- •Лабораторне заняття №1
- •1. Загальна частина
- •1.1. Правила техніки безпеки під час роботи в агрохімічній лабораторії
- •1.2 Основні положення техніки безпеки на робочому місці
- •2. Теоретична частина
- •3. Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні питання.
- •Лабораторне заняття №2
- •1. Теоретична частина
- •Оптимальний валовий вміст азоту, фосфору і калію в рослинах, % на абсолютно суху речовину.
- •Вміст азоту у вегетативній масі зернових культур по фазам розвитку, % на повітряно-суху речовину.
- •Вміст білка та азоту в насінні різних культур, %.
- •Коефіцієнти для перерахунку вмісту азоту на вміст білка.
- •Дсту 3768:2009 Пшениця. Технічні умови
- •2. Практична частина
- •Хід роботи.
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №3
- •1. Теоретична частина
- •2. Практична частина.
- •Хід роботи.
- •Шкала стандартних розчинів порівняння для побудови калібрувального графіку при визначенні вмісту калію в рослинному матеріалі
- •Контрольні питання.
- •Лабораторне заняття №4
- •1. Теоретична частина.
- •Групування ґрунтів за ступенем кислотності та лужності (згідно з Методикою агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення. – к.: 2003. – 64с.)
- •Групування ґрунтів за гідролітичною кислотністю
- •Класифікація ґрунтів за вмістом обмінних основ
- •2. Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні питання.
- •Лабораторне заняття №5
- •1. Теоретична частина
- •1.1 Визначення потреби ґрунту у вапнуванні
- •Потреба ґрунтів у вапнуванні за результатами аналізів (за м.Ф.Корніловим)
- •Потреба та черговість проведення вапнування ґрунтів (за г.А.Мазуром та г.К.Медвідь)
- •1.2 Методи встановлення норм вапна
- •Орієнтовні норми СаС03 залежно від рНксі і гранулометричного складу ґрунтів Полісся та західних районів України з дуже низьким вмістом гумусу, т/га (за п.О.Дмитренко та б.С.Носко)
- •Орієнтовні норми СаС03 залежно від рНксі і гранулометричного складу ґрунтів Лісостепу з низьким та середнім вмістом гумусу, т/га (за а.Н.Небольсіним)
- •Розрахунки норм вапняних добрив для опідзолених і чорноземних ґрунтів з вмістом гумусу понад 3% (за м.В.Козловим і а.А.Плішко)
- •Нормативні витрати СаСо3 для зміщення реакції ґрунту на 0,1рН, т/га (Бука і.Я., Дуда г.Г.)
- •Класифікація ґрунтів за ступенем засолення та солонцюватості
- •Орієнтовні норми внесення гіпсу залежно від типу ґрунтів, т/га
- •2. Практична частина
- •Хід роботи
- •Шкала стандартних розчинів порівняння для побудови калібрувального графіка при визначенні натрію в ґрунті
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №6
- •1. Теоретична частина
- •Вміст азоту в орному шарі різних ґрунтів
- •Групування ґрунтів за вмістом легкогідролізованого азоту (по Корнфілду)
- •2. Практична частина
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №7
- •1. Теоретична частина
- •1.1 Фосфор у ґрунті.
- •Вміст органічних і мінеральних форм фосфатів в різних ґрунтах
- •1.2 Калій в ґрунті
- •Вміст к20 в орному шарі різних ґрунтів, %
- •1.3 Визначення вмісту рухомих форм фосфору і калію в ґрунті за методом а.Т. Кірсанова.
- •1.4 Визначення вмісту рухомого фосфору і обмінного калію в ґрунті за методом ф.В. Чирикова.
- •1.5 Визначення рухомих форм фосфору і калію за методом б.Т. Мачигіна.
- •1.6 Визначення вмісту обмінного калію за методом а.А. Маслової.
- •Групування ґрунтів за вмістом рухомого фосфору
- •Групування ґрунтів за вмістом обмінного калію
- •1.7 Складання і використання агрохімічних картограм та паспортизація полів.
