- •Тестові завдання
- •Другий рівень
- •7. Компоненти психологічної готовності дитини до школи
- •9. Реально наявні у дитини можливості, які можуть бути розкриті і використані для її розвитку за мінімальної допомоги або підказки з боку оточуючих людей – це:
- •10. Автор епігенетичної теорії розвитку особистості
- •11. Сенсорний розвиток – це:
- •Третій рівень
Тестові завдання
для комплексної письмової роботи з фахових дисциплін
спеціальність 231 – Соціальна педагогіка
програма підготовки Соціальна робота. Соціальна педагогіка. Практична психологія
Освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліст
Форма навчання денна
Кафедра соціальної педагогіки
Екзаменатори Пашко Т.А., Звонок Д. О.
Загальна кількість питань: 300
Час виконання екзаменаційного завдання: 60 хвилин
Наука про закономірності розвитку й функціонування психіки як особливої форми життєдіяльності – це:
а) вікова психологія;
б) загальна психологія;
в) соціальна психологія;
г) психодіагностика.
Провідна діяльність старшокласника
а) предметна;
б) учбово – професійна;
в) інтимно - особистісне спілкування;
г) навчальна діяльність.
Автономна мова як психічне новоутворення властива
а) новонародженому;
б) немовляті;
в) дошкільнику;
г) підлітку.
Індивідуальний стиль мислення активно формується у
а) у молодшому шкільному віці;
б) старшому шкільному віці;
в) у підлітковому віці;
г) у період молодості.
Позитивні емоції у дітей дошкільного віку викликає
а) вільна діяльність дитини, насичена переживаннями;
б) заохочення;
в) очікування початку навчання в школі;
г) покарання.
Виберіть основну умову, що сприяє розвитку спілкування дошкільника:
а) заохочення;
б) потреби дитини;
в) зміст спілкування;
г) спілкування дорослих.
Основною передумовою навчальної діяльності дошкільника є:
а) вік;
б) пізнавальний інтерес;
в) прийняття завдання;
г) оволодіння загальними засобами дій.
У дітей обмежений життєвий досвід, тому їх уява ..... , ніж уява дорослих
а) бідніша;
б) багатша;
в) емоційніша;
г) образніша.
Основним змістом гри в старшому дошкільному віці є:
а) освоєння способів дій;
б) відтворення людських стосунків;
в) отримання задоволення;
г) вивільнення зайвої енергії.
Провідним пізнавальним процесом у дошкільному віці є:
а) уява;
б) пам'ять;
в) мислення;
г) сприймання.
Пристосуватися до нових умов життя новонародженому допомагають
а) безумовні рефлекси;
б) умовні рефлекси;
в) слухові аналізатори;
г) зовнішні подразники.
Раннє дитинство є сензитивним періодом для розвитку
а) пам'яті;
б) мови;
в) мислення;
г) уваги.
Стадія конкретних операцій, відповідно до періодизації Ж. Піаже, охоплює період
а) з 13 років;
б) 7- 11 років;
в) 9 - 11 років;
г) 5 - 7 років.
Циклічність, нерівномірність, «метаморфози», «поєднання процесів еволюції та інволюції» – це ...... психічного розвитку, встановлені Л.С.Виготським
а) характеристики;
б) закономірності;
в) функції;
г) процеси.
Найпростішою первинною формою самосвідомості є:
а) порівняння себе з кимось;
б) впізнавання себе;
в) самооцінка;
г) автономна мова.
«Я сам» як компонент свідомості є досягненням дитини
а) новонародженого віку;
б) раннього віку;
в) дошкільного віку;
г) підліткового віку.
На якому етапі, згідно періодизації психосексуального розвитку З. Фрейда, діти починають відчувати сексуальний потяг до дорослого
а) анальному;
б) фалічному;
в) оральному;
г) геніальному.
Розвиток довільності психічних процесів і поведінки є досягненням
а) дошкільника;
б) молодшого школяра;
в) підлітка;
г) старшокласника.
Основним психічним утворенням старості є:
а) егоїстична стагнація;
б) мудрість;
в) генеративність;
г) цілісність.
