- •41.Підстави та порядок заміни суб'єктів зобов'язання.
- •42. Поняття, сторони та зміст договору купівлі-продажу.
- •43. Договір поставки.
- •44. Поняття, зміст і форма договору контрактації.
- •45. Поняття, форма та види договору дарування.
- •46. Договір довічного утримання.
- •47. Поняття, види, сторони та зміст договору ренти.
- •48. Поняття та особливості договорів майнового найму (оренди).
- •49. Поняття та види договору лізингу
- •50. Договір найму (оренди) житла.
- •51. Договір позички, поняття, види та зміст.
- •52. Поняття, сторони та форма договору підряду.
- •53. Поняття договору будівельного підряду, його сторони та зміст.
- •54. Договір надання послуг: поняття та види.
- •55. Поняття, зміст та форми договору перевезеня.
- •56. Договір перевезення пасажирів та багажу.
- •57. Поняття, види, форма та зміст договору зберігання.
- •58. Поняття, форма договору страхування, підстави його припинення.
- •59. Поняття і форма договору доручення, сторони договору, їх права та обов’язки.
- •60. Поняття, форми та зміст договору комісії.
- •61. Поняття, сторони та зміст договору комерційної концесії.
- •62. Договір позики, поняття, форма та зміст.
- •63. Договір банківського вкладу
- •64. Договір банківського рахунку, сторони та зміст.
- •65. Договір кредиту, сторони та зміст.
- •66. Загальна характеристика розрахункових правовідносин. Форми розрахунків.
- •67. Зобов’язання із заподіяння шкоди: поняття класифікація.
- •68. Відшкодування майнової шкоди: порядок та способи.
- •69. Відповідальність за шкоду завдану малолітніми, неповнолітніми недієздатними особами.
- •70. Відшкодування шкоди, завданої особі незаконними діями правоохоронних органів.
- •71. Підстави, порядок та способи відшкодування моральної шкоди.
- •72. Відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки.
- •73. Вчинення дії в майнових інтересах інших осіб.
- •74. Публічна обіцянка винагороди.
- •75. Договір управління майном: поняття, сторони та зміст.
- •76. Поняття спадкового права
- •77. Поняття заповіту та умови його дійсності. Заповідальна дієздатність.
- •78. Спадкування за заповітом
- •79. Спадкування за законом. Здійснення права на спадкування.
- •80. Оформлення права на спадщину.
55. Поняття, зміст та форми договору перевезеня.
За договором про перевезення вантажу транспортна організація (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй відправником вантаж до пункту призначення і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір про перевезення конкретного вантажу є реальним, оскільки він вважається укладеним у момент здачі вантажу транспортній організації для перевезення. Послуга за перевезення надається за плату, причому обидві сторони наділяються у договорі правами та обов'язками. Отже, договір про перевезення – оплатний і двосторонній.
стотною умовою договору є умова про предмет. Предметом договору є послуги щодо доставки ввірених перевізникові матеріальних цінностей (вантажу) до пункту призначення. До таких послуг належать не лише саме переміщення вантажу, а й інші дії, зокрема, збереження, видача вантажу одержувачеві, завантаження та вивантаження.
Форма договору – письмова. Для укладення договору застосовують систему єдиного документу. Наприклад, залежно від виду документу розрізняють: а) систему накладної, яка застосовується майже на всіх видах транспорту; б) систему коносаменту, яка застосовується на морському транспорті; в) систему чартеру, яка застосовується на морському та повітряному транспорті. У деяких випадках системи можуть бути комбіновані.
56. Договір перевезення пасажирів та багажу.
За договором про перевезення пасажира одна сторона (перевізник) зобов'язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення, а в разі здавання пасажиром багажу - також доставити багаж до пункту призначення і видати його уповноваженій на одержання багажу особі, а пасажир зобов'язується сплатити встановлену плату за проїзд, а в разі здавання багажу - і за його перевезення (ч. 1 ст. 910 ЦК).
Перевезення пасажирів здійснюється залізничним, річковим, морським, повітряним та автомобільним транспортами, а в містах - метрополітеном, трамваями і тролейбусами. Існують автомобільні приміські, міжміські перевезення пасажирів та міські автобусні, а також перевезення маршрутними та вантажопасажирськими таксомоторами. Перевезення за плату пасажирів та їхніх речей громадянами, які здійснюють їх епізодично, регулюються нормами про договір підряду, а не правилами транспортного законодавства.
Договори про перевезення пасажирів укладаються усно. Доказом укладення договору є пасажирський квиток (ст. 187 КТМ). Проте квиток не можна вважати письмовою формою договору, оскільки на ньому немає підписів протилежних сторін. Іноді договір про перевезення укладається шляхом вчинення конклюдентних дій без видачі квитка (наприклад опускання жетона в касу метро, відкритого для проїзду пасажирів).
Перевізник повинен подати для перевезення пасажирів той транспортний засіб і надати в ньому певне місце, що зазначені у проїзному квитку. При морських перевезеннях пароплавство до початку рейсу повинно привести судно у стан, придатний для плавання та безпечний для пасажирів, завчасно укомплектувати його екіпажем, спорядити й забезпечити всім необхідним і підтримувати його у такому стані під час перевезення (ст. 192 КТМ). Перевізник зобов'язаний доставити пасажира до місця призначення.
Перевізник повинен забезпечити схоронність багажу та доставити його у строк, який визначається часом руху поїзда, теплохода, автомобіля до пункту призначення. Відповідальність перевізника за втрату, нестачу, псування або пошкодження багажу, а також за прострочення Його доставки будується на тих самих засадах, що й при порушенні перевізником відповідних обов'язків за договором перевезення вантажу (ст. 924 ЦК).