- •Групування ґрунтів за вмістом гумусу (по Тюріну)
- •2. Практична частина
- •1.1 Екстрагування сполук фосфору і калію з однієї наважки. Хід роботи
- •1.2 Визначення вмісту рухомого фосфору в ґрунті за ф.В. Чириковим. Хід роботи
- •Шкала для визначення вмісту рухомого фосфору в ґрунті за методом ф.В.Чирикова в модифікації цінао
- •1.3 Визначення вмісту обмінного калію в ґрунті.
- •Хід роботи
- •Шкала для визначення вмісту обмінного калію в ґрунті за методом ф.В.Чирикова
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №8
- •1. Теоретична частина
- •1.1 Класифікація добрив
- •1.2 Розпізнавання добрив
- •На розпеченому вугіллі
- •Властивості найпоширеніших азотних добрив
- •2. Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №9
- •1. Теоретична частина
- •Властивості найпоширеніших фосфорних добрив
- •Властивості найпоширеніших калійних добрив
- •2. Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №10
- •1. Теоретична частина
- •1.1 Мікроелементи та мікродобрива
- •Особливості використання мікроелементів
- •1.2 Комплексні добрива
- •Основні види комплексних добрив
- •Допустимість змішування різних форм добрив
- •2. Практична частина
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №11
- •1. Теоретична частина
- •1.1 Гумус ґрунту і потреба в органічних добривах
- •1.2 Види органічних добрив
- •Склад свіжого гною в залежності від виду тварин (солом’яна підстилка), %
- •Норми підстилки на голову худоби за добу, кг
- •Кількість підстилкового гною, яка отримується від 1 голови тварин за стійловий період, т
- •Річний вихід і склад пташиного посліду
- •2. Практична частина.
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №12
- •1. Теоретична частина.
- •1.1 Бактеріальні препарати.
- •Ефективність симбіотичної азотфіксації у різних бобових культур (л.А. Тихонович, 2007)
- •Основні бактеріальні препарати, дозволені для використання в Україні
- •1.2 Регулятори росту рослин.
- •Основні ррр дозволені до використання в Україні.
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №13
- •1. Теоретична частина.
- •Орієнтовні оптимальні норми мінеральних добрив (кг/га) під основні сільськогосподарські культури (узагальнені дані)
- •Орієнтовні норми удобрення сільськогосподарських культур з урахуванням забезпеченості ґрунту рухомими формами азоту, фосфору і калію (а.О. Мельничук та ін.)
- •Середній вміст рухомих сполук елементів живлення в ґрунті (Дмитренко п.О., Носко б.С.), мг/кг
- •Поправкові коефіцієнти для рекомендованих норм мінеральних добрив на ґрунтах з різним ступенем забезпеченості рослин елементами живлення
- •Приблизні витрати основних елементів живлення (кг) на одиницю (т) товарної продукції з урахуванням нетоварної для деяких культур
- •Витрати основних елементів живлення (кг) на одиницю (т) товарної продукції деяких сільськогосподарських культур
- •Коефіцієнти використання сільськогосподарськими культурами елементів живлення з ґрунту за різного вмісту їх рухомих сполук, %
- •Коефіцієнти використання елементів живлення сільськогосподарськими культурами з гною і мінеральних добрив, %
- •Розрахунок норм добрив під пшеницю озиму для отримання приросту врожайності 2,0т/га (за врожаю без внесення добрив 3,0т/га)
- •Нормативи витрат елементів живлення добрив на формування врожаю і приросту врожаю
- •Ціна бала ґрунту та окупність добрив
- •Рекомендоване співвідношення між елементами живлення в мінеральних добривах для внесення під сільськогосподарські культури в Лісостепу України
- •2. Практична частина.
- •Контрольні питання.
- •Лабораторне заняття №14.
- •1. Теоретична частина.
- •1.1 Удобрення пшениці озимої.
