Оцінювання якості питної води за бактеріологічними показниками

Практичне значення роботи: визначення якості питної води за бактеріологічними показниками дасть змогу забезпечити використання питної води, яка відповідає гігієнічним стандартам.

Принцип методу: розрахунковий.

Хід роботи: розв’язати ситуаційні задачі з гігієнічного оцінювання якості питної води за бактеріологічними показниками, використовуючи приклад та еталон розв’язання.

Приклад ситуаційної задачі

1. Проведено дослідження 0,5 мл питної води на наявність в ній загальної кількості мікробів. Після перебування посівів у термостаті виросло 300 колоній.

2. Проведено дослідження 500 мл води на наявність в ній кількості кишкових паличок. Після перебування посівів у термостаті виросло 5 колоній.

Визначити мікробне число і колі-індекс досліджуваної води; порівняти ці показники з вимогами Держстандарту 2874 – 82 «Вода питна».

Еталон розв'язання ситуаційної задачі

1. Визначення мікробного числа: якщо в 0,5 мл води міститься 300 мікроорганізмів (колоній), то в 1 мл їх кількість буде становити 600, що в 6 разів вище за припустиму держстандартом норму (не більше 100 на мл).

2. Визначення колі-індексу: якщо в 500 мл води міститься 5 кишкових паличок, то в 1 літрі їх міститься 10, що майже в 3 рази вище за припустиму держстандартом норму (не більше 3-х на л).

Таким чином, мікробне число і колі-індекс досліджуваної питної води не відповідають Держстандарту 2874 – 82 «Вода питна».

Література: [2, 4, 8, 12]

ЗАНЯТТЯ №5

ТЕМА: ГІГІЄНІЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ ВПЛИВУ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ МЕХАНІЧНИХ КОЛИВАНЬ (ЗВУК, УЛЬТРАЗВУК, ІНФРАЗВУК, ПОШТОВХИ, СТРУСИ, ВІБРАЦІЯ)

Мета роботи: навчитися вимірювати і здійснювати гігієнічне оцінювання впливу на організм людини механічних коливань: ультразвуку, звуку, інфразвуку, поштовхів, струсів, вібрації.

Контрольні питання

1. Фізичні основи механічних коливань та умови їх виникнення.

2. Біологічна дія звуків різних діапазонів.

3. Засоби вимірювання, гігієнічне нормування, заходи захисту від дисгармонійних звуків (шуму).

4. Біологічна дія ультра- й інфразвуку.

5. Засоби вимірювання, гігієнічне нормування, заходи захисту від ультра- й інфразвуку.

6. Біологічна дія поштовхів, струсів, вібрації на організм людини.

7. Засоби вимірювання, гігієнічне нормування, заходи захисту від вібрації.

Засоби вимірювання та гігієнічного оцінювання рівня звуку, ультра- та інфразвуку, вібрації

Практичне значення роботи: гігієнічне оцінювання дії звуку, ультра- та інфразвуку, вібрації на організм людини дасть змогу запобігти негативному впливу цих факторів на організм людини.

Прилади та реактиви: шумомір “Шум-3М”, вимірювач шуму та вібрації ВШВ-1, аудіометр АП-02, шумомір ”Брюель і К'єр” і RFT.

Дослід 1. Ознайомлення з приладами для визначення рівня звуку, ультра- та інфразвуку, вібрації

Хід роботи: за допомогою інструкцій до шумо- та вібровимірювачів ознайомитися з принципом роботи та методикою вимірювання рівня шуму в навчальному приміщенні чи спортивному залі.

Дослід 2. Визначити рівень робочого шуму у виробничому приміщенні шумоміром і дати гігієнічну оцінку умовам праці

Принцип методу: інструментальне вимірювання.

Хід роботи: за допомогою шумовимірювачів встановити рівень шуму в навчальному приміщенні чи спортивному залі та порівняти одержані результати з нормативними величинами.

Дослід 3. Гігієнічне оцінювання впливу шуму на організм людини шляхом розв’язання ситуаційних задач

Принцип методу: аналітично-порівняльний.

