогою меню-розкладки

Практичне значення роботи: визначення характеру харчування дасть змогу оцінити та забезпечити його відповідність гігієнічним вимогам з метою збереження і зміцнення здоров’я людини.

Дослід 1. Складання студентами власного добового меню-розкладки

Принцип методу: розрахунковий.

Хід роботи:

1. На основі найбільш типового харчування скласти у вигляді таблиці (табл. 1) добовий перелік продуктів, які входили до складу страв, вжитих у їжу.

2. Користуючись таблицями хімічного складу і поживної цінності харчових продуктів, визначити калорійність та хімічний склад продуктів добового раціону з урахуванням маси вжитих продуктів.

3. Провести підрахування сумарної кількості калорій та хімічних інгредієнтів вжитих продуктів за окремими прийманнями їжі та всього за добу.

Дослід 2. Визначення добових величин енерговитрат і потреби в білках, жирах, вуглеводах, вітамінах, мінеральних солях

Принцип методу: вибірковий.

Хід роботи:

1. За допомогою таблиць визначити величини добової потреби калорій (основний і динамічний обміни) та окремих харчових хімічних речовин з урахуванням статі, віку та категорії професійної діяльності.

2. Включити визначені величини до таблиці 1.

Таблиця 1

Меню-розкладка добового харчування студента

Перелік продуктів

Маса, г

Калорійність, ккал

Білки, г

Жири, г

Вуглеводи, г

Мінеральні речовини, мг

Вітаміни , мг

Час приймання їжі, год.

%

т

р

т

р

Са

Р

С

А

Сніданок: 1…… 2…… і т. д.

-

Усього за сніданок

-

-

Обід: 1…… 2…… і т. д.

-

Усього за обід

-

-

Вечеря: 1…… 2…… і т. д.

-

Усього за вечерю

-

-

Всього за добу

-

-

100

Добова потреба

-

-

-

Дослід 3. Проведення аналізу адекватності індивідуального харчування за допомогою меню-розкладки

Принцип методу: аналітичний.

Хід роботи: порівнюючи отримані результати дослідів 1 і 2, провести аналіз адекватності харчування за такими етапами:

а) енергетична цінність раціону;

б) кратність приймання їжі;

в) розподіл енергії за окремими прийманнями їжі (%), проаналізувати час приймання їжі;

г) білків – усього (г), у т. ч. тваринного походження (у % і г),

жирів – усього (г), у т. ч. рослинного походження (у % і г),

вуглеводів – усього (г);

д) співвідношення Б : Ж : В (за 1 беруть кількість білків);

е) кількість мінеральних речовин (мг), їх співвідношення;

ж) кількість вітаміну С (мг);

з) наявність у раціоні основних продуктів харчування.

Скласти обґрунтований висновок про відповідність раціону та режиму харчування фізіологічним потребам організму. Дати конкретні рекомендації щодо наближення харчування до фізіологічного оптимуму.

В табл. 2 наведено середньодобовий набір продуктів для студентів.

Таблиця 2