- •1.2 Удобрення ярих зернових культур.
- •1.3 Удобрення зернобобових культур.
- •1.4 Удобрення кукурудзи.
- •1.5 Удобрення буряку цукрового.
- •1.6 Удобрення соняшнику.
- •2. Практична частина.
- •Контрольні питання.
- •Лабораторне заняття №15.
- •1. Теоретична частина.
- •1.1 Сучасні системи удобрення культур у сівозмінах з різною ротацією в зоні Лісостепу.
- •Поправочні коефіцієнти для ґрунтів із різним ступенем забезпеченості поживними речовинами (е.Г. Дегодюк, 1988, 1993)
- •Система розподілу добрив у 10-пільній польовій сівозміні на чорноземах типових і вилугуваних у підзоні достатнього зволоження Лісостепу
- •Система розподілу добрив у 10-пільній польовій сівозміні на чорноземах типових, вилугуваних і сірих лісових ґрунтах у підзоні нестійкого зволоження Лісостепу (Центральний Лісостеп)
- •Система розподілу добрив у 10-пільній польовій сівозміні на чорноземах типових, опідзолених і сірих лісових ґрунтах у підзоні недостатнього зволоження Лісостепу
- •Система удобрення в короткоротаційній польовій сівозміні в підзоні достатнього зволоження Лісостепу з насиченням 50% зернових і по 25% цукрових буряків та кормових культур
- •Система удобрення в короткоротаційній польовій сівозміні на чорноземах і сірих лісових ґрунтах в підзоні нестійкого зволоження Лісостепу з насиченням 80% зернових і по 20% соняшнику
- •1.2 Система удобрення культур у сівозмінах Степової зони.
- •Система удобрення культур у короткоротаційних сівозмінах для господарств площею до 100га
- •Система удобрення культур у сівозмінах для господарств площею до 250-1000га
- •Система удобрення культур у сівозмінах для господарств площею понад 1000га
- •Система удобрення культур у сівозмінах із внесенням гною для господарств площею до 250-1000га
- •Система удобрення культур у сівозмінах із внесенням гною для господарств площею понад 1000га
- •1.3 Система удобрення культур у сівозмінах на зрошуваних землях Південного Степу.
- •Система удобрення культур у короткоротаційній зрошуваній сівозміні
- •Система удобрення культур у польові зрошуваній сівозміні з використанням післяжнивних решток як органічних добрив
- •2. Практична частина.
- •Контрольні питання.
- •Рекомендована література
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ
ТАВРІЙСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРОТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет агротехнологій та екології
Кафедра загального землеробства
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до лабораторних занять з дисципліни «Агрохімія» для студентів денної форми навчання за напрямом підготовки 6.090101 – «Агрономія»
ОКР бакалавр
Мелітополь, 2011
Калитка В.В., Золотухіна З.В. Методичні вказівки до лабораторних занять з дисципліни «Агрохімія» для студентів денної форми навчання за напрямом підготовки 6.090101 – «Агрономія» ОКР бакалавр.
Укладачі: професор, д. с.-г. н. Калитка В.В.
Золотухіна З.В.
Відповідальний за випуск : доцент, к. с.-г. н. Іванченко О.А.
