- •41.Підстави та порядок заміни суб'єктів зобов'язання.
- •42. Поняття, сторони та зміст договору купівлі-продажу.
- •43. Договір поставки.
- •44. Поняття, зміст і форма договору контрактації.
- •45. Поняття, форма та види договору дарування.
- •46. Договір довічного утримання.
- •47. Поняття, види, сторони та зміст договору ренти.
- •48. Поняття та особливості договорів майнового найму (оренди).
- •49. Поняття та види договору лізингу
- •50. Договір найму (оренди) житла.
- •51. Договір позички, поняття, види та зміст.
- •52. Поняття, сторони та форма договору підряду.
- •53. Поняття договору будівельного підряду, його сторони та зміст.
- •54. Договір надання послуг: поняття та види.
- •55. Поняття, зміст та форми договору перевезеня.
- •56. Договір перевезення пасажирів та багажу.
- •57. Поняття, види, форма та зміст договору зберігання.
- •58. Поняття, форма договору страхування, підстави його припинення.
- •59. Поняття і форма договору доручення, сторони договору, їх права та обов’язки.
- •60. Поняття, форми та зміст договору комісії.
- •61. Поняття, сторони та зміст договору комерційної концесії.
- •62. Договір позики, поняття, форма та зміст.
- •63. Договір банківського вкладу
- •64. Договір банківського рахунку, сторони та зміст.
- •65. Договір кредиту, сторони та зміст.
- •66. Загальна характеристика розрахункових правовідносин. Форми розрахунків.
- •67. Зобов’язання із заподіяння шкоди: поняття класифікація.
- •68. Відшкодування майнової шкоди: порядок та способи.
- •69. Відповідальність за шкоду завдану малолітніми, неповнолітніми недієздатними особами.
- •70. Відшкодування шкоди, завданої особі незаконними діями правоохоронних органів.
- •71. Підстави, порядок та способи відшкодування моральної шкоди.
- •72. Відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки.
- •73. Вчинення дії в майнових інтересах інших осіб.
- •74. Публічна обіцянка винагороди.
- •75. Договір управління майном: поняття, сторони та зміст.
- •76. Поняття спадкового права
- •77. Поняття заповіту та умови його дійсності. Заповідальна дієздатність.
- •78. Спадкування за заповітом
- •79. Спадкування за законом. Здійснення права на спадкування.
- •80. Оформлення права на спадщину.
48. Поняття та особливості договорів майнового найму (оренди).
За договором май-нового найму (оренди) наймодавець передає або зо-бов’язується передати наймачеві майно у користування за пла-ту на певний строк (ч. 1 ст. 759 ЦК України). Характеристика договору. Договір найму (оренди) є двостороннім, оскільки кожна із сторін цього договору (най-модавець та наймач) несе обов’язки на користь іншої сторони, консенсуальним або реальним та оплатним, тому що наймода-вець за виконання своїх обов’язків з передачі майна у користу-вання наймачеві повинен отримати від останнього зустрічне надання у вигляді внесення орендної плати. Договір найму (оренди) відрізняється від договорів купівлі-продажу та міни тим, що належить до категорії цивільно-правових договорів про передачу майна у користу-вання, тобто передача майна наймачеві не супроводжується переходом до нього права власності на це майно, він отримує лише право користування майном. Предмет договору найму (оренди). Предметом договору найму (оренди) може бути річ, яка визначена індивідуальни-ми ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодно-разовому використанні (неспоживна річ). Також предметом договору найму можуть бути майнові права (ст. 760 ЦК Ук-раїни). До майнових прав, що можуть передаватися в оренду, можна віднести майнові права автора та володільця об’єкта промислової власності, а також права на чужі речі.
49. Поняття та види договору лізингу
Лізинг - це підприємницька діяльність, яка спрямована на види лізингу інвестування власних або залучених фінансових ресурсів, та полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця або переходить до нього у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Об'єктом лізингу може бути будь-яке рухоме та нерухоме майно, яке може бути віднесене до основних засобів відповідно до законодавства, в тому числі продукція, вироблена державними підприємствами (машини, устаткування, транспортні засоби, обчислювальна та інша техніка, системи телекомунікації тощо), не заборонене до вільного обігу на ринку та щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг. Суб'єктами лізингу можуть бути: 1) лізингодавець - суб'єкт підприємницької діяльності, в тому числі банківська або небанківська фінансова установа, який передає в користування об'єкти лізингу; 2) лізиногоодержувач - суб'єкт підприємницької діяльності, який одержує в користування об'єкти лізингу за договором лізингу; 3) продавець лізингового майна - суб'єкт підприємницької діяльності, що виготовляє майно (машини, устаткування тощо) та / або продає власне майно, яке є об'єктом лізингу. Лізинг здійснюється за договором лізингу, який регулює правовідносини між суб'єктами лізингу, і залежно від особливостей здійснення лізингових операцій, може бути двох видів: фінансовий чи оперативний. Оперативний лізинг - це договір лізингу, в результаті укладання якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує у платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на строк, менший строку, за який амортизується 90 % вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладання договору. Фінансовий лізинг - це договір лізингу, в результаті укладання якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує в платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на строк, не менше строку, за який амортизується 60 % вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладання договору. Майно, передане за договором фінансового лізингу, зараховується на баланс лізингоодержувача з позначкою, що це майно отримано у фінансовий лізинг. Передача (як і повернення) об'єкта лізингу повинна бути зафіксована актом приймання-передачі.