Взірець розмовного стилю:

Професор запитує у студента:

— Чому ви так хвилюєтеся?Боїтеся моїх запитань?

— Та ні, професоре, я боюся своїх відповідей.

Публіцистичний стиль — це функціональний різновид літератур­ної мови, яким послуговуються в засобах масової інформації (газетах, часописах, пропаган-дистських виданнях).

Сфера використання — громадсько-політична, суспільно-виробнича, куль-турно-освітня діяльність, на­вчання.

Основне призначення:

• інформаційно-пропаґандистськими методами вирішува­ти важливі актуальні, злободенні суспільно-політичні про­блеми;

• активний вплив на читача (слухача), спонукання його до діяльності, до не-обхідності зайняти певну громадянську позицію, змінити погляди чи сфор-мувати нові;

• пропаганда певних думок, переконань, ідей, теорій та ак­тивна аґітація за втілення їх у повсякдення.

Основні ознаки:

• доступність мови й формулювань (орієнтація на широ­кий загал);

• поєднання логічності доказів і полемічності викладу;

• сплав точних найменувань, дат, подій, місцевості, учасників, висловлення наукових положень і фактів з емоційно-екс­пресивною образністю;

• наявність низки яскравих засобів позитивного чи нега­тивного авторського тлумачення, яке має здебільшого тен­денційний характер;

• широке використання художніх засобів (епітетів, порів­нянь, метафор, гі-пербол і т. ін.).

Основні мовні засоби:

• синтез елементів наукового, офіційно-ділового, художнього й розмовного стилів;

• лексика насичена суспільно-політичними та соціально-економічними тер-мінами, закликами, гаслами (електорат, багатопартійність, приватизація та ін.,);

• використовується багатозначна образна лексика, емо­ційно-оцінні слова (політична еліта, епохальний вибір та ін.), експресивні сталі словоспо-лучення (інтелек­туальний потенціал, одностайний вибір, рекордний ру-біж), перифрази (чорне золото — вугілля, нафта; голубі магістралі — ріки; легені планети — ліси та ін.);

• уживання в переносному значенні наукових, спортивних, музичних, війсь-кових та інших термінів (орбіти співробітництва, президентський старт, парламентський хор, правофланговий змагання й под.);

• із морфологічних засобів часто використовуються іншомовні суфікси -іст (-ист), -атор, -ація та ін. (полеміст, реваншист, провокатор, ратифікація); префікси псевдо-, нео-, супер-, інтер- та ін. (псевдотеорія, неоколоніа­лізм, супердержава, інтернаціональний);

• синтаксисові публіцистичного стилю властиві різні типи питальних, оклич-них та спонукальних речень, зворотний порядок слів, складні речення ускладненого типу з повто­рюваними сполучниками та ін.;

• ключове, вирішальне значення мають влучні, афористичні, інтриґуючі заго-ловки.

Публіцистичний стиль за жанрами, мовними особливостями та способом подачі інформації поділяється на такі підстилі (жанри):

а) стиль ЗМІ — засобів масової інформації (часописи, листів­ки, радіо, телебачення

тощо);

б) художньо-публіцистичний стиль (памфлети, фейлетони, політичні доповіді,

нариси тощо);

в) есе (короткі нариси вишуканої форми);

г) науково-публіцистичний стиль (літературно-критичні статті, огляди, рецензії

тощо).

Взірець публіцистичного стилю:

Третє тисячоліття

Поколінню, що переступає рубіж третього тисячоліття, випала щаслива на-года, хай умоглядно, але все ж відчути себе причетним до таких грандіозних істо-ричних перетворень, як зміна епох.

Звісно, наївно і безпідставно чекати від віку, що настає, якихось несподіваних механічних нововведень, покликаних до невпізнанності змінити життя, чи тішити себе надією на раптовий наплив незбаг­ненних добрих див. Мова про інше: волею долі, свідомо чи несвідомо, нам дано відчути саму атмосферу цього незвичного часу. Реаль-ність скла­дається таким чином, що мимохіть заполонює свідомість уявленнями масштабними – від прадавнини до неозорого майбутнього... (Ігор Шаров)

Художній стиль. Цей найбільший і найпотужніший стиль української мови можна розглядати як узагальнення й поєд­нання всіх стилів, оскільки письменники органічно вплітають ті чи інші стилі до своїх творів для надання їм більшої пере­конливості та достовірності в зображенні подій.

Художній стиль - це мова художньої літератури, «особливий спосіб мис-лення, створення мовної картини світу».

Художній стиль широко використовується у творчій діяль­ності, різних ви-дах мистецтва, у культурі й освіті.

Основне призначення стилю - різнобічний вплив на думки і по­чуття людей за допомоги художніх образів.