За Е. Еріксоном, підлітковій стадії розвитку особистості властива наступна криза
а) ініціативність – почуття провини;
б) его - ідентичність – невизнання;
в) інтимність – ізоляція;
г) дорослість – інфантильність.
Автор теорії емоційної прихильності
а) Дж. Боулбі;
б) Д. Б. Ельконін;
в) Ж. Піаже;
г) Л. С. Виготський.
Здатність молодшого школяра до цілеспрямованого та довільного сприймання навколишнього світу – це:
а) рефлексія;
б) спостереження;
в) саморегуляція;
г) довільність.
Нормативно словниковий запас дитини раннього віку повинен мати:
а) більше 3000 слів;
б) від 500 до 1500 слів;
в) більше 5000 слів;
г) о 500 слів.
Провідна діяльність періоду раннього дитинства
а) ігрова;
б) предметно – маніпулятивна;
в) предметна
г) маніпулятивна.
Центральним новоутворенням особистості підліткового віку є:
а) становлення «образу - Я»;
б) рефлексія;
в) почуття дорослості;
г) світогляд.
Центральне психічне новоутворення немовляти
а) довіра до світу;
б) прямоходіння;
в) концентрація уваги;
г) автономна мова.
Центральне психічне новоутворення старшокласника
а) теоретичне мислення;
б) професійне і особистісне самовизначення;
в) довільність психічних функцій;
г) ієрархія мотивів.
Провідний пізнавальний процес молодшого школяра
а) пам'ять;
б) мислення;
в) увага;
г) уява.
Інтимно - особистісне спілкування є провідним видом діяльності
а) підлітка;
б) старшокласника;
в) дитини раннього віку;
г) періоду зрілості.
Образ «фізичного Я» активно оформлюється у
а) старшокласника;
б) підлітка;
в) дошкільника;
г) молодшого школяра.
Якому типу темпераменту характерні такі особливості – неприйняття одноманітних видів роботи, схильність швидко перемикатися на щось більш цікаве, легкість і доброзичливість у спілкуванні
а) холеричному;
б) сангвіністичному;
в) флегматичному;
г) меланхолічному.
Психічне відображення – це:
а) суб’єктивне, вибіркове відбиття об’єктивного світу;
б) точне копіювання навколишньої дійсності;
в) фотографія навколишнього середовища;
г) те, що не залежить від умов відображення.
Індивідуально-своєрідна сукупність динамічних проявів психіки – це:
а) характер;
б) темперамент;
в) здібності;
г) спрямованість особистості.
Вища форма психічного відображення, яка є властивою тільки людині й інтегрує всі інші форми відображення, називається:
а) рефлексією;
б) свідомістю;
в) емоцією;
г) волею.
Усвідомлюваний результат, на досягнення якого спрямована поведінка, називається:
а) потреба;
б) мотив;
в) мета;
г) завдання.
Узагальненість, абстрагованість, абстрактність є характеристиками виду мислення
а) наочно-діяльнісного;
б) понятійного;
в) практичного;
г) наочно-образного.
Визначте варіант, у якому названі функції волі
а) гальмівна, активізуюча;
б) гальмівна, відображаюча;
в) гальмівна, спонукальна;
г) спонукальна, відображаюча.
Динамічне відображення дійсності в різних формах психічних явищ, яке забезпечує зв’язок особистості з дійсністю – це:
а) психічний процес;
б) психічний стан;
в) психічна властивість;
г) психіка.
Пасивну й активну уяву розрізняють за
а) формою існування матерії;
б) ступенем психічної активності;
в) спрямованістю відображення;
г) предметом відображення.
Сильне, стійке, тривале почуття, яке захоплює людину й може повністю заволодіти нею, називається:
а) пристрастю;
б) афектом;
в) настроєм;
г) ейфорією.
Сильний емоційний стан, що характеризується бурхливим протіканням, зміною свідомості й порушенням вольового контролю, називається:
а) фрустрація;
б) стрес;
в) афект;
г) пристрасть.
