Соціологія. Тестове завдання 3

1. Англійський філософ (1478–1535), автор праці «Утопія», в якій висуває погляди, що основною причиною пороків буржуазної держави є приватна власність і зумовлені нею суперечності інтересів особи і суспільства:

а) Д. Кук;

б) Д. Юм;

в) Т. Мор;

г) Т. Кампанелла;

д) Д. Дефо.

2. Хто вважається засновником соціології як самостійної науки?

а) О. Конт;

б) Аристотель;

в) Г. Спенсер;

г) Е. Дюркгейм;

д) К. Маркс.

3. Хто з нижче перерахованих українських культурних діячів є автором теорії «трьох світів»?

а) М. Грушевський;

б) М. Шаповал;

в) Г. Сковорода;

г) В. Липинський;

д) Д. Дорошенко.

4. Які положення були характерні для соціальної теорії Платона?

а) соціальна структура суспільства будується внаслідок дії надлюдського Розуму;

б) запорукою стабільності у суспільстві виступає «середній елемент»;

в) задля забезпечення соціальної рівності необхідно скасувати сімʼю;

г) взаємини громадян у суспільстві засновані на обміні певними благами;

д) цивілізоване суспільство створене шляхом забезпечення потреб людей у лоні природи.

5. Італійський філософ, політичний діяч епохи Відродження (1568–1639), автор праці «Місто Сонця», де він описує устрій ідеальної держави, яка базується на відсутності приватної власності і спільній праці:

а) Леонардо да Вінчі;

б) Рафаель Санті;

в) В. де Фельтре;

г) Т. Кампанелла;

д) Донателло.

6. Який метод дослідження соціальних явищ виробив М. Грушевський?

а) структурний функціоналізм;

б) історико-соціологічний;

в) порівняння;

г) біхевіористський;

д) феноменологічний.

7. На думку Платона, в ідеальній державі існують такі класи:

а) рабовласники і раби;

б) феодали і селяни;

в) буржуазія і пролетаріат;

г) філософи, воїни і виробничники;

д) немає класів узагалі.

8. Поняття соціальної аномії, за Е. Дюркгеймом, – це:

а) стан суспільства, за якого певне коло його громадян, знаючи про існування обов’язкових норм, ставиться до них негативно або байдуже;

б) сукупність технологічних, соціальних, культурних змін, спрямованих на вдосконалення системи в цілому;

в) певний образ-схема станів та процесів, якби вони проходили без відхилень і перешкод, яка розглядається як найбільш зручний спосіб упорядкування емпіричного матеріалу;

г) сукупність певних рис і особливостей суспільних відносин, інтегрована індивідами, спільнотами у процесі спільної діяльності в конкретних умовах, яка виявляється в їх стосунках, ставленні до свого місця в суспільстві, явищ і процесів суспільного життя;

д) таблиця, в якій у рядках розміщують відповіді кожного з членів групи.

9. Засновник Українського соціологічного інституту в еміграції:

а) В. Липинський;

б) М. Шаповал;

в) М. Грушевський;

г) Д. Донцов;

д) Б. Мартос.

10. На думку Платона, на чолі ідеальної держави мають бути:

а) феодали;

б) селяни;

в) раби;

г) воїни;

д) філософи.

11. Відзначте період, коли у ХХ ст. соціології був наданий статус базової дисципліни у вищих навчальних закладах України:

а) 20-ті рр.;

б) 30-ті рр.;

в) 60-ті рр.;

г) 70-ті рр.;

д) 90-ті рр.

12. Стан соціальної системи, за якого значна частина громадян, знаючи про існування обов’язкових норм, ставиться до них негативно або байдуже, на думку Е. Дюркгейма:

а) фрустрація;

б) маргіналізація;

в) аномія;

г) перебудова;

д) колаборація.

13. Панування батька в родині і царя в державі, на думку М. Вебера, належить до такого типу, як:

а) традиційне;

б) харизматичне;

в) легальне;

г) нелегальне;

д) раціональне.

14. «Людина для держави, а не держава для людини» – такий принцип має бути визначальним в ідеальній державі:

а) Піфагора;

б) Демокріта;

в) Платона;

г) Аристотеля;

д) Гоббса.

15. Англійський державний діяч, філософ (1588–1679), який висунув твердження про те, що природним станом людського роду є стан загальної війни, постійного суперництва, жорстокої конкуренції; порівнює державу з міфічним Левіафаном:

а) Т. Мор;

б) Т. Гоббс;

в) Д. Дефо;

г) Дж. Локк;

д) Р. Стівенсон.

16. Закони суспільства є проявом законів природи. Так, основним законом природи є взаємопритягнення і взаємовідштовхування атомів, у суспільстві він виявляється у вигляді дружби і ворожнечі. Іншим законом природи і суспільства є кругообіг подій, циклічність змін. В природі день змінюється ніччю, літо – осінню, в суспільстві ж відбувається циклічна зміна людей, їх поколінь, правителів. Так вважав:

а) Платон;

б) Аристотель;

в) Демокрит;

г) Ксенофан;

д) Епікур.

17. Відомий грецький філософ (469–399 рр. до н. е.), який розробив вчення про суспільство «Макрос-антропос» («Велика людина»). На думку мислителя, пізнання людиною власних якостей є пізнання суспільства. Тобто займаючись самоаналізом, людина займається суспільствознавством:

а) Платон;

б) Аристотель;

в) Демокрит;

г) Сократ;

д) Зенон.

18. Вільні і рівні в природному стані люди, вступаючи в договірні відносини, передають урядові лише частку своїх природних прав, а решту зберігають за собою. Невід’ємними є право на життя та засоби життєзабезпечення: працю і власність. Державна влада повинна підпорядковуватися закону. Народ в особі парламенту та органів місцевого самоврядування залишається сувереном. У разі невиконання владою своїх договірних обов’язків народ має право позбавити її довіри й розірвати з нею «договір». Так вважав:

а) Ж. Боден;

б) Г. Гроцій;

в) Дж. Локк;

г) Т. Гоббс;

д) Д. Дідро.

19. Закони повинні бути відповідними фізичним особливостям країни, її клімату, якості ґрунту, розмірам, способам життя народів. Так, республіка вимагає невеликої території, нечисленного населення, панування «почуття чесноти». Всі громадяни республіки реально доброчесні. Монархія – країни з середньою величиною території і чисельністю населення, тут є станова нерівність, панує «почуття честі». Деспотії – великі території, численне населення, переважає «почуття страху» перед владою і один одним. Так вважав французький просвітник:

а) Д. Дідро;

б) Вольтер;

в) Ш.-Л. Монтескʼє;

г) Кондорсе;

д) О. Конт.

20. Англійський соціолог, засновник органічної школи; вважав, що кожне розвинуте суспільство має три системи органів: виробничу, розподільну і регулятивну. Як специфічні частини суспільства виділяв такі соціальні інститути, як домашні, обрядові, політичні, церковні, професійні, промислові, розглядав їх як продукти повільної еволюції:

а) А. Шефтсбері;

б) Г. Спенсер;

в) Дж. Локк;

г) Т. Гоббс;

д) Д. Юм.