Третій рівень

1. Який тип мислення описано: «Мати запропонувала Наталці вирішити завдання: «Летіли чотири пташки. На кожне дерево сіло по одній пташці. Скільки було дерев?» Наталка задачу не вирішила. Тоді мати вирізала з паперу пташок і дерева і знову запропонувала дівчинці вирішити задачу. Цього разу вона вирішила її правильно».

а) наочно – дійове;

б) наочно – образне;

в) словесно – логічне;

г) абстрактне.

2. «Дитина ідентифікує себе зі своїм тілом, ім'ям і починає претендувати на соціальне визнання. Дитина часто дивиться на себе у дзеркало, розглядає, «милується» собою» – так В. С. Мухіна, описувала дитину віком

а) 7 років;

б) 1 року;

в) 5 років;

г) 3 -х років.

3. Психологічним новоутворенням молодшого шкільного віку є:

а) внутрішній план дій;

б) усвідомлення дитиною мнемонічного завдання;

в) формування орієнтації на результат дії;

г) виникнення мимовільного запам'ятовування.

4. Проявом якої вікової тенденції є описана поведінка: «Мати підлітка 15 років скаржиться, що її син відмовляється спілкуватися з нею: припинив розмовляти, зачиняється у своїй кімнаті, харчується окремо (влаштувався працювати на пошту)».

а) реакція групування;

б) реакція негативізму;

в) реакція опозиції;

г) реакція емансипації.

5. Мишко не заговорив до трьох років. Микола до шести років не засвоїв сенсорних еталонів. У Олі до 10-11 років не сформувався внутрішній план дій. Яке поняття вікової психології ці факти ілюструють:

а) індивідуальні особливості розвитку

б) затримка у психічному розвитку

в) показники нормативності розвитку

г) наслідки психолого-педагогічної занедбаності

6. Дитина, яка зустріла знайомого дорослого біля дверей своєї кімнат, плескає у долоні і каже: «Лі гать!» (Пішли грати!). Показує дорослому машинку, штовхає її до нього, кричить: «Бі-бі». Від дорослого потрібно зробити теж саме, інакше одразу будуть сльози. Така гра триває довго. Визначте вік дитини:

а) 2,5 – 3 роки;

б) 3 – 4 роки;

в) 1, 5 – 2,5 роки;

г) 4 – 5 років.

7. Нормативні вікові відносини підлітка з однолітками, що визначаються прагненням до гуртування, називаються:

а) реакція групування;

б) хобі- реакція;

в) реакція емансипації;

г) реакція імітації.

8. Екзистенціальна криза в процесі розвитку людини – це:

а) криза моральності;

б) криза професійного розвитку;

в) криза сенсу життя;

г) криза вікова.

9. Автор вислову «інтенсивність старіння інтелектуальних функцій залежить від двох факторів: внутрішній фактор є обдарованість людини, зовнішній – освіта»:

а) Б. Г. Ананьєв;

б) Л. С. Виготський;

в) С. Л. Рубінштейн;

г) Е. Еріксон.

10. З точки зору вікових норм і завдань розвитку, людина знаходить унікальну повноту самобуття і відповідальність за світ і за себе в світі до:

а) 40 років;

б) 30 років;

в) до 50 років;

г) до 55 років.

11. Серед наведених особливостей поведінки людини виділіть ті, що характеризують особистість людини:

а) старанність, правдивість, інтереси, переконання;

б) сміливість, музичні здібності, розум, гарна дикція;

в) емпатійність, висока сенсорна чутливість, інтерес до спорту;

г) приємний голос, наполегливість, ідеали, гарна хода.

11. Серед наведених нижче особливостей поведінки людини виділіть

особливості, які характеризують індивіда:

а) низька адаптивність до темряви, гарна координація обох рук, тип вищої нервової діяльності;

б) висока швидкість рухових реакцій, скромність, комунікабельність;

в) акуратність, нечутливість до громадської думки, інтерес до читання;

г) рухливість нервових процесів, лінь, вдумливість.

11. Підвищення чутливості в одному аналізаторі під впливом процесу, що відбувається в іншому аналізаторі (а також у результаті вправи) – це:

а) синестезія;

б) сенсибілізація;

в) адаптація;

г) апперцепція.