Психічний стан людини, викликаний об’єктивно (або суб’єктивно так сприйнятий) непереборними труднощами, що виникають на шляху до досягнення мети або вирішення завдання – це:
а) стрес;
б) настрій;
в) фрустрація;
г) афект.
Поняття, яке визначає неподільність, цілісність і генотипічні особливості людини як представника людського роду – це:
а) індивідуальність;
б) індивід;
в) особистість;
г) суб’єкт діяльності.
Схильність особистості бачити джерела керування своїм життям або переважно в зовнішньому середовищі, або в собі самому, називається:
а) інтроспекцією;
б) локусом контролю;
в) інверсією;
г) патерном.
Як називається принцип, що вимагає розглядати (вивчати, досліджувати) психічні явища в постійному русі, зміні
а) принцип детермінізму;
б) принцип розвитку;
в) принцип об’єктивності;
г) принцип усебічності.
Сукупність стійких властивостей особистості, що складається й проявляється в діяльності й спілкуванні, називається
а) задатки;
б) індивідуальність;
в) характер;
г) темперамент.
Опосередкована й безпосередня пам’ять різняться за
а) ступенем активності суб’єкта;
б) видами діяльності;
в) використанням засобів у процесі запам’ятовування;
г) провідним аналізатором.
Воля – ….. регулювання людиною своєї поведінки, пов’язане з подоланням зовнішніх і внутрішніх перешкод
а) мимовільне;
б) неусвідомлене;
в) інтуїтивне;
г) свідоме.
Перехід зовнішньої діяльності у внутрішню називається
а) індукція;
б) інтеріоризація;
в) інтерференція;
г) екстеріоризація.
Визначте варіант, у якому перераховані сторони спілкування
а) комунікативна, перцептивна, інтерактивна;
б) інтерактивна, пізнавальна, рефлексивна;
в) зовнішня, внутрішня, вольова;
г) перцептивна, комунікативна, пізнавальна.
Відносна сталість образів предметів, зокрема їх форми, кольору, величини при зміні умов сприймання – це:
а) константність сприйняття;
б) сприймання величини;
в) сприймання простору;
г) спостереження.
Психіка – це:
а) властивість високоорганізованої матерії об’єктивно відображати навколишній світ;
б) властивість високоорганізованої матерії об’єктивно відображати суб’єктивний світ;
в) властивість високоорганізованої матерії, яка полягає в активному відображенні суб’єктом об’єктивного світу;
г)властивість високоорганізованої матерії суб’єктивно відображати об’єктивну дійсність.
Визначте варіант відповіді, у якому перераховані тільки властивості відчуттів
а) якість, інтенсивність, цілісність, просторова локалізація;
б) якість, константність, тривалість, просторова локалізація;
в) якість, інтенсивність, тривалість, просторова локалізація;
г) якість, інтенсивність, органічність, просторова локалізація.
Явище апперцепції – це:
а) взаємодія декількох видів сприйняття;
б) залежність сприйняття від минулого досвіду, запасу знань і загальної спрямованості особистості;
в) вплив на сприйняття попереднього досвіду;
г) підвищення чутливості в одному аналізаторі під впливом процесу, що відбувається в іншому аналізаторі (а також у результаті вправи).
Виберіть найбільш правильну характеристику поняття «уява»:
а) пізнавальний процес, який дає можливість пізнати окремі боки предметів і явищ;
б) пізнавальний процес, суть якого полягає у встановленні зв’язків і відносин між пізнаваними об’єктами;
в) пізнавальний процес, що відображає окремі властивості предметів і явищ;
г) пізнавальний процес, завдання якого полягає в створенні нових образів.
Який вид уваги виникає, якщо в діяльності людина ставить перед собою певне завдання й свідомо виробляє програму дій
а) мимовільна;
б) післядовільна;
в) додовільна;
г) довільна.
Почуття – це:
а) відображення у свідомості людини її ставлення до того, що відбувається в її житті, що вона пізнає або робить;
б) процес задоволення потреби людини в емоційних переживаннях;
в) переживанння в різній формі ставлення людини до різних об’єктів як до прекрасних або потворних;
г) спрямованість і зосередженість свідомості, що припускають підвищення рівня сенсорної, інтелектуальної або рухової, емоційної активності індивіда.
