- •1. Загальні відомості про об’єкти, що підлягають ідентифікації
- •2. Визначення кількості пожежонебезпечних об’єктів
- •Відомості про потенційно-небезпечний об’єкт.
- •Перелік пожежонебезпечних об’єктів з небезпечними речовинами, призначених для ідентифікації, у тому числі тих, які ідентифіковані як об’єкти підвищеної небезпеки.
- •Маса небезпечних речовин, що знаходиться на потенційно-небезпечному об’єкті.
- •Перелік нормативно-правових актів, нормативних документів, довідкових і науково-технічних видань, що використовуються для виконання ідентифікації.
- •Відомості про організацію, що виконала ідентифікацію.
- •Висновок
- •Література
Вступ
Однією з актуальних проблем сучасності є попередження надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру, які можуть супроводжуватись травматизмом людей або їх загибеллю, матеріальними втратами та порушенням умов життєдіяльності. Своєчасні дії по рятуванню людей, надання їм необхідної допомоги та проведення аварійно-рятувальних робіт в осередках ураження при НС дозволяє скоротити число загиблих, зберегти здоров’я потерпілим.
Сьогодні велику небезпеку представляють потенційно-небезпечні об’єкти (ПНО), які з кожним роком стають все вразливішими до дії небезпечних природних факторів, що збільшує небезпеку виникнення на них технологічних аварій і катастроф.
Це обумовлюється перш за все з виробничих факторів, застарілими технологіями, відсутністю коштів на підтримання безпеки.
Аналіз НС техногенного характеру показує, що сьогодні ризик виникнення цих ситуацій значною мірою визначається станом ПНО.
Одним з проявів зменшення ризику НС на об’єктах підвищеної небезпеки є робота по виявленню потенційних зон НС, яка міститься перш за все в паспортизації ПНО.
Сьогодні в Україні зареєстровано більш ніж 14000 ПНО. Ці роботи проводяться з 2003 року після прийняття Закону України «Про об’єкти підвищеної небезпеки», основною метою якого є захист життя і здоров’я громадян, довкілля та матеріальних цінностей від шкідливого впливу великих промислових аварій.
Але в той же час слід визначити, що при виконанні ідентифікації виникає багато питань, так як ця процедура є складним і об’ємним кроком установлення пожежонебезпеки ПНО шляхом визначення чинників пожежної небезпеки.
Одною з різновидів виробництв є нафтопереробне виробництво. Основні види діяльності нафтопереробного виробництва: 1) отримання, переробка й реалізація нафти, нафтопродуктів, інших з корисними копалинами; 2) виробництво і реалізація товарів народного споживання, інший продукції, товарів та послуг; 3) розробка, виробництво і реалізація продукції науково-технічного призначення; 4) інвестиційна, снабженческая, збутова, зовнішньоекономічна діяльність, вивчення кон'юнктури ринку товарів та послуг, 5) проведення дослідних, соціологічних та інших робіт згідно провідною метою діяльності Товариства; 6) здійснення операцій із експорту, імпорту товарів та послуг, розвитку нових форм взаємовигідних зовнішньоекономічних зв'язків, торгово- економічного та науково-технічного співробітництва із зарубіжними фірмами; 7) посередницька, консалтингова, навчальна, маркетингова, торгова, будівельна, науково-виробнича, кредитно-фінансова діяльність у відповідність до основна мета діяльності; 8) надання послуг відомчої телефонному зв'язку; 9) здійснення діяльності з купівлі-продажу житла. 10) здійснення будь-яких видів діяльності, не заборонених законодавством України.
1. Загальні відомості про об’єкти, що підлягають ідентифікації
Науково-виробниче підприємство являє собою Товарно-сировинний цех нафтопереробного підприємства, на якому виникнення НС є досить ймовірним явищем. Це обумовлено фізико-хімічними і пожежонебезпечними властивостями продуктів, що знаходяться на обєкті. До складу товарно-сировинного майданчика нафтопереробного підприємства входять два резервуарних парки з нафтопродуктами: : Резервуарний парк № 1; резервуарний парк №2 Основними технологічними установками даних об’єктів є резервуари типу РВС. Умови зберігання нафтопродуктів: робочий тиск – атмосферний, температура навколишнього середовища, коефіцієнт заповнення резервуарів - 0,9.
Резервуарний парк №1 містить 10 шт.- РВС- 400 з дизпаливом.
Резервуарний парк №2 містить 2 шт. -РВС-200 з маслом
Достатня кількість ємностей з бензолом, толуолом знаходиться під атмосферним тиском.
Науково-виробниче підприємство має два сховища, на яких зберігаються: бензол – 20 літрів, толуол – 1 літр, калій – 10 кілограмів. Температура 20ºС. Ступінь заповнення ємності становить 0,8.
Бензол зустрічається у складі деяких бензинів, нафти, деяких горючих газів. Застосовується для отримання фенолу, нітробензолу, хлорбензолу та інше.
Хімічні та фізичні параметри: чистий бензол не має кольору, Zпл – 5,5ºС, дає при взаємодії з водою ізотропну суміш з tкип – 69,25ºС. Треба пам’ятати, що бензол шкідливий для організму людини. При дуже великих концентраціях можлива миттєва втрата свідомості та смерть через декілька хвилин. Після отруєнь, які не призвели до смерті, іноді людина дуже довго хворіє: плеврити, набряки верхніх дихальних шляхів та інше. Інколи смерть наступає через деякий час після отруєння.
Толуол: легкозаймиста рідина, tкип – 220,8ºС. Використовується як розчинник, в якості сировини в хімічній промисловості. Токсичний, впливає на нервову систему, кровотворення. Викликає дерматити шкіри. При концентрації 30-35 мг/л у більших випадках викликає смерть.
