1.3. Інформаційне забезпечення оцінки ліквідності та платоспроможності підприємства

Інформаційне забезпечення виконує незамінну роль при здійсненні аналізу фінансового стану підприємства загалом та ліквідності і платоспроможності зокрема. Основною якісною характеристикою управлінський рішень є ефективність, що багато в чому залежить від обсягу, якості та змісту інформації.

Зважаючи на те, що ситуація в якій знаходиться підприємство постійно змінюється, ціна помилок при ухваленні управлінських рішень постійно зростає, і як наслідок, актуальнішою є проблема вивчення інформаційного забезпечення [49].

Більшість науковців серед причин банкрутства українських підприємств називають незбалансованість системи інформаційного забезпечення

Цінність інформації є загальновідомим фактом, проте, на практиці цьому не приділяється достатньо уваги та існує велика кількість підходів щодо визначення сутності поняття «інформаційне забезпечення».

Законом України «Про інформацію» термін «інформація» трактується як сукупність будь який відомостей та даней, що, як правило, зберігаються на матеріальних або електронних носіях [2].

Сьогодні інформація має цілком і повністю задовольняти потреби менеджерів усіх рівнів управління у прийнятті рішень, щодо управління підприємством. При цьому потрібно зважати на обсяг інформації, адже надлишок інформації, як і її нестача можуть негативно впливати на процеси управління компанії [57].

Інформаційне забезпечення, вчені визначають як сукупність процесів з підготовки, одержання, оцінки зберігання і надання спеціально підготовленої інформації для вирішення управлінських, наукових, технічних та інших завдань з метою ефективного виконання управлінських рішень. Інформаційне забезпечення аналізу фінансового стану підприємства, а зокрема ліквідності і платоспроможності, складається зі сукупності трьох складових елементів:

• Інформаційні технології;

• Інформаційна система;

• Комунікативне середовище.

Вибір методів і методичних прийомів для оцінки ліквідності та платоспроможності підприємства є найбільш складною та недостатньо досліджуваною проблемою. Їх вибір залежить від об'єкта, суб'єкта, мети, критерію та інформаційної бази. Щодо системи показників оцінки ліквідності і платоспроможності, то вона підбирається на основі підходу й глибини процесу оцінки (рис.1.3.)

Рис.1.3.Місце інформаційного забезпечення в системі оцінки ліквідності і платоспроможності

Джерело: Розроблено автором на основі [55, 46,с.40]

Інформація, як проведення аналізу ліквідності та платоспроможності, у своїй структурі містить дві групи:

• Нормативно-довідкова інформація, що включає у своїй сукупності як нормативну, так і довідкову інформацію

• Фактографічна інформація, що містить в собі облікову, звітну та позаоблікову інформацію.

Нормативна інформація складає фундамент інформаційного забезпечення, і включає в собі основні законодавчі та нормативні акти, які регулюють діяльність підприємств. Довідкова інформація виконує допоміжну функцію і, в більшості випадків, використовується під час проведення аналітичної оцінки об’єкту дослідження.

З’ясовуючи місце інформаційного забезпечення аналізу ліквідності в системі інформаційного забезпечення управління (рис. 2), варто зауважити, що інформаційне забезпечення аналізу ліквідності є підсистемою інформаційного забезпечення аналізу фінансового стану, аналізу господарської діяльності й управління підприємством.

Інформаційне забезпечення управління підприємством

Інформаційне забезпечення аналізу фінансової діяльності підприємства

Інформаційне забезпечення управління платоспроможності підприємства

Інформаційне забезпечення управління ліквідності підприємства

Рис.1.4. Місце інформаційного забезпечення аналізу ліквідності і платоспроможності в системі інформаційного забезпечення

Джерело: Складено автором

Основними вимогами до фінансової інформації є :

• Значимість – інформація має бути потрібною та впливати на прийняття управлінських рішень, оцінку подій;

• Достовірність – інформація має бути правдивою та об’єктивно відображати становище, максимально повно розкривати факти господарської діяльності;

• Зрозумілість – має містити дані про діяльність підприємства, його фінансовий стан в форматі, що є зрозумілим для широкого кола осіб;

• Порівнянність – інформація повинна слугувати основою для проведення порівняльного аналізу звітності за різні періоди [40, с.11-12].

Одним з елементів інформаційного забезпечення стосовно методу бухгалтерського обліку є звітність, як система результативних показників, на основі яких надають характеристику господарсько–фінансовій діяльності підприємства. Вона складається на підставі даних бухгалтерського обліку для задоволення потреб як внутрішніх, так і зовнішніх користувачів. [42,с. 143] Вчені вважають, що саме звітна інформація є найбільш оптимальним елементом інформаційного забезпечення аналізу фінансового стану підприємства.