Сукупність психічних явищ, неусвідомлюваних суб’єктом, називається:
а) несвідомим;
б) свідомістю;
в) психікою;
г) процесом.
Діяч суспільного розвитку, який активно перетворює себе й навколишній предметний світ – це:
а) індивід;
б) особистість;
в) людина;
г) індивідуальність.
Біологічна істота, що належить до класу представників виду homo sapiens, що має особливу тілесну організацію, руку, пристосовану до праці, мовний апарат, високоорганізований мозок – це:
а) особистість;
б) індивід;
в) людина;
г) індивідуальність.
Взаємодія двох (або більше) людей, спрямована на узгодження й об'єднання їх зусиль з метою налагодження стосунків і досягнення загального результату називається
а) стосунки;
б) спілкування;
в) інтеракція;
г) емпатія.
Механізмами пізнання й розуміння людьми одне одного є:
а) емпатія, ідентифікація, атракція;
б) рефлексія, ідентифікація; атракція;
в) каузальна атрибуція, емпатія, ідентифікація;
г) рефлексія, каузальна атрибуція, емпатія.
Спроба пояснити причини поведінки інших людей називається
а) стереотипізація;
б) рефлексія;
в) ідентифікація;
г) каузальна атрибуція.
Сприймання зовнішніх ознак людини, співвіднесення їх з особистісними характеристиками, інтерпретація й прогнозування на цій основі вчинків людини – це:
а) каузальна атрибуція;
б) соціальна перцепція;
в) рефлексія;
г) ідентифікація.
До механізмів самопізнання людини під час спілкування належить
а) ідентифікація;
б) емпатія;
в) рефлексія;
г) атракція.
Спосіб пізнання іншої людини (його норм, цінностей, поведінки, смаків, звичок), при якому припущення про його внутрішній стан будуються на основі спроби стати на його місце – це:
а) емпатія;
б) рефлексія;
в) атракція;
г) ідентифікація.
Форма пізнання іншої людини, що заснована на формуванні стійкого позитивного почуття до неї – це:
а) атракція;
б) ідентифікація;
в) емпатія;
г) рефлексія.
За способом передачі інформації спілкування є:
а) вербальне, невербальне;
б) діалогічне, монологічне;
в) пряме, непряме;
г) ділове, особисте.
Невербальна комунікація – це:
а) обмін інформацією за допомогою письмової й усної мови;
б) внутрішня мова, що спрямована на себе й носить згорнутий характер;
в) обмін за допомогою однозначно потрактованою інформацією;
г) обмін інформацією за допомогою знакової системи, що замінює мовні засоби.
Спілкування, що відбувається за допомогою мови – це:
а) невербальне;
б) вербальне;
в) опосередковане;
г) емоційно – образне.
Вид спілкування, що реалізується за допомогою різних немовних засобів (рухів тіла, жестів, міміки, пантоміміки)
а) емоційно – образне;
б) вербальне;
в) невербальне;
г) опосередковане.
Процес і результат включення індивіда в соціальні відносини називається:
а) навчанням;
б) вихованням;
в) соціалізацією;
г) розвитком особистості.
Визначте тільки фази входження особистості у відносно стабільну спільність
а) адаптація, розвиток навчання;
б) індивідуалізація, інтеграція, навчання;
в) інтеграція, розвиток, навчання;
г) адаптація, індивідуалізація, інтеграція.
Колектив – це:
а) група людей, об'єднана спільними цілями діяльності, підпорядкованими цілям суспільства;
б) група людей, що характеризується добровільністю об'єднання;
в) група людей, члени якої мають спільну ознаку;
г) завжди контактні спільності, пов'язані реальною взаємодією осіб, які в них входять, і реальними взаєминами між ними.
За умовою виникнення й особливостями існування малі групи бувають
а) формальні й неформальні;
б) включені й референтні;
в) лабораторні й природні;
г) малі й великі.
