Контрольні запитання:

1. Як за природніми ознаками поділяється дерево, а за виробничим значенням стовбур?

2. Що таке таксаційний показник? Які Ви знаєте таксаційні показники, наведіть їх позначення, одиниці та точність виміру.

3. Які види та групи похибок Ви знаєте?

4. Наведіть властивості похибок. Як впливають похибки, допущені при вимірюванні діаметра, висоти/довжини на точність визначення об’єму стовбура?

5. З яких частин складається стандартна лісова мірна вилка і яким вимогам вона повинна відповідати?

6. Які діаметри в себе включає 20 ступінь товщини по 2-х та 4-х сантиметровій шкалі відповідно?

7. В чому полягає техніка вимірювання діаметрів стандартною мірною вилкою?

8. Які Ви ще знаєте прилади та інструменти для вимірювання діаметрів?

9. Які Ви знаєте електронні та комп’ютерні мірні вилки?

10. Назвіть, які прилади та інструменти для вимірювання суми площ поперечних перерізів ви знаєте?

11. Посніть суть вимірювання суми площ поперечних перерізів повнотоміром Біттерліха та призмою Анучіна.

12. Які Ви знаєте прилади та інструменти для визначення приросту та віку дерев?

13. Чим можна виміряти лінійні розміри зрубаного дерева і його частин?

14. Які Ви знаєте висотоміри засновані на геометричному принципі. Як їх застосовувати?

15. Які висотоміри засновані на тригонометричному принципі. Як нимикористуватися?

16. Які Ви знаєте оптичні прилади для вимірювання висоти? Наведіть принцип роботи.

17. Які Ви знаєте електронні, лазерні та ультразвукові висотоміри?

18. Що Ви знаєте про дендрометри?

19. Як за допомогою найпростіших підручних та допоміжних засобів можна виміряти висоту дерева?

20. Охарактеризуйте ксилометричний метод для визначення об'єму деревини.

21. Поясніть суть вагового методу визначення об'єму деревини.

Змістовий модуль 2. «таксація зрубаних дерев та лісоматеріалів» Тема 1.2. «таксація стовбура зрубаного дерева і його частин»

Питання до розгляду:

1. Форма поздовжнього перерізу стовбура дерева.

2. Форма поперечного перерізу стовбура дерева.

3. Збіг деревного стовбура і його вплив на точність визначення об’єму.

4. Коефіцієнти форми деревних стовбурів.

5. Класи форми деревних стовбурів.

6. Прості стереометричні формули для визначення об’єму стовбура і його частини. Похибки формул.

7. Складні стереометричні формули для визначення об’єму стовбура і його частини. Похибки формул.

1. Форма поздовжнього перерізу стовбура дерева

Стовбур дерева, як і окремі його частини, мають деяку подібність із правильними стереометричними тілами. Тому для визначення об'єму стовбура дерева стереометричними методами необхідно знати його форму. Дослідження форми стовбурів показали, що стовбур доволі симетричний, однак не є правильним геометричним тілом і лише подібний до деяких правильних стереометричних тіл обертання. Дослідження кривих твірних стовбурів довели, що вони неправильні та непостійні.

Форма поздовжнього перерізу стовбура непостійна і залежить від:

• біологічних особливостей породи;

• віку дерева;

• лісорослинних умов.

Рис. 2.1. Форма твірної стовбура, прирівнена до правильних геометричних тіл обертання

Я кщо дерева, що ростуть поодиноко на відкритому просторі, дещо подібні до конуса, то дерева у густому лісі стають подібнішими до циліндрів, особливо в середній частині. Стовбури хвойних порід відрізняються більш правильною формою, ніж стовбури листяних. Стовбури ялини серед хвойних виділяються найбільшою циліндричністю, але, разом із тим, вони мають в основі потовщення, яке називають кореневими напливами. Зі збільшенням віку стовбур очищається від гілля і набуває більш правильної форми.

Якщо стовбур дерева уявити розсіченим уздовж серцевини площиною, то в перерізі отримаємо фігуру, яка відокремлена кривою, так званою твірною стовбура, На окремих ділянках стовбура форма кривої зовні відрізняється: у відземковій частині крива має увігнуту форму, у середній частині - форму, близьку до прямої, а на переважаючій верхній частині - слабо опуклу. Ці ділянки стовбура можна прирівняти до правильних стереометричних тіл обертання. Вивчення поперечного перерізу стовбура показало, що він не є кругом, тому, розглядаючи стовбур як тіло обертання, допускають деяку умовність.

Насправді увесь цілий стовбур не схожий на жодне з правильних тіл обертання. Тому краще розглядати форму не цілого стовбура, а його окремих частин. Нижню відземкову частину стовбура можна розглядати як нейлоїд, центральну, тобто середню, частину - як циліндр, ще вище форма стовбура наближається до форми зрізаного параболоїда II порядку, а вершинна частина - до форми конуса (рис. 2.1).

Об’єми правильних геометричних тіл обертання визначаються за такими формулами:

;	циліндр: V = g0∙L;
;

Однак жодна з цих формул не може бути використаною для визначення об’єму стовбура загалом, так як всі вони дають великі похибки.