46. Договір довічного утримання.

Договору довічного утримання (догляду) присвячено главу 57 ЦК України, хоча дані відносини настільки близькі за своїм характером до рентних відносин, що можуть вважатися різновидом останніх.  За договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві)у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно (ст. 744 ЦК).  Відчужувач, передаючи у власність житловий будинок, квартиру або інше майно, насамперед має на меті отримання матеріального забезпечення, догляду, послуг, яких він потребує. Набувач же завдяки даному договору набуває право власності на майно. ЦК цей договір віднесено до договорів, за якими переходить право власності на майно.

Договір довічного утримання (догляду) має реальний характер. За цим договором відчужувач передає (а не зобов'язується передати) майно набувачеві, хоча в юридичній літературі щодо цього висловлене й інше бачення. Консенсуальність договору надавала б можливість набувачеві вимагати від відчужувача - сторони слабшої і тому потребуючої особливого захисту, передання майна взамін на довічне утримання (догляд). Реальна модель договору захищає відчужувача від такої вимоги. За договором довічного утримання майно передається набувачеві "сьогодні", а його еквівалент буде надано відчужувачу у майбутньому, а саме впродовж його життя. Таким чином, для укладення договору довічного утримання (догляду) недостатньо зустрічної

47. Поняття, види, сторони та зміст договору ренти.

Договір ренти - угода, відповідно до якого одна сторона (одержувач ренти) передає другій стороні (платникові ренти) у власність майно, а платник ренти зобов'язується в обмін на отримане майно періодично виплачувати одержувачу ренти певну грошову суму або надавати кошти на його утримання в іншій формі (рентні платежі).

Розрізняють такі види договору ренти:

-Договір постійної ренти

-Договір довічної ренти

-Договір довічного утримання з коштом.

Сторони договору:

-Сторонами в договорі ренти є одержувач ренти - рентний кредитор і платник ренти - рентний боржник.

Рентний кредитор - особа, яка передає своє майно у власність іншої особи (рентного боржника) з метою отримання доходу (ренти) протягом тривалого періоду часу. Одержувачем ренти можуть виступати фізичні особи (за договором постійної або довічної ренти, за договором довічного утримання), а також некомерційні організації (за договором постійної ренти), якщо це не суперечить закону і відповідає цілям їх діяльності. Комерційні організації не можуть бути отримувачами ренти, так як це суперечить самій сутності ренти, яка передбачає незалученість в створення доходу, отримуваного рантьє.

Одержувач ренти може не збігатися з особою, яка передає майно під виплату ренти (наприклад, довічна рента може бути встановлена ​​одним громадянином на користь іншого громадянина або групи громадян - так званий договір на користь третьої особи).

Рентний боржник - особа, яка зобов'язана в обмін на отримане у власність майно виплачувати яка передала його особі (рентного кредитору) дохід (ренту) протягом тривалого періоду часу. Як платників ренти можуть виступати будь-які фізичні та юридичні особи відповідно до їх правосуб'єктність.

Договір ренти повинен бути укладений у письмовій формі і посвідчений нотаріусом. Якщо договір передбачає відчуження нерухомого майна під виплату ренти, то він підлягає державній реєстрації. Рентне обтяження також має бути зареєстровано.

Якщо сторони порушать вимоги про нотаріальне посвідчення договору ренти, то він буде вважатися недійсним (нікчемним). Якщо договір про передачу під ренту нерухомого майна буде нотаріально посвідчений, але не поставлять під державну реєстрацію, він буде вважатися неукладеним, так як закон не містить вказівки на його недійсність