3. Принципи наукових психологічних досліджень

Постулати психології

Постулат – положення (судження, твердження), яке приймається в межах будь-якої наукової галузі як істинне в силу його очевидності і тому відіграє в даній галузі роль аксіоми.

1.

Постулат реальності

Існує реальний світ, що є не залежним від його сприйняття й усвідомлення людиною.

2.

Постулат структурності

Реальний світ структурований, його структури реальні й об’єктивні.

3.

Постулат безперервності

Між усіма галузями дійсності існує безперервний зв'язок.

4.

Постулат про свідомість іншої людини

Також як і Я, інші індивіди мають чуттєві враження і свідомість.

5.

Постулат взаємодії

Наші чуттєві органи афіциюються реальним світом (тобто об’єкти реального світу впливають на наші органи чуття, які є здатними на стриміння такого впливу), внаслідок чого реальний світ стає сприйнятим.

6.

Постулат функції мозку

Психіка в усій її проявах і формах є функцією мозку як природного органу.

7.

Постулат об’єктивності

Наукові твердження мають бути об’єктивними, тобто відповідати реальній дійсності.

Критерії об’єктивності наукових тверджень:

• інтерсуб’єктивна зрозумілість – оскільки наукові твердження передаються іншим, вони мають бути сформульовані на спільній мові;

• незалежність від особистості дослідника, його становища, стану його свідомості;

• інтерсуб’єктивна перевіряємість – повинна бути можливість перевірки правильності наукових тверджень через відповідні процедури;

• незалежність від методу – правильність наукового твердження не має залежити від методу, що використовуються для його перевірки;

• неконвенційність – правильність наукового твердження не має ґрунтуватись на довільному акті або конвенції.

Кожен із зазначених критеріїв є необхідним, але достатніми вони можуть бути тільки в їхній кон’юнкції.

8.

Постулат еврістичності

Робочі гіпотези мають сприяти дослідженню, а не утруднювати його.

Цей постулат виступає як методологічне підґрунтя наукової дослідницької стратегії на основі евристично осмисленої гіпотези (яка розглядає об’єкт як такий, що існує і що його можна спостерігати, властивість як таку, що її можна виміряти, факт як такий, що його можна пояснити).

9.

Постулат пояснювальності

Факти досліджуваної дійсності можуть бути проаналізовані, описані та пояснені через «природні закони».

10.

Постулат економії мислення

Необхідно уникати зайвих гіпотез.

Бритва Óккама. «Не слід залучати нові сутності без нагальної необхіддності».

Принципи психологічних досліджень

1. Загальні наукові принципи психології

Науковий принцип – положення (судження, твердження), в яких розкриваються певні правила розгляду і тлумачення предмету науки і вимоги до елементів теорій даної науки, тобто виступають як базис наукових теорій.

Функції щодо усього масиву істинних висловів певної галузі наукового знання:

1)  інтегруюча;

2)  синтезуюча;

3)  організуюча.

1.

Принцип детермінізму

Існує всезагальна причинна зумовленість психіки об’єктивним світом.

2.

Принцип єдності свідомості, особистості, діяльності

• свідомість (як вища інтегральна форма психічного відображення), особистість (як свідома людина), діяльність (як форма взаємодії людини зі світом, в якій вона досягає свідомо поставленої мети) існують, виявляються і формуються не у своїй тотожності, а у триєдності, яка визначається діалектикою їхніх причинно-наслідкових зв’язків;

• тобто:

• свідомість – особистісна і діяльнісна,

• особистість – свідома і діяльнісна,

• діяльність – свідома й особистісна.

3.

Принцип рефлекторної обумовленості психіки

• усі психічні явища є результатом безпосереднього чи опосередкованого психічного відображення, фізіологічними механізмами якого є функції головного мозку;

• зміст цього відображення детермінований об’єктивним світом.

4.

Принцип соціально-історичної обумовленості психіки

Ряд форм психічного відображення властивих людини, і насамперед її свідомість, соціально детерміновані, хоча і розвивають на основі біологічних передумов.

5.

Принцип розвитку

Розвиток психіки здійснюється як поступове і стрибкоподібне ускладнення як у процесуальному, так у змістовому аспектах.

6.

Принцип ієрархії

Усі психічні явища мають розглядатись як сходинки, включені в ієрархічну драбину, де нижні сходини субординовані вищими (підпорядковані та керовані), а вищі до них не зводяться, але включають їх у зміненому вигляді і спираються на них.

7.

Принцип системності

Усі психічні явища є елементами психіки як системи (тобто деякої цілісності, що знаходиться у певному зв’язку і взаємодії елементів).

8.

Принцип особистісного підходу

Індивідуальний підхід до людини полягає у підході до неї як до особистості, тобто з розумінням її як відображуваної системи, що визначає усі інші психічні явища.

2.  Спеціальні принципи експериментальної психології

1.

Принцип репрезен-тативності об’єкта дослідження

Для забезпечення можливості поширення експериментальних результатів на великі групи людей вибірка досліджуваних має відображати суттєві особливості відповідної генеральної сукупності.

2.

Принцип валідності

• від англ. validity – дійсний, такий, що має силу;

• забезпечення обґрунтованості ступеня співвіднесеності експериментальних процедур як з базовими теоретичними поняттями, предметом дослідження, так і з експериментальними даними, отриманими іншими дослідниками;

• це дає можливість вважати отримані експериментальні результати і висновки достовірними.

3.

Принцип надійності отриманих даних

• або принцип внутрішньої валідності експериментальних даних (за Р. Готтсданкером);

• мають бути організовані такі експериментальні умови, які забезпечують точність виміру психічних явищ таким чином, щоб згодом можна було узагальнити і поширити їх на інших людей.

4.

Інваріантності результату дослідження

• обумовлює відносно стійкий зв'язок між експериментальним впливом і певною відповіддю (реакцією об’єкта дослідження);

• задає принципову відтворюваність результатів дослідження.

5.

Принцип ізоморфізму

• обумовлює існування співвідношення між зовнішньою (предметно-практичною) і внутрішньою (психічною) діяльністю;

• дозволяє отримати інформацію:

• об’єктивну про зовнішні фактори,

• об’єктивну про внутрішні (суб'єктивні) фактори – властивості психіки суб'єкта.

6.

Принцип єдності теорії, експерименту і практики

Стверджує необхідність забезпечення тісного зв’язку між:

• практикою (яка визначає проблеми психології),

• методами дослідження (які визначають спосіб організації експериментального дослідження),

• теорією (яка розвивається на базі накопичених у прикладних експериментальних дослідженнях даних, що є для неї одночасно і джерелом інформації, і способом перевірки її істинності).

7.

Принцип проектування

Обумовлює активне моделювання і відтворення форм психіки в особливих умовах.