Тема 3. Процедура наукового психологічного дослідження

Наукова проблема

Теоретичне або фактичне питання, яке потребує розв’язання.

• грамотна і кваліфікована постановка проблеми визначається такими умовами:

• глибокими знаннями у даній галузі наукового знання,

• орієнтуванням в актуальних розробках у даній галузі (через публікації, спілкування з колегами).

Умови виникнення

• недостатність наукових знань;

• суперечливість наукових уявлень;

• нерозробленість певного аспекту наукових знань;

• запит на дослідження.

Види наукових проблем

Відповідають загальним функціям науки:

• проблема доведення існування певного психічного явища;

• проблема опису певного психічного явища (психологічні механізми);

• проблема виявлення закономірностей розвитку певного психічного явища;

• проблема пояснення зв’язків певного психічного явища з іншими;

• проблема прогнозування нових властивостей певного психічного явища.

Етапи постановки наукової проблеми

1. Виявлення дефіциту інформації.

2. Усвідомлення потреби в усуненні цього дефіциту.

3. Опис (вербалізація) проблемної ситуації з використанням природної мови.

4. Формулювання проблеми у наукових категоріях і термінах.

Постановка проблеми обов’язково супроводжується визначенням об’єкта і предмета дослідження

Об’єкт дослідження

Предмет дослідження

• відображає той фрагмент реального світу, на який спрямовуються дослідницькі дії і зусилля, тобто ту частина наукового знання, з якою стикається дослідник

• відображає певний аспект в межах об’єкта та специфіку дослідження

• найчастіше співпадає або дуже близький до теми дослідження (в якій відображено наукову проблему)

• психічне явище, що породжує наукову проблему та обране дослідником для вивчення

• аспект наукової проблеми, досліджуючи який науковець пізнає цілісний об’єкт, виділяючи його певні ознаки

Співвідносяться як наукові категорії

загальне

часткове

Гіпотеза

Науково обґрунтований вислів ймовірнісного характеру (припущення) про сутність досліджуваних явищ.

Види гіпотез

І. За рівнем обґрунтування

Теоретичні гіпотези

Наукове припущення, що ґрунтується на концептуальних засадах дослідження і відображає спосіб, яким може бути вирішено наукову проблему.

Експеримен-тальні гіпотези

Наукове припущення, що випливає з торії і ще не є ані підтвердженим, ані спростованим (такі гіпотези підлягають експериментальній перевірці)

ІІ. За способом обґрунтування

Індуктивні

Мають конкретне (емпіричне) обґрунтування – породжуються із спостереження за окремими фактами.

Дедуктивні

Мають узагальнене (теоретичне) обґрунтування – формулюються на основі вже відомих відношень між фактами або на основі теоретичних положень.

ІІІ. За змістом

Гіпотези про факти

Припущення про існування певного факту, яке має бути експериментально підвердженно.

Гіпотези про зв’язки між явищами

Припущення про те, що деякі два явища присутні в об’єкті дослідження, що ймовірно має бути виявленим у процесі експериментальної перевірки.

• нуль-гіпотеза – припущення про відсутність зв’язку між явищами;

• альтернативна гіпотеза – припущення про інші альтернативні варіанти зв’язку між явищами.

Каузальні гіпотези

Пропущення про те, що одне з досліджуваних явищ є причиною іншого, відповідно останнє є наслідком першого.

Плодотворна («гарна») гіпотеза (Поль Фресс)

1) має відповідати таким вимогам:

Адекватність проблемі

Гіпотеза має відповідати меті і поставленим завданням дослідження.

Правдоподібність

• гіпотеза не повинна суперечити науковим даним, вона має бути обґрунтована або фактами (індуктивна), або теорією (дедуктивна);

• хоча у гіпотезі і можуть бути елементи нового знання, вони повинні знаходитись у логічній відповідності з положеннями теорії, в межах якої дана гіпотеза сформульована.

Перевіряемість

• гіпотеза обов’язково має допускати можливість своєї перевірки;

• методи цієї перевірки відмічає сам дослідник при формулюванні гіпотетичного припущення.

2) має задовольняти принципи:

Фальсифікації

Принцип, згідно з яким гіпотеза може бути спростованою у ході експерименту.

Верифікації

Принцип, згідно з яким гіпотеза може бути підтвердженою у ході експерименту.

На основі гіпотези дослідження визначаються його мета і завдання

Мета наукового дослідження

Ідеальний образ майбутнього результату, до якого має привести дослідження.

Цілі у психологічних наукових дослідженнях

1. Опис нового факту (феномену, ефекту).

2. Визначення характеристик психічного явища.

3. Виявлення взаємозв’язку психічних явищ.

4. Вивчення генетичної динаміки (розвитку) психічних явищ.

5. Узагальнення (виділення найбільш суттєвого у сукупності психічних явищ).

6. Впорядкування знань (класифікація, типологія, періодизація).

7. Розробка й удосконалення дослідницьких методів і методик.

Завдання наукового дослідження

• свого роду цілі другого порядку, через розв’язання яких можна досягнути кінцевої мети;

• у їхньому змісті відображено шляхи та засоби досягнення мети дослідження – що необхідно зробити і яким саме чином, щоб дійти зазначеної мети.