Звітність можна класифікувати за видами, періодичністю складання і подання, ступенем узагальнення інформації та за користувачами інформації наведеної у звітності.

За видами звітність поділяють на:

1) Оперативна звітність підприємства складається на підставі даних оперативного облік. У даному виді звітності відображають інформацію про найбільш важливі показники за короткі проміжки часу, наприклад: виробництво та реалізація продукції протягом дня, денний прихід, використання сировини і матеріалів та ін. Ця звітність також включає статистичну звітність, яка відображає масові явища і процеси, ґрунтується на даних статистичного обліку.

2) Фінансова звітність відображає майнове та фінансове становище господарюючого суб‘єкта, результати господарської діяльності за звітний період (місяць, квартал, рік) наростаючим підсумком, дана звітність складається на підставі синтетичного і аналітичного обліку. Використовується тільки узагальнюючий грошовий вимірник.

3) Податкова звітність складається на підставі даних податкового обліку. Податкову звітність поділяють на поточну та річну. Поточна звітність – це звіти за місяць (або більш коротші терміни), квартал. Річна звітність охоплює відповідні звітні форми річного звіту підприємства. [52, с. 324]

За користувачами інформації, звітність може бути двох видів:

• внутрішня (використовується для прийняття управлінських рішень);

• зовнішня (для зовнішніх користувачів)

Найбільш доступною, передбаченою і достовірною є фінансова звітність, яка регулюється нормативними документами. Метою складання фінансової звітності є забезпечення користувачів повною, правдивою, неупередженою інформацією про фінансові результати, діяльність і фінансовий стан підприємства.. Інші звітні форми мають істотні обмеження того чи іншого плану, та не можуть у повній мірі задовольнити потреби користувачів інформації про діяльність підприємства

Фінансова звітність у процесі використання під час діяльності підприємства виконує певний перелік завдань (рис...)

Основними принципами, на яких ґрунтується фінансова звітність згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є:

• Повне висвітлення;

• Єдиний грошовий вимірник;

• Нарахування та відповідність доходів і витрат;

• Превалювання сутності над формою;

• Обачність;

• Безперервність;

• Послідовність;

• Історична (фактична) собівартість;

• Періодичність;

• Автономність [1].

Детальна характеристика цих принципів викладена у Додатку

Завдання

Оцінка динаміки складу і структури активів та джерел формування

Оцінка ліквідності і платоспроможності підприємства

Аналіз і оцінка оборотності капіталу та його окремих елементів

Аналіз ділової активності та дохідності підприємства

Оцінка ефективності використання ресурсів

Комплексна оцінка фінансової стійкості підприємства

Рис.3.1.1 Основні завдання фінансової звітності

Рис. 1.5. Завдання фінансової звітності щодо аналізу ліквідності та платоспроможності підприємств

Джерело: Розроблено автором на основі

Основною метою аналізу фінансових звітів є своєчасне виявлення, оцінка та ліквідація недоліків, що існують на підприємстві та пошук резервів оптимізації фінансового стану підприємства, його ліквідності та платоспроможності.

Більшість науковців до основних переваг фінансової звітності як базового джерела для аналізу ліквідності та платоспроможності підприємства відносять:

• відкритість, що дає змогу на основі звітності здійснювати оцінку підприємств як внутрішніми, так і зовнішніми користувачами;

• обов'язковість складання,, що є позитивною стороною для підприємств, оскільки не накладає додаткових витрат на проведення аналізу;

• однаковість форм звітності для різних підприємств, дозволяє використовувати єдині методи розрахунку показників і забезпечує певний рівень порівнянності даних [55].

Відповідно до П(С)БО 1 фінансова звітність трактується як бухгалтерська звітність, яка містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності підприємства і рух грошових засобів підприємства за певний проміжок часу [3]. Основні джерела інформації для аналізу ліквідності та платоспроможності підприємства зображені на наступному рисунку

Основні джерела інформації для аналізу ліквідності та платоспроможності підприємства

Баланс (форма №1)

Звіт про рух грошових коштів (форма №3)

Звіт про фінансові результати (форма №2)

Дані первинного і аналітичного бухгалтерського обліку

Звіт про власний капітал ( форма №4)

Рис.1.6. Джерела фінансової інформації для аналізу ліквідності і платоспроможності

Джерело: Складено автором

Безперечно, найважливішим елементом інформаційної бази для аналізу формування і використання фінансових ресурсів є Баланс. Бухгалтерський баланс має величезне значення в діяльності будь-якого підприємства, оскільки він найважливіше джерело інформації про фінансовий стан організації за звітний період.