Рецензент: доцент, д. с.-г. н. Данченко О.О., МДПУ ім. О.С. Пушкіна
Розглянуто та схвалено на засіданні кафедри загального землеробства “__”________ 2011р., протокол №___
Розглянуто та рекомендовано до друку методичною комісією факультету агротехнологій та екології “__”________ 2011р., протокол №___
ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………………4
Лабораторне заняття №1. Правила техніки безпеки. Визначення вмісту вологи і сухих речовин у рослинному матеріалі………………………………6
Лабораторне заняття №2. Визначення вмісту азоту, білка і клейковини в рослинному матеріалі……………………………………………………………12
Лабораторне заняття №3. Визначення вмісту калію в рослинах……………..25
Лабораторне заняття №4. Агрохімічна характеристика ґрунту. Визначення кислотності ґрунту………………………………………………………………29
Лабораторне заняття №5. Визначення доз меліорантів при хімічній меліорації кислих та солонцюватих ґрунтів…………………………………40
Лабораторне заняття №6. Визначення вмісту азоту в ґрунті…………………54
Лабораторне заняття №7. Визначення рухомих форм фосфору і калію в ґрунті. Агрохімічна паспортизація полів………………………………………59
Лабораторне заняття №8. Азотні добрива…………………………………77
Лабораторне заняття №9. Фосфорні та калійні добрива……………………89
Лабораторне заняття №10. Мікродобрива та комплексні добрива…………98
Лабораторне заняття №11. Органічні добрива………………………………108
Лабораторне заняття №12. Бактеріальні і росторегулюючі препарати……117
Лабораторне заняття №13. Визначення норм мінеральних добрив під сільськогосподарські культури………………………………………………128
Лабораторне заняття №14. Особливості системи удобрення основних сільськогосподарських культур………………………………………………149
Лабораторне заняття №15. Система застосування добрив у сівозмінах…170
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА…………………………………………196
ВСТУП
Для ефективного використання наявних засобів хімізації майбутні агрономи повинні навчитися правильно використовувати ґрунти своїх господарств, знати їх природну родючість та потенційні можливості за яких вони, з урахуванням біологічних вимог рослин і кліматичних та природно-економічних умов зони, здатні забезпечити найвищу ефективність використання землі.
Вивчення агрохімії, як однієї з профілюючих дисциплін, передбачає не лише оволодіння теоретичними положеннями про живлення рослин і застосування добрив, але також і володіння методами та практичними навиками ведення аналізів ґрунтів, добрив, рослин, інших агрохімікатів, уміння правильно застосовувати одержані в лабораторії результати для збільшення виходу високоякісної продукції з одиниці площі. Тому програмою вивчення курсу, окрім слухання лекцій, з метою оволодіння студентами методами агрохімічних досліджень, передбачені лабораторно-практичні заняття з набуттям навиків роботи з відбору зразків у полі, проведенні аналізів та практичного використання одержаних результатів. На цих заняттях студенти послідовно вивчають методи аналізів ґрунту, рослин, агрохімікатів, засвоюють методику проведення досліджень та застосування одержаних даних при підготовці курсових і дипломних робіт, а також при розробці відповідних проектів для виробництва.
Методичні вказівки до проведення лабораторно-практичних занять з агрохімії допоможуть студентам ознайомитися з найпростішими методами аналізів, вкажуть шляхи розв'язання практичних завдань з агрохімічного аналізу і контролю.
Методичні вказівки до лабораторних занять з агрохімії розроблені згідно з типовою програмою дисципліни та ОПП підготовки фахівців ОКР бакалавр напряму 6.090101 «Агрономія».
Методичні вказівки включають 15 лабораторних занять (30год.), які розділені на 2 змістових модулі:
Модуль 1. Кругообіг, регулювання та баланс поживних речовин у землеробстві. Грунт як джерело живлення рослин (Лабораторні заняття 1-7);
Модуль 2. Мінеральні добрива, їх властивості та використання (Лабораторні заняття 8-15).
Лабораторне заняття №1
Тема. Правила техніки безпеки. Визначення вмісту вологи і сухих речовин у рослинному матеріалі.
Мета. Оволодіти методами і визначити вміст вологи і сухих речовин у рослинному матеріалі.
В результаті самостійної підготовки до заняття і виконання лабораторної роботи студент повинен знати:
- правила техніки безпеки під час роботи в агрохімічній лабораторії;
- основні положення техніки безпеки на робочому місці;
- методи визначення вмісту вологи у вегетативних і репродуктивних органах рослин;
вміти:
- проводити відбір зразків і підготовку рослинного матеріалу до аналізу;
- визначати вміст води і сухих речовин у рослинній масі.