11. Крайній варіант норми як результат посилення окремих рис характеру називається:

а) індивідуальна особливість характеру;

б) структура характеру;

в) акцентуація характеру;

г) тип характеру.

11. Для визначення типу темпераменту учня слід звернути увагу на:

а) активність, міміку, моторику;

б) активність, емоційність, моторику;

в) вспрямованість, емоційність, моторику;

г) активність, енергійність, моторику.

11. Задаткам не властива така особливість, як

а) уродженість;

б) соціальність;

в) багатозначність;

г) наслідуваність.

11. Комбінація здібностей, що дає людині можливість успішно самостійно й оригінально виконувати будь-яку складну трудову діяльність називається:

а) майстерність;

б) загальні здібності;

в) талант;

г) спеціальні здібності.

11. Виключіть зайве:

а) задатки;

б) навички;

в) талант;

г) геніальність.

11. Логічний перехід у процесі мислення від загального до часткового називається:

а) індукцією;

б) поняттям;

в) дедукцією;

г) судженням.

11. Яка функція емоційно-почуттєвої сфери виявляється в її здатності спрямовувати поведінку людини, підтримувати або змінювати її:

а) регуляторна;

б) сигнальна;

в) експресивна (виразна);

г) інтерферуюча.

11. Оцінка іншої людини й формування ставлення до неї в емоційному й поведінковому плані є ознакою:

а) каузальної атрибуції;

б) рефлексії;

в) соціальної перцепції;

г) ідентифікації.

11. Уявлення про іншу людину залежить від:

а) усвідомлення людиною того, як вона сприймається партнером по спілкуванню;

б) уподібнення себе іншій людині;

в) міжособистісного сприйняття іншої людини;

г) рівня розвитку самосвідомості людини й уявлення про власне «Я».

11. Уподібнення себе іншій людині – це:

а) ідентифікація;

б) соціальна перцепція;

в) каузальна атрибуція;

г) рефлексія.

11. Вироблення спільного змісту, єдиного погляду, підходу, розуміння ситуації або проблеми, що виникли – є найважливішою характеристикою:

а) інтерактивного процесу;

б) комунікативного процесу;

в) перцептивного процесу;

г) соціальної перцепції.

11. Компоненти спілкування, які пов'язані зі взаємодією людей з безпосередньою організацією їх спільної діяльності, мають відношення до:

а) перцептивної сторони спілкування;

б) комунікативної сторони спілкування;

в) інтерактивної сторони спілкування;

г) каузальної атрибуції.

11. Співробітництво, спрямоване на повне задоволення людьми своїх потреб, реалізується завдяки мотиву:

а) кооперації;

б) індивідуалізму;

в) агресії;

г) альтруїзму.

11. Організація спільної діяльності й координація одиничних сил, що

спілкуються (упорядкування, комбінування, підсумовування цих сил), включеність у процес спілкування всіх учасників процесу, є показником типу взаємодії:

а) конкурентного;

б) конфліктного;

в) кооперативного;

г) пристосовницького.

11. Більш вузьке, часткове, видове поняття, що відбиває особливе в групі, має завжди суспільно значущі мету й діяльність, з більш високою мірою внутрішньої складності й організацією, це:

а) колектив;

б) група;

в) спільність;

г) середовище.

11. Система внутрігрупових зв'язків, що визначає ступінь збігів оцінок, установок і позицій групи стосовно об'єктів найбільш значущих для групи в цілому – це:

а) колективістична ідентифікація;

б) сумісність;

в) об'єктивність у покладанні й прийнятті відповідальності;

г) згуртованість як ціннісно орієнтована єдність.

11. На якій із стадій розвитку колективу вимоги керівника виступають як зовнішня сила стосовно групи людей:

а) первинного синтезу;

б) структурування;

в) справжнього синтезу;

г) максимальної вимогливості до себе.

11. На якому етапі ставиться завдання щодо вивчення загальної проблеми клієнта та його ставлення до неї:

а) дослідження проблеми;

б) встановлення контакту;

в) укладання контракту;

г) аналізу альтернатив.

11. Про який вид теорії консультативної допомоги йде мова, коли необхідно допомогти людині прийняти відповідальність за власне життя, усвідомити, що вона має вільно обирати інший свого вектор життя і наповнювати його більшим сенсом:

а) гуманістична терапія;

б) поведінкова терапія;

в) екзистенційна терапія;

г) трансактний аналіз.