Хід роботи: розв’язати ситуаційні задачі з гігієнічного оцінювання умов праці людини за параметрами впливу на організм шуму, використовуючи методичний матеріал примітки та еталон розв’язання.

Приклад ситуаційної задачі

У приміщенні дистанційного управління виробничим процесом підприємства (з мовним зв'язком по телефону) за допомогою вимірювача шуму та вібрації встановлені такі рівні шуму: при частоті 63 Гц – 80 дБ, 125 Гц – 72 дБ, 250 Гц – 70 дБ, 500 Гц – 60 дБ, 1000 Гц – 64 дБ, 2000 Гц – 65 дБ, 3000 Гц – 50 дБ, 8000 Гц – 50 дБ. Індивідуальні засоби захисту органів слуху не використовуються.

Дати гігієнічну характеристику умовам праці диспетчерів. Визначити заходи з профілактики, якщо це необхідно.

Еталон розв’язання ситуаційної задачі

Ці умови праці характеризуються наявністю професійної шкідливості – виробничого шуму. Використовуючи таблицю 6.2, подану в примітці, можна констатувати, що рівні шуму в приміщенні дистанційного управління (з мовним зв'язком по телефону) перевищують гігієнічні нормативи: при частоті 250 Гц вони досягають 70 дБ (при нормі 68 дБ), 1000 Гц – 64 дБ (при нормі 60 дБ), 2000 Гц – 65 дБ (при нормі 57 дБ). З наведених даних видно, що наявне перевищення рівня шуму переважно високочастотного спектра, який впливає на органи слуху і ЦНС. Це може призвести до розвитку професійної глухоти і "шумової" хвороби. Таким чином, наявність двох вищевказаних характеристик виробничого шуму (перевищення допустимих рівнів і його переважно високочастотний характер) зумовлює необхідність таких заходів:

1. Забезпечити надійну звукоізоляцію приміщення дистанційного управління з проведенням контрольних вимірювань рівня шуму.

2. Регулярно проводити медичні огляди працівників.

Примітки:

1. Нормативи звуку залежать від інтенсивності, частоти та характеру спектра (тональний чи імпульсний), місця розташування об’єкта та його призначення, часу доби, протяжності впливу. Це виражається в тому, що до існуючих нормативів вносяться численні поправки.

Рівень звуку, що проникає в спортивне приміщення від зовнішніх джерел, у спортивних залах для видів спорту з музичним супроводом і критих залах катків має бути не більше ніж 50 дБА, а в інших спортивних залах – не більше ніж 60 дБА.

Допустимі еквівалентні рівні звуку на територіях, що безпосередньо прилягають до житлових будинків, не повинні перевищувати 55 дБА вдень і 45 дБА вночі, а на майданчиках відпочинку мікрорайонів – 45 дБА вдень. Максимальні рівні звуку на території житлової забудови допускається не вище 70 дБА вдень і 60 дБА вночі, на майданчиках відпочинку – не вище 60 дБА вдень.

2. Допустимими рівнями інфразвуку для середньогеометричних частот 2, 4, 8 і 16 Гц є 105 дБ, для 31,5 Гц – 102 дБ. Найбільш небезпечним для людини є інфразвук з частотою 8 Гц (вплив на -ритм біотоків мозку).

3. Біологічна дія ультразвуку зумовлена його механічною, тепловою та фізико-хімічною дією. Ефект дії ультразвуку залежить від його інтенсивності. Шкідливим для організму людини є ультразвук великої інтенсивності (3 – 10 Вт/м²). Рівень ультразвуку частотою більше ніж 20 тис. Гц не повинен перевищувати 110 дБ.

4. Вібрація нормується в децибелах за віброшвидкістю чи віброприскоренням. Величина граничнодопустимого рівня вібрації залежить від способу передачі (локальна чи загальна), напряму дії на організм (вертикальна чи горизонтальна), частоти (8 – 1000 Гц.).

Таблиця 1