Баланс також називають важливим засобом комунікації, оскільки:

• аналітики  досліджують структуру і динаміку фінансового стану підприємства; охоплюють багато важливих показників, що характеризують статистику і динаміку фінансового стану підприємства, визначають основні напрями фінансового аналізу

• аудитори отримують підказку для вибору правильного рішення в процесі аудіювання, планування своєї перевірки, виявлення слабких місць у системі обліку і зон можливих навмисних і ненавмисних помилок у зовнішній звітності клієнта;

• керівники отримують уявлення про успішність діяльності свого підприємства, конкурентну позицію в системі аналогічних підприємств-конкурентів, правильності обраної стратегії та позиціонування товару [47].

Наступним за значимістю є бухгалтерський документ під назвою Звіт про фінансові результати. У ньому відображаються учі доходи і вирати звітного періоду, що є основою для визначення основних причин прибутковості (збитковості) підприємства. Основним призначенням цього звіту є є надання інформації користувачам про прибуток (збиток), що зароблений підприємством. Даний звіт включає чотири розділи:

 фінансові результати;

 сукупний дохід;

 елементи операційних витрат;

 розрахунок показників прибутковості акцій.

Доходи і витрати, шо наведені у формі № 2, повинні відповідати критеріям, визначеним в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку [26, с.13].

Звіт про рух грошових коштів (НП(С)БО 1) покликаний надавати користувачам фінансової звітності повної, правдивої та неупередженої інформації про зміни, що відбулися у грошових коштах підприємства та їх еквівалентах за звітний період. Інформація, відображена у цьому звіті, є особливо цінною для потенційних кредиторів підприємства. У ньому відображаються надходження і вибуття грошових коштів протягом звітного періоду в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності [33,с.105].

Головним джерелом інформації для здійснення аудиту операцій з руху власного капіталу є форма № 4 фінансової звітності “Звіт про власний капітал”. Звіт про власний капітал – звіт, який відображає зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду. Його метою є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про стан та рух власного капіталу підприємства на певну дату [18, с.37]

У П(С)БО 1 примітки до фінансових звітів визначені як сукупність інформації, що включає в себе показники та пояснення до певних статтей фінансової звітності [3].

У примітках до фінансових звітів , як правило, розкривають:

• інформацію, яка не розкрита безпосередньо у фінансових звітах, але є обов’язковою за відповідними положеннями (стандартами);

• облікову політику підприємства;

• інформацію, що містить додатковий аналіз статей звітності, необхідний для забезпечення її зрозумілості та доречності [5].

Кожна із проаналізованих вище форм звітності формує певні можливості щодо розрахунку показників, які аналізують діяльність підприємства та сигналізують про наявні проблеми (табл.)

Не зменшуючи цінність фінансової звітності, як основного джерела, що формується із внутрішніх джерел, вважаємо за доцільне розглянути види джерел інформації, що формуються із зовнішніх джерел, основними з яких є:

• Дані державноїслужби статистики;

• Законодавча база;

• Нормативно-правові акти, які приймають різні органи державного управління;

• Публікації звітних матеріалів у пресі, відповідні рейтинги з основними результативними показниками діяльності банків, страхових компаній, платні бізнес-довідки, які надають окремі інформаційні компанії;

• Публікації періодичних комерційних видань, фондової та валютної біржі, електронні джерела.

Таблиця 1.10

Можливості різних форм фінансової звітності для оцінки ліквідності та платоспроможності підприємства