Статус – це:
а) ступінь цінності цієї особистості для групи;
б) стабілізація й упорядкування міжособистісних відносин;
в) положення цієї особистості в групі, обумовлене системою об'єктивно складених у ній відносин;
г) ієрархізація ділових і емоційних взаємозв'язків.
Теорія колективу була розроблена
а) А. В. Петровським;
б) Г. М. Андрєєвою;
в) Н. І. Семечкіним;
г) А. С. Макаренком;
Яка наукова галузь вивчає закономірності поведінки й діяльності людей, які обумовлені їх включеністю у соціальні групи, а також психологічні особливості самих цих груп ?
а) вікова психологія;
б) загальна психологія;
в) соціальна психологія;
г) конфліктологія.
Група - це спільнота людей…
а) що є зразком для наслідування;
б) об'єднана на підставі будь-якої ознаки;
в) об'єднана єдиними цілями й спільною діяльністю;
г) безпосередньо взаємодіючих одне з одним.
«Спускові механізми» поступливості – це:
а) правило прихильності; принцип впливу авторитету; принцип дефіциту;
б) правило послідовності; принцип взаємного обміну; принцип Пітера;
в) правило краю, помилки атрибуції, ефект бумеранга;
г) закони Паркінсона.
Референтна група – це:
а) група високого рівня розвитку;
б) еталонна група, група-зразок;
в) група низького рівня розвитку;
г) мала група.
Посилення домінантних реакцій індивіда в присутності інших людей - це:
а) соціальна фасилітація;
б) соціальні лінощі;
в) де індивідуалізація;
г) зараження.
Конформізм і нонконформізм як способи реагування індивіда на вплив групи, в першу чергу, проявляються у:
а) малих групах;
б) групах низького рівня розвитку;
в) групах високого рівня розвитку;
г) будь-яких групах.
Повноцінне рівноправне спілкування, коли контакт вимагає від партнерів високої культури спілкування - це:
а) конвенціональний рівень;
б) стандартизований рівень;
в) духовний рівень;
г) ігровий рівень.
«Ми охоче погоджуємося виконувати прохання тих, кого ми знаємо й хто нам подобається». Це:
а) принцип взаємного обміну;
б) вплив;
в) правило прихильності;
г) правило послідовності.
Визначте види переконання:
а) пряме (безпосереднє); непряме;
б) упевнений голос, цікава інформація, уважна аудиторія;
в) вплив, навіювання, зараження;
г) авторитарне, демократичне.
Структура переконання складається з наступних компонентів:
а) комунікатор, інформація, канал передачі, аудиторія;
б) пряме (безпосереднє) переконання, непряме переконання;
в) вплив, навіювання, зараження;
г) авторитетна особистість, упевнений голос, цікава інформація, уважна
аудиторія.
Класичні експерименти з вивчення конформізму належать таким авторам, як:
а) Спілбергер, Бюргергер, Левін;
б) Маслоу, Роджерс, Адлер;
в) Шериф, Аш, Мілграм;
г) Фрейд, Юнг, Адлер.
До якого з феноменів групового впливу належить твердження: «Разом ми робимо те, чого не станемо робити поодинці»?
а) деіндивідуалізація;
б) соціальні лінощі;
в) соціальна фасилітація;
г) рух бойскаутів.
Особистість – це:
а) високий рівень розвитку здібностей у людини;
б) окрема людина з певним типом темпераменту, особливостями
поведінки;
в) біосоціальна істота;
г) соціальна характеристика людини, наявність у неї свідомості.
Уміння бути відкритим та щирим у ставленні до клієнта, бути в гармонії зі своїм внутрішнім світом, називається -
а) емпатія;
б) безумовне прийняття клієнта;
в) конгруентність;
г) всі відповіді не є вірними.
Для успішності процесу консультант, насамперед, прагне актуалізувати у клієнта
а) відповідальність;
б) емпатію;
в) вольові риси;
г) симпатію клієнта.
Оптимальна часова тривалість консультативної бесіди з дорослим
а) півгодини;
б) півтори години;
в) дві години;
г) одна година.
