- •1. Активаційна теорія емоцій Ліндслі.
- •2. Актуальні проблеми забезпечення психічного і фізичного здоров'я особистості.
- •3. Біологічна теорія емоцій п.К.Анохіна.
- •4. Види психофізіологічного відбору.
- •5. Види та характеристика стресів.
- •6. Використання лікувальної фізкультури та занять спортом у психофізіологічній реабілітації.
- •7. Дистрес та захворювання.
- •8. Діагностика психофізіологічних станів та індивідуальні особливості.
- •9. Домінантно-мотиваційні настанови, цілісна просторово-часова інтеграція у психофізіологічній підготовці.
- •10. Еволюційна теорія емоцій ч.Дарвіна
- •13. Електроокулограма (далі еог)
- •14. Загальна характеристика функціональних станів.
- •15. Засоби реабілітації функціонального стану.
- •18.Зміст психогігієни та пси профілактики. Психорегуляція.
- •19. Зовнішні методи регуляції психічних станів: фармакотерапія, психорегуляція, зовнішнє навіювання, масаж.
- •20. Класифікація емоцій
- •21. Класифікація емоційних станів.
- •22. Класифікація стресорів.
- •23. Класифікація стресорів. Стресова реакція.
- •24. Класифікація стресу.
- •25. Методи дослідження електричної активності шкіри.
- •26. Методи саморегуляції.
- •27. Нейрокультурна теорія емоцій Екмана.
- •28. Об’єкт, предмет та завдання психофізіології.
- •29. Основні компоненти психофізіологічної підготовки.
- •30. Основні характеристики емоцій. Трьохвимірна структура простору фундаментальних емоцій.
- •31. Поліграфні дослідження.
- •32. Поняття стану людини
- •33. Потребово-інформаційна теорія п.В. Симонова .
- •36. Принцип спеціалізованості, різноспрямованої ритмічності та зворотного зв'язку у психофізіологічній підготовці.
- •37. Причини і види стомлення.
- •38. Проблема активності у психофізіології.
- •39. Проблема змістовності у психофізіології.
- •40. Психічне здоров’я в навчальній діяльності студентів
- •41.Психічний стан та його властивості.
- •42.У психоаналітичній концепції емоцій 3. Фрейда
- •43.Психофізіологічна проблема активності.
- •44.Психофізіологічна проблема вибірковості.
- •45. Психофізіологічна проблема змістовності та вибірковості.
- •46.Психофізіологічна проблема змістовності
- •49.Психофізіологічна характеристика психічного та фізіологічного станів.
- •50.Психофізіологічна характеристика розумової праці.
- •51. Психофізіологічна характеристика станів функціонального напруження.
- •52. Психофізіологічна характеристика фізичної праці.
- •53.Психофізіологічна характеристика функціональних станів організму.
- •54.Психофізіологічна характеристика функціональних систем.
- •55. Психофізіологічна характеристика функціонального напруження.
- •56. Психофізіологічні механізми емоцій
- •57. Психофізіологічні характеристики емоцій
- •58. Психофізіологія стресу
- •59. Психофізіологія як наука
- •60. Реєстрація електричної активності шкіри
- •61. Роль і місце функціонального стану у поведінці людини.
- •62. Складові психофізіологічного відбору.
- •63. Складові рефлекторних актів, що впливають на формування функціонального стану організму
- •65. Стадії проходження стресу (за Сельє).
- •66. Стрес і емоції. Механізми стресу.
- •67. Стрес та дистрес.
- •68 Стресостійкість і стресореактивність.
- •69. Сучасні методи психофізіології.
- •70. Сучасні методи психофізіологічного дослідження. Електроміограма.
- •71. Сучасні методи психофізіології.
- •72. Сучасні методи психофізіологічного дослідження. Електроміограма.
- •73.Схожість і відмінність функціонального стану організму при фізичній і розумовій праці.
- •74. Таламічна теорії емоцій Кенона-Барда.
- •75. Трьохвимірна структура простору фундаментальних емоцій.
- •Формування трьох видів функціональних систем під час професійної діяльності.
- •Функціональний і психофізіологічний стан.
- •Характеристика відносно самостійних частин психофізіології.
- •83. Характеристика ознак перевтоми.
- •84. Характеристика психологічного стресу
- •85. Характеристика складових психофізіології.
- •86.Характеристика та ознаки перевтоми.
- •87.Характеристика трьох видів функціональних систем.
- •88. Характеристика функціональних станів організму.