Матеріали та обладнання: зразки рослинного матеріалу (листя, зерно), ножі, дерев’яна дошка, бюкси, сушильна шафа, ексикатор, терези, електронна вага-вологомір AXIS, зерновий вологомір ВСП-100, млин лабораторний.
Література: 1,2,4.
1. Загальна частина
Заняття з лабораторного практикуму розпочинається інструктажем з техніки безпеки, вивчення основних положень роботи і поведінки в хімічній лабораторії та розпису в спеціальному журналі кафедри про його проходження. Потім за кожним студентом закріплюється постійне місце в лабораторії на весь час проходження практикуму і виконання лабораторних робіт. Кожен студент самостійно, під безпосереднім наглядом викладача, готує індивідуальні зразки ґрунту, рослин, добрив.
До виконання лабораторних робіт за певною темою студент готується самостійно ще до початку занять. На початку занять він доповідає викладачеві про засвоєння ним теоретичних і практичних основ заданої теми та порядок виконання лабораторної роботи. Непідготовлені студенти, як правило, до занять не допускаються.
На занятті студент повинен мати робочий зошит, який після перегляду його викладачем одночасно є звітом про виконану роботу. В зошиті записуються: тема лабораторної роботи, дата її виконання, принцип методу і значення аналізу, короткий опис методики виконання даної роботи, необхідні розрахунки та висновки щодо застосування одержаних результатів.
Студенти зобов'язані суворо дотримуватися техніки безпеки та загальноприйнятих правил роботи в хімічній лабораторії Під час роботи в лабораторії вони повинні бути досить уважними, щоб уникнути помилок, які можуть виникнути і звести нанівець усю роботу на яку витрачено багато часу і праці, дбати про економне використання посуду, реактивів, енергії, робочого часу, бути особливо акуратними при роботі з реактивами і приладами.
1.1. Правила техніки безпеки під час роботи в агрохімічній лабораторії
В агрохімічній лабораторії студент повинен дотримуватися таких загальних правил з техніки безпеки:
1. Працювати з концентрованими кислотами та лугами необхідно в гумових рукавичках, а очі захищати спеціальними окулярами. Під час подрібнення лугів (їдкого натрію, калію та ін.) додатково закривати ніс і рот маскою з марлі. Концентровані розчини кислот і лугів відміряти лише автоматичною піпеткою або мірним циліндром. При переливанні концентрованих кислот і лугів дотримуватись особливої пунктуальності, щоб їх не розлити. А якщо ж кислота, або луг розіллється на підлогу, їх одразу ж засипати піском і, негайно зібравши, винести з приміщення. Забруднене облите місце промивати розчином соди, якщо була розлита кислота, або слабким розчином кислоти, якщо був розлитий луг. При попаданні концентрованих кислот на шкіру рук або обличчя необхідно добре вимити вражену ділянку спочатку водою, а потім слабким розчином питної соди. Концентровані луги, що потрапили на шкіру, змивають спочатку слабким розчином оцтової кислоти, а потім водою.
2. При змішуванні рідин, взаємодія яких викликає розігрівання, необхідно дотримуватись особливої обережності, оскільки розчини можуть закипати і розбризкуватись. Так, наприклад, при розведенні концентрованої сульфатної кислоти її слід вливати у воду (а не навпаки) невеликими порціями постійно перемішуючи розчин скляною паличкою, щоб уникнути надмірного нагрівання.
3. Нагрівання кислот проводити лише в закритій шафі і при опущеній шторі.
4. Всі маніпуляції з бензином, ефіром, ацетоном та іншими речовинами, що легко загораються, проводити на значній віддалі від вогню і ні в якому разі не вести нагрівання на приладах з відкритим полум'ям.
5. Запах речовин визначати спрямованим помахом руки до обличчя і носоглотки незначної кількості їх парів.
6. Працювати в агрохімічній лабораторії лише в спеціальних халатах, оскільки реактиви можуть забруднювати одяг та руйнувати його тканину.