11. Про який вид теорії консультативної допомоги йдеться, якщо необхідно ідентифікувати проблемні поведінкові реакції людини та замінити їх більш прийнятними:

а) поведінкова терапія;

б) екзистенційна терапія;

в) гуманістична терапія;

г) трансактний аналіз.

11. Питання: «Як ви самі думаєте, в чому причина того, що з вами відбулося?» – адресується клієнту з метою

а) визначення первинного запиту;

б) уточнення скарги клієнта;

в) виявлення стереотипної поведінки та негативної установки;

г) встановлення реального запиту.

11. Структурування в процесі консультування означає:

а) організацію взаємин, виділення окремих етапів консультування і оцінку результатів;

б) лише повідомлення клієнту інформації про оплату і кількість зустрічей;

в) ухвалення рішення відносно ситуації;

г) вирішення питання розподілу відповідальності.

11. Щоб відновити втрачений напрямок бесіди, можна:

а) попросити, щоб клієнт повторив сказане, що вважає важливим;

б) сказати чесно клієнту, що ви втратили логіку бесіди;

в) узагальнити або резюмувати певну частину скарги клієнта;

г) показати, що клієнт явно не хоче усвідомлювати свою проблему.

11. Теорія й практика психотерапії, яка виходить із того, що основним двигуном поведінки й розвитку особистості є прагнення людини до пошуку й реалізації сенсу власного життя – це:

а) логотерапія;

б) психосинтез;

в) гештальттерапія;

г) психодрама.

11. Тенденція не торкатися неусвідомленого конфлікту й тому перешкоджати будь-якій спробі проаналізувати дійсні джерела особистісних проблем (за З.Фрейдом):

а) витиснення;

б) психологічний захист;

в) ігнорування;

г) опір.

11. Найважливішим етапом психологічного консультування в руслі проблемно-орієнтованого підходу є:

а) діагностика клієнта;

б) ідентифікація проблеми;

в) вислуховування й підтримка;

г) орієнтація на мотив звернення.

11. Здатність індивідуума покладатись тільки на себе під час виходу з важкої, проблемної ситуації (гештальттерапія) - це:

а) адаптованість;

б) життєстійкість;

в) зрілість;

г) стресостійкість.

11. Результат виконання тесту Амтхауера виражається в таких показниках:

а) IQ –показник;

б) Т- показник;

в) процентіль;

г) Z –показник.

11. До методик діагностики самооцінки й рівня домагань відноситься:

а) методика Дембо-Рубінштейн;

б) опитувальник Шмішека;

в) опитувальник Рокіча;

г) ТЮФ.

11. До методик, заснованих на психодіагностиці типів особистості серед перерахованих нижче не відноситься:

а) 16 - PF Кеттелла;

б) ММРI;

в) ПДО Личко;

г) опитувальник Айзенка.

11. Тест - це:

а) система стандартизованих, стимулюючих певну форму активності, часто обмежених у часі виконання завдань, які піддаються якісній і кількісній обробці;

б) система заздалегідь складених питань;

в) питання з варіантами відповідей, іноді обмежених у часі;

г) систематизована фіксація й квантифікація одиниць змісту в досліджуваному матеріалі.

11. Змінні, що отримано за допомогою опитування й інших методів самооцінки, це:

а) Q –дані;

б) L –дані;

в) T –дані;

г) Z –дані.

11. Діагностика напрямків і типів фрустраційних реакцій здійснюється за допомогою методики:

а) Розенцвейга;

б) Роршаха;

в) Люшера;

г) Рокіча.

11. Пряма відповідність змісту тестових завдань вимірюваній властивості або рисі - це:

а) змістовна валідність;

б) конструктна валідність;

в) критеріальна валідність;

г) консенсусна валідність.

11. Надійність, яка виходить шляхом повторного проведення тестування - це:

а) ретестова надійність;

б) надійність еквівалентних форм;

в) надійність суб'єктивних оцінок;

г) надійність частин тесту.

11. Поточна й прогностична валідність є різновидами:

а) критеріальної валідності;

б) консенсусної валідності;

в) конструктної валідності;

г) змістовної валідності.

11. Автор методики плям є:

а) А. Отіс;

б) Г.Роршах;

в) Ф. Гальтон;

г) А. Біне.