"Энергетическая дипломатия должна стать любимой "игрушкой" президента Украины", - Михаил Бно-Айриян

Игорь Соловей, Андрей Яницкий

Учитывая критическую важность энергетики для Украины пришло время уделить этому направлению особое внимание: в частности, выделив отдельное направление - энергетическую дипломатию.

Необходимость этого шага эксперт-международник Михаил Бно-Айриян мотивирует тем, что у ответственных украинских ведомств существуют разнородные инструменты и интересы – что неминуемо отображается на эффективности их действий. Поэтому все усилия в сфере энергетики на внутреннем и внешнем треке нужно систематизировать и организовать.

Анализ ситуации на украинском энергорынке и его места в мире, а также видение необходимой государственной системы координации в отрасли М. Бно-Айриян изложил в книге "Стратегия энергодипломатии Украины".

Автор книги дал интервью журналистам. С оригиналом интервью можно ознакомиться на сайте интернет-издания «Левый берег».

«ДЗЕРКАЛО ТИЖНЯ. УКРАЇНА», 22.04.2017

Що нам дасть і що забере закон про ринок електроенергії

Юлія Усенко, голова Всеукраїнської агенції інвестицій

та сталого розвитку, експерт групи «Реформа

енергетичного сектору» Реанімаційного пакету реформ

Закон "Про ринок електричної енергії України" Верховна Рада ухвалила 13 квітня. До сьогодні цей документ ще не підписано головою ВР і не передано на затвердження президенту України.

Закон про новий ринок електроенергії, прийнятий 13 квітня, набув чималого розголосу. Основні зміни,що обговорюються,стосуються права вибору споживачем постачальника електроенергії та створення умов конкуренції на ринку.

Ризики викривлення ідеї конкурентної моделі ринку перш за все пов'язані з існуючою монополією, коли мережі та генерація перебувають в одних руках. У тривалих пошуках ідеальних чи компромісних рішень держава по суті постала перед вибором – дозволити енергетиці деградувати далі або ж запустити процес трансформації українського енергоринку за європейськими нормами. Чи виправдані ризики прийняття по суті революційного закону для електроенергетичної галузі, від розвитку якої залежить економіка держави в цілому, покаже час. Але визначати основні ризики і шукати способи їх уникнення чи мінімізації, в тому числі в рамках закону, варто вже зараз.

Чи приборкає новий закон енергомонополії? Ідеться про такі монополії, як енергохолдинг Ахметова ДТЕК та обленерго, приватизовані кількома енергоолігар-хами меншого масштабу. Наразі проблемою є забезпечення недискримінаційного доступу третіх осіб до мереж обленерго.

Прийнятий Закон "Про ринок електричної енергії України" враховує вимоги Третього енергетичного пакета, відповідно до якого нинішні обленерго зобов'язані відокремити свою діяльність з розподілу від діяльності з постачання електричної енергії.

Якщо говорити про ризики, пов'язані з присутністю монополії на ринку сьогодні, то слід зазначити, що питання демонополізації прямо не вирішується ухваленим законом. І хоча ми всі розуміємо, що український ринок електроенергії нині фактично є монополізованим, діюче законодавство не дає формальних підстав вважати існуючих гравців монополістами.

Чи здатен прийнятий закон дати дієві механізми для контролю над монополіями і чи зробить неможливою появу нової цінової формули "Роттердам+"?

Закон скасовує ручне регулювання та створює умови для встановлення ринкових цін на виробництво електроенергії. Це означає, що адміністративний контроль за виробниками електроенергії послаблюється, а ціни формуються за ринковими механізмами, передбаченими законом, без втручання регулятора.

Разом з тим варто врахувати, що в нинішніх умовах ізольованості енергосистеми це не розв'яже проблеми. Тож потрібно відкривати ринок в обидва боки, що дасть можливість урахувати й інтереси споживача, оскільки ринок передбачає відсутність пріоритетів внутрішнього виробництва перед імпортом.

Відкриття ринку для ЄС – це виконання вимог Третього енергетичного пакета та зобов'язань України в рамках Договору про заснування Енергетичного співтовариства.

Зрозуміло, що Євросоюзу цікавий збут електроенергії на український ринок. Але, з іншого боку, саме можливість імпорту дасть змогу стимулювати внутрішніх виробників не маніпулювати ціною.