Основною відмінністю між психологічним консультуванням і медичною психотерапією є :
а) спосіб вивчення практичного запиту клієнта;
б) форми формулювання психологічного діагнозу
в) засіб комунікації з клієнтом
г) орієнтація на психічно здорового клієнта
Принцип безумовного прийняття та поваги до клієнта у консультативну практику ввів
а) А.Маслоу;
б) К.Роджерс;
в) Дж. Бьюдженталь;
г) З.Фрейд.
Якщо батьки звертаються по допомогу до психолога з приводу своєї дитини, то психолог, спочатку консультує
а) одразу дитину;
б) педагога, який працює з дитиною;
в) того, хто звернувся по допомогу;
г) відмовляється від консультування.
«Подвійні стосунки» у консультуванні
а) необхідні і більш цінні звичайних стосунків;
б) бажані, бо зближують психолога і клієнта;
в) можливі, якщо психолог може утримуватися в своїх професійних межах;
г) заборонено, тому що створюють стосунки залежності.
Основне завдання консультанта
а) розв’язання проблеми;
б) усунення проблеми;
в) зниження напруження емоційного фону;
г) прояснення ситуації.
Психологічне консультування – це завжди
а) монолог клієнта;
б) монолог психолога;
в) діалог;
г) дискусія.
Метод парадоксальної інтенції полягає у тому, щоб спонукати клієнта
а) відвернутися від головної проблеми;
б) почати бажати того, чого він боїться;
в) стримувати свої інтенції;
г) стримувати свої емоції.
Яка характеристика зайва в ознаках психологічного контакту
а) статичність;
б) емоційність;
в) динамічність;
г) емоційна підтримка.
Якщо в процесі консультативної взаємодії передбачений аудіо або відеозапис, треба
а) записувати інформацію так, щоб клієнт про це не здогадався;
б) сказати про це клієнту, не досягаючи його згоди;
в) попередити клієнта про це і отримати згоду;
г) нічого не говорити клієнту.
Власне пояснення клієнтом природи психологічних труднощів називається
а) проблема;
б) запит;
в) скарга;
г) самодіагноз.
Під час консультування увага психолога центрується на
а) переживаннях та смислах клієнта;
б) переживаннях та смислах консультанта;
в) проблемі клієнта та способах її вирішення консультантом;
г) умінні клієнта фантазувати про свою проблему.
Емоційне, розумове та фізичне виснаження через тривале емоційне навантаження – це:
а) перевантаження;
б) синдром згоряння;
в) позамежне гальмування;
г) афективний стан.
Усний чи письмовий договір між клієнтом і консультантом про цілі та очікувані результати консультування – це:
а) консультативний альянс;
б) консультативний діалог;
в) контракт;
г) терапевтичні стосунки.
Вид слухання, до якого належить техніка перефразування
а) активне;
б) пасивне;
в) емпатійне;
г) директивне.
Активне залучення психолога до процесу розв'язання актуальних життєвих проблем клієнта – це:
а) розвиток;
б) формування;
в) вплив;
г) управління.
Техніка «мінімальної підтримки» (за К.Роджерсом)
а) повторення останнього слова консультанта;
б) заспокоєння фразою «все буде добре»;
в) переказ головного, що сказав клієнт;
г) повторення останнього слова клієнта.
Реакція консультанта, що суперечить поведінці клієнта, називається
а) конфронтацією;
б) інтепретацією;
в) вербалізацією;
г) опором.
Процедура, що дозволяє психологу уявити значущу для клієнта сукупність значень і смислів у певному аспекті
а) переформулювання;
б) постановка діагнозу;
в) інтерпретація;
г) узагальнення.
Саморозкриття психолога в консультуванні
а) використовується, але мінімально;
б) часте явище;
в) використовується, коли про це просить клієнт;
г) основна техніка консультування.
Що саме прояснює психолог під час аналізу запита
а) негативну установку клієнта, що виявляється у протиріччі «хочу – не можу»;
б) реалістичність бажань клієнта;
в) об’єктивність запиту клієнта;
г) емоційний стан клієнта.
