- •Курсова робота
- •Методологічні основи теорії ігрової діяльності дітей.
- •1.2. Педагогічні умови організації ігрової діяльності дітей дошкільного віку.
- •1.3.Теоретичні засади класифікації ігор дітей дошкільного віку.
- •2.1. Гра як основна діяльність дитини.
- •2.2. Організація ігрової діяльності протягом дня.
- •2.3. Взаємозв'язок між окремими видами ігор як чинник формування ітелектуальної готовносі дошкільника до навчання в школі.
- •2.4. Ігри для формування інтелектуальної готовності дітей до навчаня в школі.
1.2. Педагогічні умови організації ігрової діяльності дітей дошкільного віку.
Першим етапом розвитку ігрової діяльності є ознайомлювальна гра. По мотиву, заданому дитині дорослим за допомогою предмета іграшки, вона являє собою предметно-ігрову діяльність. Її зміст складають дії маніпуляції, здійснювані в процесі обстеження предмета.
Другий етап становлення ігрової діяльності у дитини дошкільного віку. Окремі предметно-специфічні операції переходять у ранг дій, спрямованих на виявлення специфічних властивостей предмета і на досягнення за допомогою даного предмета певного ефекту.
На третьому етапі характерне створення спеціальної ігрової обстановки, відтворення дій іншої людини-педагога, використання предметів-замінників. Дія з предметом здійснюється згідно ігровому глузду, а не постійно властивому значенням предмета. В іграх дитина самостійно відтворює не окремі дії, а цілі сюжети, діючи, то за педагога, то за ляльку. Предмет використовується багаторазово, але дія носить куплетної, а не сюжетний характер.
Наступний етап - поява перейменування в ігровій ситуації. Спочатку дитина називає іншим ім'ям предмети-замінники у відповідності з функцією, яку вони виконують у грі, однак ототожнення з іншою людиною і присвоєння собі його імені ще відсутня.
Останній етап. Дитина називає себе і партнера по грі (ляльку) ім'ям іншої людини [11].
Всі вище перераховані переходи потребують керівництва з боку дорослих, а кожен з них - і особливих способів керівництва.
Принципи організації сюжетно-рольової гри.
1. Вихователь повинен грати разом з дітьми. Він повинен займати позицію "граючого партнера ". Стратегія педагога має полягати в тому, щоб діти були поставлені перед необхідністю використовувати більш складний, новий спосіб побудови гри.
2. Педагог повинен грати з дітьми протягом усього дошкільного дитинства, але на кожному етапі гру слід розгортати так, щоб діти відразу "відкривали" і засвоювали новий, більш складний спосіб її побудови.
3. На кожному етапі дошкільного дитинства необхідно при формуванні ігрових умінь одночасно орієнтувати дитину, як на здійснення ігрової дії, так і на пояснення його сенсу партнерам - дорослому або одноліткам [20].
На етапі формування умовних ігрових дій дорослий повинен розгортати переважно "однотомні і одноперсонажні" сюжети, як змістовний ланцюжок дій.
На етапі формування рольової поведінки опорою для педагога повинен стати багатоперсонажний сюжет як система взаємопов'язаних ролей, який розгортається через взаємодію персонажів.
На етапі формування вміння будувати нові сюжетні ігри педагог повинен розгортати "багатотомні" сюжети, що припускають комбінування різноманітних подій.
У педагогічному процесі по відношенню до гри існують дві взаємопов'язані складові:
1. спільна гра дорослого з дітьми, в процесі якої формуються нові вміння та навички.
2. самостійна дитяча гра, в яку педагог не включається, а лише забезпечує умови для її активізації [18].
Для дітей залишається прихованим зв'язок між роллю і діями, в яких вона може бути втілена, рольової сенс дій. Цей зв'язок між роллю і пов'язаними діями не виникає спонтанно і повинна бути розкрита дитині дорослими. Розвиток гри пов'язано з логікою оволодіння предметними діями і виділенням дорослого як зразка і носія людських форм діяльності та відносин. Все це відбувається не спонтанно, а під керівництвом дорослих.
Таким чином, гра дошкільнят буде розвиватися, якщо педагог:
1. Організовує предметне середовище:
* поетапно вводить іграшки (предметно-ігрове середовище обов'язково повинна гнучко змінюватися, залежно від змісту знань, отриманих дітьми, від ігрових інтересів дітей та рівня розвитку гри).
* співвідносить сюжет гри з досвідом взаємодії із зовнішнім світом у дитини.
2. Забезпечує керівництво грою :
* допомагає віднести не одне, а ряд дій до одного і того ж персонажу
* допомагає дитині прийняти роль персонажа, який заданий в сюжеті гри, на себе.
* грає разом з дітьми
* забезпечує умови для активізації самостійної гри дошкільнят
* ставить дітей перед необхідністю використовувати більш складні, нові сюжети побудови гри
* орієнтує дитину, як на здійснення ігрової дії, так і на пояснення його сенсу партнерам - дорослому або одноліткам.
* зв'язок між роллю і пов'язаними діями повинна бути розкрита дитині дорослими.
3. Забезпечує сприятливу атмосферу:
* створення довірчих відносин
* відсутність критики в оцінці діяльності дітей
* увагу до кожної дитини [1].
Гра – це провідний вид діяльності дитини дошкільного віку. У грі дитина вчиться взаємодіяти з навколишнім світом, засвоювати загальні норми і правила поведінки, стосунків з однолітками і дорослими. Гра допомагає дитині реалізувати свою потребу у самовираженні.
У грі дитина дошкільного віку проводить більшу частину свого часу, тому базовим компонентом дошкільної освіти в Україні за новою редакцією визначено зміст і завдання ігрової діяльності у інваріативній частині освітньої лінії «Гра дитини». У інструктивно-методичних рекомендаціях «Організація роботи в дошкільних навчальних закладах у 2014/2015 навчальному році» визначені чинні програми розвитку, навчання та виховання дітей дошкільного віку: «Оберіг», програма розвитку дітей від пренатального періоду до трьох років (наук. кер. Богуш А. М.); «Дитина», програма виховання і навчання дітей від 2 до 7 років (наук. кер. Проскура О. В., Кочина Л. П., Кузьменко В. У., Кудикіна Н. В.); «Дитина в дошкільні роки», освітня програма (наук. кер. Крутій К. Л.); «Українське дошкілля», програма розвитку дитини дошкільного віку (авт. кол.: Білан О. І., Возна Л. М., Максименко О. Л. та ін.);«Соняшник», комплексна програма розвитку, навчання і виховання дітей дошкільного віку (авт. Калуська Л. В.); «Я у Світі» (нова редакція), програма розвитку дитини дошкільного віку (наук. кер. Кононко О. Л.) [2].
У програмах визначено головні завдання, які покладаються на вихователя під час організації ігрової діяльності дітей дошкільного віку.
Отже, гра посідає чільне місце в системі фізичного, морального, трудового та естетичного виховання дошкільнят. Вона активізує дитину, сприяє підвищенню її життєвого тонусу, задовольняє особисті інтереси та соціальні потреби.
