- •Тема 5. Державне управління на регіональному рівні
- •Тема 1. Основи теорії державного управління
- •1.1 Мета і сутність державного управління як суспільного явища
- •1.2 Еволюція науки державного управління
- •1.3 Теорії соціології
- •1.4 Теорії менеджменту
- •Тема 2. Державна влада та державне управління
- •2.1 Державна влада як складова державно-владного механізму
- •2.2 Функції та методи державного управління
- •2.3 Сутнісна характеристика організаційної структури державного управління
- •Тема 3. Державне управління в окремих сферах суспільного розвитку
- •3.1 Цілі та функції державного управління економікою країни
- •3.2 Роль держави у розвитку підприємництва
- •3.3 Механізми інноваційно-інвестиційної політики держави
- •3.4 Державне управління зовнішньоекономічним сектором
- •3.5 Сутність, цілі та принципи соціальної політики держави
- •Тема 4. Роль різних гілок влади у процесі державного управління (Система органів державної влади в Україні: конституційні основи їх функціонування та роль в управлінні)
- •4.1 Конституційні засади побудови державної влади в Україні
- •4.2. Верховна Рада України та державне управління
- •4.3. Історичні витоки становлення інституту президентства в Україні
- •4.4 Повноваження Президента України щодо різних гілок влади
- •4.5. Система органів виконавчої влади України
- •4.6. Система органів судової влади в Україні
- •Місцеві суди.
- •Тема 5. Державне управління на регіональному рівні
- •5.1 Державна регіональна політика
- •5.2 Регіональна політика зарубіжних країн
- •5.3. Місцеві державні адміністрації як єдиноначальний орган загальної компетенції
- •5.4. Діяльність місцевих державних адміністрацій у горизонтальних і вертикальних проекціях
- •5.5. Місце та роль місцевого самоврядування в системі органів державної влади
- •5.6. Система місцевого самоврядування в Україні
- •5.7. Взаємодія і розмежування повноважень місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування
- •Тема 6. Внутрішня організація та управління органу державної влади
- •6.1. Загальнотеоретичні аспекти організації роботи органів публічної влади в Україні
- •6.2. Сутність і особливості менеджменту органу державної влади
- •6.3. Стратегічне управління та формування програми діяльності органу державної влади
- •6.4. Інформаційне та комунікаційне забезпечення внутрішньої організації органу державної влади.
- •6.5. Підготовка та прийняття управлінських рішень в органах виконавчої влади.
- •6.6. Забезпечення законності в державному управлінні.
- •Тема 7. Відносини органів публічної влади в системі управління
- •7.1 Централізація та децентралізація у структурній організації державного управління
- •7.2. Управлінські зв'язки в системі органів виконавчої влади
- •7.3. Територіальні органи центральних органів виконавчої влади
- •Тема 8. Ефективність державного управління. Державний контроль у сфері виконавчої влади
- •8.1.Загальна соціальна ефективність державного управління
- •8.2. Ефективність організації і функціонування суб'єктів державного управління
- •8.3. Ефективність діяльності управлінських органів і посадових осіб
- •8.4. Економічна оцінка ефективності функціонування органу державної влади
- •8.5. Методологічна основа організації контролю у сфері державного управління
- •8.6. Громадський контроль у державному управлінні
- •Тема 9. Актуальні проблеми державного та регіонального управління
- •9.1 Розвиток системи державного та регіонального управління рамках адміністративної реформи в Україні
- •9.2 Реформування місцевих органів влади та напрями регіональної політики
- •Рекомендована література
- •Питання для підготовки до екзамену
- •Державна влада як складова державно-владного механізму.
- •Сутнісна характеристика організаційної структури державного управління.
Тема 8. Ефективність державного управління. Державний контроль у сфері виконавчої влади
8.1.Загальна соціальна ефективність державного управління
Проблема ефективності стосується усіх сфер, видів, форм, методів організації життєзабезпечення людини. Найбільшою мірою це властиве управлінню як діяльності, що здійснюється людьми, стосовно людей та викдючно в інтересах людей. Від ступеня ефективності цієї діяльності безпосередньо залежить добробут людини. Урешті-решт йдеться про ефективність суспільної сис-теми1.
Суспільству, самій державі необхідні повні й достовірні знання того, яку користь дають витрати на управління, у чому полягають об'єктивізація управління, глибина і дієвість його впливу на керовані процеси.
Виходячи з найбільш поширеного трактування поняття ефективності, ефективність управління — це результат, зіставлений із затратами на його досягнення (вони включають не лише прямі витрати на систему управління, а й витрати на реалізацію управлінських рішень). Проте це міркування не дає змоги кількісно визначити соціальні наслідки як результат досягнення мети управління. Визначити результат управління й оцінити зумовлений ним ефект дуже складно. Тому насамперед потрібно виділити критерії, на основі яких можна було б виміряти об'єктивізацію управління (наближення суб'єктивності управління до об'єктивних тенденцій, закономірностей, форм суспільної життєдіяльності) і висловити з цього приводу достовірні й обґрунтовані судження.
Критерії ефективності становлять собою ознаки, сторони, прояви управління, аналізуючи які можна визначати рівень і якість управління, його відповідність потребам та інтересам суспільства.
Соціальна ефективність державного управління розкриває результати функціонування системи, тобто сукупності суб'єкта і керованих об'єктів державного управління, має комплексний характер.
Беручи до уваги зазначене, розрізняють три основних поняття ефективності державного управління:
— загальну соціальну ефективність державного управління;
— ефективність організації і функціонування суб'єктів державного управління;
— ефективність діяльності управлінських органів і посадових осіб.
Критерії загальної соціальної ефективності державного управління — це ті, які дають можливість бачити і, бажано, вимірювати досягнутий через державне управління рівень задоволення назрілих потреб, інтересів і цілей суспільства, окремої соціальної групи, конкретної особи. На їх основі можна визначити найголовніше: зв'язок державного управління і суспільства та готовність першого до забезпечення динаміки і гармонійності другого. З погляду раціональності й ефективності державного управління важливо, щоб задоволення потреб і вирішення породжених ними проблем проходило стійко, надійно і безповоротно, з належною повнотою і в належний час, при оптимальному використанні суспільних ресурсів.
Критерії загальної соціальної ефективності покликані спрямовувати державне управління на потреби і проблеми суспільства та характеризувати управлінський рівень їх вирішення. Вони логічно мають включати не тільки результати суспільного виробництва, а й соціальні наслідки їх споживання, не тільки економічні, а й соціальні, духовно-ідеологічні, психологічні, політичні, історичні, екологічні, демографічні явища, тобто весь спектр явищ, відносин і процесів, необхідних для нормальної життєдіяльності людини.
До критеріїв загальної соціальної ефективності державного управління можна віднести:
• рівень продуктивності праці, співвіднесений зі світовими параметрами за її відповідними видами;
• темпи і масштаби приросту національного багатства;
• рівень життя населення порівняно зі стандартами розвинутих країн;
• впорядкованість, безпеку, сталість та надійність суспільних відносин, їх відтворення з наростаючим позитивним результатом1.
Наведені узагальнюючі критерії загальної соціальної ефективності державного управління диференціюються за сферами суспільної життєдіяльності.