Перш ніж розпочати консультативну роботу з дитиною необхідна
а) наявність психокорекційної програми;
б) згода батьків;
в) згода адміністрації навчального закладу, в якому працює психолог;
г) впевненість у собі психолога.
Основні механізми терапевтичного впливу
а) усвідомлення, спонтанність, зворотній зв’язок, невербальна комунікація;
б) усвідомлення, спонтанність, зворотній зв’язок, комунікація;
в) усвідомлення, опір, спонтанність, комунікація;
г) опір, спонтанність, катарсис, інсайт.
Психологічний механізм, що полягає у несвідомому приписуванні суб'єктом наявних у нього неусвідомлюваних думок, переживань, рис і мотивів іншим людям, називається:
а) інтроекція;
б) перенос;
в) психологічний захист;
г) проекція.
Емоційна чуйність особистості щодо переживань іншої людини – це:
а) симпатія;
б) співчуття;
в) співпереживання;
г) емпатія.
Яке з основних якостей професійного психолога пов'язане з нерозголошенням інформації?
а) конфіденційність;
б) порядність;
в) відповідальність;
г) правильна відповідь відсутня.
Вид психологічної допомоги, який адресовано психічно нормальним людям з метою досягнення ними цілей особистісного розвитку й адекватного відреагування існуючих проблем, називається:
а) психологічна освіта;
б) психологічне консультування;
в) психологічна профілактика;
г) психотерапія.
Специфічна психічна енергія, що наповнює всі сексуальні прояви індивіда – це:
а) потяг;
б) інстинкт;
в) лібідо;
г) Ерос.
Психологічний тест – це:
а) завдання;
б) умова;
в) інструмент;
г) підхід.
Що означає поняття «психодіагностика»
а) вивчення документів про життя людини;
б) діагностика психічного стану людини;
в) психіатричний діагноз;
г) процедура оцінки психологічних і особистісних властивостей.
Основною метою тестування є
а) діагностика певних психологічних особливостей випробуваного;
б) попереднє ознайомлення з особистістю випробуваного;
в) знаходження кореляції між певними показниками;
г) формування певних якостей у випробуваного.
Шкала брехні – це
а) шкала, що виявляє акцентуацію характеру людини, що пов’язана з її тенденцією до фальсифікацій;
б) шкала, що вимірює рівень неправдивості відповідей респондента;
в) шкала, що виявляє ставлення самого випробуваного до нечесних людей;
г) шкала, що складається з питань, які стосуються незначної провини й яка властива для більшості людей.
Психодіагостичні висновки містять
а) відповіді випробовуваного;
б) рекомендації;
в) результати тестування;
г) інтерпретацію діагностичних результатів і висновки.
Для психодіагностичного обстеження дитини молодше 16 років обов’язково потрібна згода
а) адміністрації школи;
б) батьків;
в) її власна;
г) свідків.
Комплексна характеристика методики, що містить у собі відомості щодо досліджуваних явищ і репрезентативності діагностичної процедури стосовно них, називається:
а) валідністю тесту;
б) надійністю тесту;
в) тестовими нормами;
г) немає правильної відповіді.
Якщо діагностика здійснюється на основі успішності й способу виконання діяльності, то це підхід -
а) "об'єктивний ";
б) "проективний ";
в) "суб'єктивний ";
г) немає правильної відповіді.
Результат виконання тесту Равена ґрунтується на показниках:
а) процентиль;
б) Т-показник;
в) IQ -показник;
г) Z –показник.
До методик діагностики агресивності належить:
а) опитувальник Баса-Дарки;
б) опитувальник Шмішека;
в) опитувальник Варги-Століна;
г) опитувальник Роттера.
Характеристика методики, що відбиває точність психодіагностичних вимірів, а також стійкість результатів тесту до дії випадкових факторів, називається:
а) надійністю;
б) валідністю;
в) репрезентативністю;
г) немає правильної відповіді.