42.У психоаналітичній концепції емоцій 3. Фрейда
в розумінні природи емоцій вирішальна роль приділяється механізму афекту: - спочатку відбувається "заряд афекту" (як енергетичний компонент інстинктивного потягу), - далі - процес "розрядки" (почуттєві компоненти цього процесу являють собою вираження емоції), - завершальний етап - сприйняття остаточної "розрядки" (саме воно являє собою відчуття чи переживання емоції).
43.Психофізіологічна проблема активності.
Є одною із 3 видів психофізіологічних проблем: активності, вибірковості, змістовності. Проблема активності застосовує біологічний зворотній звязок, одержуючи зворотню інформацію про поточний стан певної психофізіологічної функції. Людина навчається довільно керувати нею, хоча це здається непідконтрольне свідомості Тобто,ми можемо керувати частотою сердцебиття, підвищення артеріального тиску. Велику увагу психофізіологія приділяє проблемі пізнавальної активності і ії фізіологічній моделі - орієнтовній діяльності.
44.Психофізіологічна проблема вибірковості.
Пов'язана з проблемою уваги. Вирішує питання про узагальнений або вибірковий характер психофізіологічних явищ. В сучасній психофізіології доступно вивчення найтонших вибіркових мех-мів спрямованої уваги. Психічна діяльність сприймає інформацію, для чого психіка людини має блок, по каналам якого проходить нова незнайома інформація, фільтри пропускають або не пропускають ту чи іншу інформацію. Пропускають - інформація попадає в довгострокову пам'ять, ні - інформація не сприймається і тому не запам'ятовується, блокується.
45. Психофізіологічна проблема змістовності та вибірковості.
В проблемі змістовності лежить психічне життя, пов'язане з енергетичними ресурсами діяльності мозку людини. На психофізіологічному рівні важливо формування результату психічної діяльності, але набагато більше цікавить значення або проявлення у фізіологічних параметрах тих псих. процесів, що реалізують нашу психічну діяльність. Пов'язана з проблемою уваги. Вирішує питання про узагальнений або вибірковий характер психофізіологічних явищ. В сучасній психофізіології доступно вивчення найтонших вибірковихмех-мів спрямованої уваги. Психічна діяльність сприймає інформацію, для чого психіка людини має блок, по по каналам якого проходить нова незнайома інформація, фільтри пропускають або не пропускають ту чи іншу інформацію. Пропускають - інформація попадає в довгострокову пам'ять , ні - інформація не сприймається і тому не запам'ятовується, блокується.
46.Психофізіологічна проблема змістовності
Традиційним є виділення інформаційних і енергетичних аспектів діяльності мозку і психіки. Прийнято вважати, що нейрофізіологічна основа психічного життя пов'язана головним чином з енергетичними аспектами. Енергетичні і психофізіологічні характеристики мозкової активності являють собою дві досить незалежні сфери.
Хоча на психофізіологічному рівні і можливе відображення психічного продукту (результату психічної діяльності), набагато більше значення має прояв у фізіологічних параметрах тих психічних процесів, що у своїй сукупності призводять до формування даного продукту. Так, когнітивна психологія припускає існування ряду етапів переробки інформації людиною, однак ідентифікувати ці етапи за допомогою суто психологічних методів не завжди можливо. Психофізіологічний ж аналіз дозволяє виділити певні ланки переробки інформації, знайти їх порушення при захворюваннях чи при фізіологічному старінні, виявити їхню роль у вирішенні певних типів завдань. Таким чином, у психофізіологічних дослідженнях відбулася переорієнтація з вивчення енергетичного обміну із середовищем на обмін інформацією .
47-48. Психофізіологічна проблема.
Психофізіологічна проблема - це проблема характеру співвідношення психічної діяльності людини та діяльності головного мозку. За часи розвитку наукового знання існували різні підходи до її вирішення. Спочатку її намагались вирішувати як психофізичну проблему. При вирішенні психофізичної проблеми розглядалось питання включення душі (свідомості, мислення) у загальну механіку світобудови, її зв'язок з Богом, винайдення власного місця для психічного (свідомості, мислення) у цілісній картині світу.
Більш розгорнута форма пізнавальної активності досліджується в сучасній психофізіології головним чином як активність довільної уваги. Тепер за допомогою методу ВП вирішуються такі питання, як проблема стадійності уваги, роль процесів фільтрації у довільній увазі, проблема симультанного добору ознак релевантного об'єкта, вимір ступеня концентрації й ін. Таким чином, сучасне вирішення психофізіологією проблеми активності припускає відмову від уявлень про людину як істоту, що пасивно реагує на зовнішні впливи, і перехід до нової "моделі" людини - активної особистості, що спрямовується внутрішньо заданими цілями, здатної до довільної саморегуляції.