- •1 Загальна частина
- •1.1 Техніко-технологічна характеристика основних видів виробничих процесів
- •1.2 Вимоги до електроустаткування та електропостачання
- •1.3 Вибір роду струму та величини напруги
- •1.4 Вибір електричних двигунів для технологічного устаткування
- •2 Спеціальна частина
- •2.1 Розрахунок електричного навантаження
- •2.2 Компенсація реактивної потужності (застосування ткрп)
- •2.3 Вибір кількості та потужності силових трансформаторів на підстанції
- •2.4 Вибір високовольтної схеми електропостачання та розрахунок лінії електропередач
- •2.5 Розрахунок струмів короткого замикання
- •2.6 Вибір і перевірка високовольтного устаткування
- •2.7 Вибір низьковольтної схеми розподілу електроенергії та розрахунок елементів захисту
- •2.8 Релейний захист, автоматика й облік електроенергії
- •2.9.4 Побудова механічної характеристики (розрахунок і вибір пускових опорів)
- •2.9.5 Вибір і робота схеми керування
- •2.9.6 Технологічна послідовність виконання електромонтажних робіт, розміщення електроустаткування агрегату
- •2.10 Розробка заходів для підвищення надійності електропостачання та систем електропривода для об’єкта, що проектується
- •2.11 Розробка заходів з енергозбереження для об'єкта, що проектується
- •3 Організація виробництва
- •3.1 Організація служби експлуатації та ремонту електроустаткування
- •3.2 Графік планово-попереджувальних ремонтів електроустаткування дільниці (цеху), що проектується
- •3.3 Визначення чисельності електроремонтного та чергового персоналу
- •4 Економіка виробництва
- •4.1 Розрахунок фонду заробітної плати персоналу
- •4.2 Розрахунок потреби електроенергії та її вартості
- •4.3 Розрахунок собівартості планових ремонтів
- •4.4 Заходи з економії енергоресурсів, матеріалів, зниження капітальних витрат
- •5 Заходи з охорони праці, пожежної безпеки й екології
- •5.1 Розрахунок і конструктивне виконання заземлюючих пристроїв
- •5.2 Основні заходи з охорони праці та пожежної безпеки при обслуговуванні електроустановок
- •5.3 Розробка заходів для захисту навколишнього середовища (для об'єкта, що проектується)
2.6 Вибір і перевірка високовольтного устаткування
Електричні апарати, ізолятори та струмоведучі частини можуть працювати у трьох основних режимах: довготривалому, перевантаження і в режимі короткого замикання.
У довготривалому режимі надійна робота забезпечується вірним вибором їх за номінальною напругою і номінальним струмом.
У режимі перевантаження нормальна робота забезпечується за рахунок запасу міцності.
У режимі короткого замикання надійність обладнання забезпечується вибором відповідних параметрів за умовами термічної та динамічної стійкості.
Крім того обладнання повинно відповідати іншим умовам експлуатації – зовнішнє, або внутрішнє встановлення, висота над рівнем моря, температура зовнішнього середовища, вологість тощо.
Вибору і перевірці підлягають:
високовольтні вимикачі (вимикачі навантаження);
трансформатори струму;
трансформатори напруги;
високовольтні кабелі.
2.6.1 Вибір і перевірка високовольтних вимикачів
Вимикачі на напругу вище 1000 В вибираються за номінальним струмом, напругою, вимикальній здатності, конструктивним виконанням і перевіряються на електродинамічну і термічну стійкість. На ГПП звичайно використовуються малооб'ємні масляні вимикачі. При виборі рекомендується скласти порівняльну таблицю (див. табл. 2.4). Величини параметрів вимикачів приймаються з каталогів [34].
Розрахунковий струм термічної стійкості, кА
, (2.68)
де
– струм усталеного
короткого замикання;
tзв – зведений час дії струму к.з.;
tн – каталожна величина часу термічної стійкості.
Зведений час знаходиться за
графіком [22, 34] в залежності від дійсного
часу (tд)
дії струму к.з, для
= 1 (для віддалених від генераторів
підстанцій).
Таблиця 2.4 – Каталожні дані високовольтного вимикача та умови перевірки
Вибір та перевірка параметрів |
Розрахункові дані |
Каталожні дані |
Умови вибору та перевірки |
||||
Познач. |
Од. вим. |
Велич. |
Познач. |
Од. вим. |
Велич. |
||
Напруга |
Uн.у |
кВ |
|
Uн.а |
кВ |
|
Uн.у
|
Довготривалий струм |
Ін.у |
А |
|
Iн.а |
А |
|
Ін.у Iн.а |
Струм вимикання |
|
кА |
|
Ін.в |
кА |
|
|
Потужність вимикання |
|
МВА |
|
Sн.в |
МВА |
|
|
Ударний струм к.з. |
iу |
кА |
|
Ідин |
кА |
|
іу Iдин |
Струм термічної стійкості |
Ітс |
кА2∙с |
|
Ітс.н |
кА2∙с |
|
Ітс Iтс.н |
Дійсний час знаходиться як сума часу спрацьовування релейного захисту (tрз) і власного часу спрацьовування вимикача (tв) [22, 34], с
. (2.69)
Згідно з таблицею 2.4 перевіряються вимоги до високовольтного вимикача.