Результат тесту, який найчастіше повторюється у варіаційному ряді, - це:
а) мода;
б) середнє арифметичне;
в) медіана;
г) середнє квадратичне відхилення.
Розумовий вік - це вид тестових норм, що належить до:
а) вікових норм;
б) внутрішньо групових норм;
в) шкал порядку;
г) немає правильної відповіді.
Стандартний IQ - це тестовий показник із середнім арифметичним 100 і стандартним відхиленням:
а) 15;
б) 10;
в) 20;
г) 25.
До методик, що діагностують конфліктні стратегії поведінки належить:
а) тест Томаса;
б) ТЮФ;
в) тест Торренса;
г) тест Рокіча.
Діагностика шкільної тривожності здійснюється за допомогою:
а) опитувальника Філліпса;
б) соціометрії;
в) опитувальника Баса-Дарки;
г) опитувальника Варги-Століна.
Невизначеність стимулу є характерною рисою:
а) проективних тестів;
б) опитувальників;
в) тестів інтелекту;
г) тестів досягнень.
Лонгитюдне дослідження - це:
а) довгочасне дослідження одних і тих самих індивідів (групи);
б) систематичне, довільне й цілеспрямоване сприйняття, визначене завданнями діяльності;
в) процес психологічного пізнання експериментатором досліджуваних в умовах безпосереднього спілкування;
г) немає правильної відповіді.
Визначте загальний принцип методики прогресивних матриць Равена:
а) прогресивності;
б)доповнення;
в) аналогії;
г) заміщення.
Психодіагностика - це:
а) наука й практика постановки психологічного діагнозу;
б) наука про закономірності розвитку психіки в онтогенезі;
в) наука про внутрішній (психічному) світ людини;
г) наука про навчання й виховання дітей і дорослих людей.
Якщо діагностика здійснюється на основі аналізу взаємодії зі зовні нейтральним, недиференційованим і невизначеним стимульним матеріалом, то це -
а) "проективний підхід" ;
б) "суб'єктивний підхід";
в) "об'єктивний підхід";
г) "типологічний підхід".
Опитувальник Г.Айзенка ґрунтується на теорії:
а) К. Юнга-І.Павлова;
б) Р. Кеттелла;
в) К.Леонгарда;
г) З.Фрейда.
Визначте методики для діагностики внутрішньосімейних відносин:
а) малюнок родини, опитувальник Варги-Століна, методика Р. Жиля;
б) соціометрія, методика Р. Жиля, опитувальник Варги - Століна;
в) опитувальник Філліпса, тест Торренса, методика Р. Жиля;
г) опитувальник Пантелєєва-Століна, PARI, СЖО.
До методик, що вимірюють інтелект, належать:
а) тест Векслера, тест Амтхауера, ШТУР;
б) тест Равена; ШТУР, ТЮФ;
в) тест Равена, ЦТО, методика Торренса;
г) тест Равена, тест Томаса, методика Торренса.
Групування випробуваних за ступенем їх подібності, близькості та за особистісними ознаками - це:
а) типологічний підхід;
б) підхід до вивчення особистості з позицій рис;
в) диспозиційний підхід до вивчення особистості;
г) немає правильної відповіді.
Дані, що отримано внаслідок реєстрації поведінки в повсякденному житті - це:
а) L -дані;
б) Q -дані;
в) Т-дані;
г) Z -дані.
Показник тесту, що знаходиться посередині варіаційного рядку, який розташовано у порядку зростання, називається:
а) медіана;
б) мода;
в) середнє арифметичне;
г) середнє квадратичне відхилення.
Тести інтелекту належать до групи:
а) об'єктивних методів;
б) суб'єктивних методів;
в) проективних методів;
г) немає правильної відповіді.
Шкали "інтроверсія - екстраверсія", "стабільність - нейротизм" належать опитувальнику:
а) Айзенка;
б) Роттера;
в) Шмішека;
г) Кеттелла.
Обстеження людини з метою визначення індивідуальних особливостей розвитку її психіки: здатностей, особистісних рис, мотивації тощо – це:
а) діагностика;
б) опитування;
в) інтерв'ю;
г) експеримент.