Важливим питанням тут є також відсутність технічної можливості отримувати електроенергію з ЄС. На сьогодні з європейською енергосистемою синхронізований тільки Бурштинський енергоострів, який відключений від об'єднаної енергосистеми (ОЕС) України. Повна інтеграція в європейську енергетичну систему потребує вагомих інвестицій і певного часу. За оцінками експертів, вартість проекту будівництва вставок постійного струму 600 МВт може становити 150 млн євро з окупністю до трьох років. Але не слід забувати, що це є в тому числі ціною за енергетичну безпеку нашої держави.

Про недоліки британської моделі. Сьогодні ринок діє за моделлю єдиного покупця. Вся вироблена електроенергія продається виробниками в Оптовий ринок електричної енергії (ОРЕ) України. ОРЕ України діє в особі державного підприємства "Енергоринок". Купують електроенергію постачальники за регуло-ваним (обленерго) і нерегульованим (незалежні постачальники) тарифами для подальшого постачання споживачам.

Усі ліцензовані виробники та постачальники електроенергії є членами ОРЕ і працюють на ринку відповідно до укладених договорів про купівлю-продаж електроенергії з ДП "Енергоринок". Діючий ринок регулюється, по суті, в ручному режимі, коли ціни на генерацію, передачу та постачання встановлює регулятор (НКРЕКП).

Нинішня модель енергоринку в Україні базується на старій британській моделі єдиного пулу 20-річної давності.

У сучасній Великій Британії діє такий самий ринок, як і цільова модель ЄС, — вільний ринок, а не централізований пул. До речі, попри "Брекзит" (вихід з ЄС), Велика Британія прагне залишитися в єдиному ринку ЄС, і перш за все саме в енергетичному. Про це нещодавно заявив міністр енергетики цієї країни.

Нова модель електроенергетичного ринку, пропонована законом, передбачає створення різних сегментів ринку, зокрема:

— ринок "на добу наперед"…

— ринок двосторонніх договорів…

— балансуючий ринок…

Хоч би яким досконалим чи компромісним був закон, але ефективність та успіх впровадження нового ринку електроенергії залежать від розробки відповідного вторинного законодавства, за яку відповідає уряд і НКРЕКП.

Відповідно до ухваленого закону, для його імплементації має бути створений Координаційний центр. Формально його було утворено в рамках Закону № 663 "Про засади функціонування ринку електричної енергії" згідно з постановою КМУ від 23 вересня 2014 р. №530. Але на сьогодні достеменно невідомо, як він працює, в якому складі і чи працює взагалі.

Наразі координацію взяла на себе НКРЕКП, схваливши ще у 2015 р. план-графік реформи ринку електричної енергії, та узгоджує дії з розробки вторинного законодавства з основними учасниками – майбутніми оператором ринку (ДП "Енергоринок") і оператором системи передачі (ДП "НЕК "Укренерго").

З цією метою Оператор системи передач (ОСП) повинен забезпечити наявність резервів у нього для регулювання в реальному часі. Інструментом для цього є ринок допоміжних послуг: ОСП наперед закуповує резерви потужності (МВт), а в режимі реального часу (в рамках балансуючого ринку) активує їх шляхом надання команд виробникам, які повинні збільшити або зменшити своє виробництво відповідно до команди ОСП. Це – плата за сукупність заходів, які здійснює ОСП для врегулювання небалансу. Ці заходи називаються допоміжними послугами і здійснюються на платній основі. Розміру плати закон не встановлює. Це знову ж таки питання до вторинного законодавства.

Після реального режиму часу (ex-post) ОСП здійснює розрахунки небалансів, що виникали в ОЕС у конкретний розрахунковий період. Відповідальність нестимуть усі учасники ринку – як постачальники, так і виробники. І винні у виникненні небалансу мають сплатити вартість витрат, які ОСП поніс у результаті врегулювання небалансу.

Про конкуренцію виробників електроенергії. Кожен виробник має зайняти свою нішу на новому ринку відповідно до технології виробництва електроенергії – атомна, теплова чи "зелена" генерація.

У перспективі ринок генерації повинен динамічно розвиватися та, врешті-решт, досягати готовності до розвитку нових сучасних технологій. Такі трансформації ринку лише позитивно впливатимуть на конкуренцію та сприятимуть встановленню ринкової ціни на електроенергію для споживачів.

Закон про новий ринок дає нам нові можливості побудувати конкурентний, сучасний і відкритий ринок, націлений на інтереси споживача, та зміцнити енергобезпеку держави. Тепер важливо ці можливості вдало використати та бути готовими до змін.

«ДЕЛОВАЯ СТОЛИЦА», 24.04.2017