2.6.2 Вибір і перевірка трансформаторів струму
Трансформатори струму вибираються за номінальною напругою і конструктивним виконанням. Струм первинної обмотки за умовами роботи лічильників не повинен бути більше ніж чотири розрахункових струми на боці ВН. Вибраний тип перевіряється на навантаження вторинної обмотки, динамічну і термічну стійкість. При виборі рекомендується скласти порівняльну таблицю (табл. 2.5). Величини параметрів приймаються з каталогів [34].
Таблиця 2.5 – Каталожні дані трансформаторів струму та умови перевірки
Вибір та перевірка параметрів |
Розрахункові дані |
Каталожні дані |
Умови вибору та перевірки |
||||
Познач. |
Од. вим. |
Велич. |
Познач. |
Од. вим. |
Велич. |
||
Напруга |
Uн.у |
кВ |
|
Uн.а |
кВ |
|
Uн.у Uн.а |
Струм первинної обмотки |
Ір1 |
А |
|
Ін.а |
А |
|
Ір1 Iн.а |
Навантаження на вторинну обмотку |
S2 |
ВА |
|
S2н |
ВА |
|
S2 S2н |
Ударний струм к.з. |
іу |
кА |
|
Ідин |
кА |
|
іу Ідин |
Струм термічної стійкості |
Іт.с |
кА2 с |
|
(Iдоп)2tн |
кА2 с |
|
Іт.с (Iдоп)2tн |
Розрахунковий струм термічної стійкості, кА2 с
. (2.70)
Каталожний струм термічної стійкості, кА2 с
Ітс.а = [Ітс.ном]2∙tтс.ном, (2.71)
де Iтс.ном – номінальний каталожний струм термічної стійкості;
tтс.ном – номінальний каталожний час термічної стійкості.
Якщо термічна або динамічна стійкість задана через коефіцієнт стійкості, тоді струм виражається
Ітс.а = kтс∙Ітс.ном. (2.72)
Розрахункова потужність вторинної обмотки трансформатора струму – це сума потужностей вимірювальних приладів (Sприл), ВА:
амперметр 0,1 ВА х 2 шт.;
лічильник активної енергії 2,5 ВА;
лічильник реактивної енергії 2,5 ВА:
Всього: 5,2 ВА.
Переріз провідників для алюмінію не менше 2,5 мм2, тоді навантаження на вторинну обмотку, ВА
, (2.73)
де Iном2 – номінальний струм вторинної обмотки трансформатора струму, А;
lпр – довжина провідників, м (2 – 3 м);
γ – питома провідність, м/Ом∙мм2, для міді γ = 53, для алюмінію γ = 32;
Sпр – переріз провідників, мм2;
Rконт – опір контактів (0,1 Ом).
2.6.3 Трансформатори напруги вибираються за напругою первинної обмотки, класом точності та схеми з'єднання обмоток, а також на можливість контролю ізоляції в мережі з ізольованою нейтраллю. Перевіряються на навантаження вторинної обмотки у вибраному класі похибки.
Для вибраного трансформатора напруги навантаження на вторинну обмотку
Вольтметр 2 ВА х 2 шт.;
Лічильник активної енергії 1,5 ВА;
Лічильник реактивної енергії 3 ВА;
Реле напруги РН-54 10 ВА х 2 шт.;
Всього: 28,5 ВА
Навантаження не більше можливого в класі точності 0,5.
2.6.4 Перевірка кабелю на термічну стійкість
Високовольтний кабель розрахований таким чином, що він витримує значні динамічні зусилля і не потребує перевірки на динамічну стійкість.
Переріз термічної стійкості визначається з виразу, мм2
, (2.74)
де с – показник термічної стійкості, для алюмінію с = 83.
Якщо виконується умова
Fтс ≤ Fкаб (2.75)
то кабель термічно стійкий.
В іншому разі зменшується
час дії релейного захисту (приймається
струмова відсічка з tрз
= 0) і знову розраховується Fтс.
Якщо і при цьому умова не виконується,
тоді лінія редагується, перераховується
нова величина
і перевіряється умова (2.75).