Форма фінансової звітності	№ фінансової звітності	Зміст	Основні інформаційні параметри	Призначення	Основні показники
Баланс	Форма №1	Наявність активів або ресурсів, які контролюються підприємством та забезпечать економічні вигоди у майбутньому. Джерела формування активів або власний капітал і зобов’язання	Розмір і склад оборотних активів за основними елементами. Розмір і склад поточних зобов'язань за основними елементами.	Оцінка структури активів та лдерел їх фінансування. Оцінка ліквідності, платоспроможності, фінансової стійкості. Прогнозування змін в активах та потреб в позиках.	Власні оборотні кошти, коефіцієнти ліквідності, коефіцієнти забезпеченості оборотних активів, коефіцієнти маневреності та ін.
Звіт про фінансові результати	Форма №2	Доходи, витрати, фінансові результати від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності. Чистий прибуток(збиток) за певний період. Структура операційних витрат. Показники прибутковості акцій	Чиста виручка від реалізації, собівартість реалізованих товарів, валовий прибуток, фінансові результати від операційної, звичайної діяльності, чистий прибуток, операційні і фінансові витрати.	Оцінка структури доходів, витрат, прибутковості та інвестиційної привабливості. Прогнозування дохідності підприємства.	Чистий доход, коефіцієнти покриття, показники рентабельності; показники швидкості обороту різних груп активів та ін.
Звіт про рух грошових коштів	Форма №3	Вхідні і вихідні грошові потоки за статтями та видами діяльності : операційній, інвестиційній, фінансовій. Чистий грошовий потік та залишок коштів на кінець року.	Чисті грошові потоки від операційної, інвестиційної, фінансової діяльності, надзвичайних подій за період, залишки грошових засобів на початок і кінець періоду	Оцінка грошових потоків за видами діяльності та аналіз їх ефективності . Прогнозування грошових потоків від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.	Коефіцієнти ліквідності та платоспроможності грошових потоків, показники структури грошових потоків, коефіцієнти ефективності грошових потоків та ін.
Звіт про власний капітал	Форма №4	Розмір власного капіталу в розрізі статтей: статутного, пайового, додаткового, резервного, неоплаченого вилученого капіталу та нерозподіленого прибутку	Розмір власного капіталу та його елементів на початок і кінець періоду, а також зміни протягом періоду.	Оцінка розміру усіх складових власного капіталу та динаміки їх зміни. Аналіз факторів, що спричинили такі зміни	Вплив змін власного капіталу на величину власного оборотного капіталу

Джерело: Розроблено автором на основі

Кожне із джерел впливає на успішність управлінських рішень, оскільки є основою для розрахунку показників, що мають вплив на результати діяльності підприємства. В Додатку можна схематично побачити їх основні групи з переліком показників.

Отже, інформаційне забезпечення є важливим етапом та необхідною умовою організації і проведення аналізу ліквідності та платоспроможності підприємства зокрема та економічного аналізу загалом. Це пояснюється тим, що від складу, змісту, якості вихідних даних залежить ефективність аналітичного дослідження, об’єктивність і дієвість результатів.

Висновки до 1 розділу:

Дослідження теоретичних аспектів ліквідності та платоспроможності суб’єктів господарювання дозволило зробити такі висновки:

1. Ліквідність та платоспроможність - основоположні взаємопов’язані категорії, що впливають на успішність фінансово–господарської діяльності підприємства. Запропоновано розглядати платоспроможність як здатність підприємства здійснювати перманентну фінансово-господарську діяльність, що є найвищою метою функціонування будь-якого суб’єкта господарювання; ліквідність - спроможність своєчасно перетворювати активи на грошові кошти з метою виконання необхідних платежів.

2. Здійснено класифікацію ліквідності за вида ліквідності підприємства, за джерелами забезпечення та періодами оцінки; систематизовано та доповнено класифікацію станів платоспроможності підприємства, що підлягають оцінюванню.

3. Доведено, що аналіз ліквідності та платоспроможності є незамінним, оскільки дає можливість отримати сукупність результативних ознак, що слугують базою для дослідження фінансового стану підприємства загалом.

4. Аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства розглянуто як сукупність двох процесів:аналіз ліквідності балансу, а також аналіз на основі відносних показників. Основними зацікавленими особами щодо результатів аналізу є менеджери, керівники, аналітики, кредитори, власники акцій, облігацій.

5. Основними відносними показниками, що використовуються при оцінці ліквідності підприємства є коефіцієнти поточної, швидкої та абсолютної ліквідності. Окрім відносних показників, також оцінюють зміну значень власних оборотних коштів на протязі певного періоду. Основними показниками щодо оцінки платоспроможності підприємства виступають:коефіцієнт автономії, фінансової стабільності, фінансового ризику, коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів, коефіцієнт забезпечення власними оборотними коштами, коефіцієнт залежності. Для аналізу ліквідності та платоспроможності підприємств також запропоновано використовувати інтегральник показник ліквідності та результативник показник платоспроможності, розрахований на основі факторів.

6. Розглянуто актуальність вивчення інформаційного забезпечення, зважаючи на те, що більшість науковців серед причин банкрутства українських підприємств називають незбалансованість системи інформаційного забезпечення; завдання, принципи, вимоги до фінансової звітності, як основного джерела інформаційного забезпечення аналізу ліквідності та платоспроможності