ГДКрз = 50 мг/м3, ГДКмр = 0,6 мг/м2, ГДКсо = 0,6 мг/м2, ГДКв = 0,5 мг/л, ГДКвр = 0,5 мг/л. Клас небезпеки ІІІ.
2. Визначення кількості пожежонебезпечних об’єктів
Пожежонебезпечним об’єктом вважається апарат або сукупність пов’язаних між собою в технологічному процесі апаратів, об’єднаних за адміністративною чи температурною ознакою.
До ПНО відносяться:
діючі окремі апарати;
сукупність пов’язаних між собою в технологічному процесі апаратів.
Структура ПНО: науково-виробниче підприємство, сховище з бензолом і толуолом та сховище з калієм входять до складу однієї виробничої території і знаходяться одне від одного на відстані менш ніж 500 метрів, а саме на відстані 480 метрів.
Отже, згідно п.5 Закону України про «Порядок ідентифікації та обліку об’єктів підвищеної небезпеки», затвердженого ПКМУ №956 від 11.07.02, пожежонебезпечною є вся територія даного підприємства.
Малюнок 2.1. План розташування структурних підрозділів науково-виробничого підприємства.
Таблиця 2.1. Перелік пожежонебезпечних об’єктів з небезпечними речовинами, призначених для ідентифікації, у тому числі тих, які ідентифіковані як об’єкти підвищеної небезпеки.
Найменування пожежонебезпечних об’єктів |
Місце розташування пожежонебезпечних об’єктів |
Найменування, маса, категорія небезпечних речовин, які зберігають або виготовляються на об’єкті |
Найменування небезпечної речовини за яким приводиться ідентифікація |
Результати ідентифікації |
Науково-виробниче підприємство |
Сховища підприємства |
Індивідуальні небезпечні речовини: бензол – 14 кг толуол – 10,5 кг калій – 10 кг |
Категорія небезпечних речовин: горючі рідини, токсичні речовини |
Об’єкт відноситься до категорії небезпечних об’єктів |
3. Ідентифікація об’єктів підвищеної небезпеки
3.1. Визначення сумарних мас індивідуальних небезпечних речовин для ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки.
На даному об’єкті знаходяться такі небезпечні речовини:
Бензол – 4 шт.; ρ = 874 кг/м3;
Толуол – 3 шт.; ρ = 867 кг/м3;
Калій – 10 кг; Vємн = 5 л.
l = 480 м;
Lопн = 650 м.
Згідно документу 3 [3] виділяємо зі списку ті речовини, які являються небезпечними. Визначаємо, що на об’єкті немає індивідуальних небезпечних речовин.
3.2. Визначення кількості потенційно-небезпечних об’єктів та підприємств.
l = 480 м < 500 м => n = 1. ПНО (відповідно до п.5 ПКМУ №956).
3.3. Визначення категорій та груп небезпечних речовин для ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки.
Бензол – ГР.
Толуол – ГР.
Калій – речовина, що вступає у бурхливу реакцію з водою з виділенням горючих вибухонебезпечних газів.
3.4. Визначення сумарної маси кожної індивідуальної речовини.
mкалію = 10 кг;
mбензолу = ρ ∙ Vсум ∙ 0,8 = 874 ∙ 0,005 ∙ 4 ∙ 0,8 = 14 кг;
mбензолу = ρ ∙ Vсум ∙ 0,8 = 867 ∙ 0,005 ∙ 3 ∙ 0,8 = 10,5 кг.
Отже, сумарна маса категорій не перевищує нормативів порогових мас.
3.5. Визначення сумарних мас пожежної небезпеки речовин у порівнянні з нормативними.
ГР = 14 + 10,5 = 24,5 кг = 0,0245 т < 5000 т.
Речовини, що вступають в бурхливу реакцію з водою з виділенням небезпечних газів = 10 кг = 0,01 т < 50 т.
3.6. Визначення сумарних мас речовин кожної групи.
I вибух – ГР (бензол, толуол).
III шкідливі – калій.
∑ mф1 (n) ∕ mп1 (n) ≤ 1
∑ mф3 (n) ∕ mп3 (n) ≤ 1
3.7. Визначення відстані від потенційно-небезпечного об’єкта до місць перебування людей.
Lопн < 1000 м – по 3-ій групі.
Mн = Mгі ∙ (Пп ∕ Пм)2 = 50 ∙ (650 ∕ 1000)2 = 21,125 т.
Таким чином, на об’єкті, що розглядається, гранична маса небезпечних речовин, віднесених до 3-ої групи, не перевищує допустиму масу небезпечних речовин на об’єкті. Об’єкт відноситься до ПНО.
4. Розробка документів за результатами ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки (форма ОПН-1)
Форма ОПН-1
Затверджую
директор науково-виробничого підприємства
Чабан О.М.
Повідомлення
про результати ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки.
Науково-виробниче підприємство
приватна власність
76543684672387
ВАТ «Науковець»
Чабан Олексій Михайлович, тел. 80935566382; головний інженер Буц Олександр Сергійович, тел. 80672354531; м. Білопілля, вул. Леніна 50.
Відомості про потенційно-небезпечні об’єкти.
На підприємстві зберігаються горючі рідини (бензол) та тверді речовини (калій, толуол), які легко взаємодіють з окислювачами.
ВАТ «Науковець» розташовано в центральній частині м. Білопілля на відстані 1,5 км від центра міста і 5 км від адміністративного центру на лівому березі ріки Вир.
Навколо розташовані такі небезпечні об’єкти:
автозаправна станція – 650 м;
ВАТ «БМЗ» – 2 км.
