1.2. Організаційна структура митної системи України

Структура та організація діяльності митних органів України врегульовані главою Митного кодексу України.Так у статті 11 Митного кодексу України вказано що безпосереднє виконання митної діяльності здійснюють митні органи України.

Ці органи при реалізації митної політики держави здійснюють спеціальні основні завдання:

• виконання та контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи;

• захист економічних інтересів України;

• забезпечення виконання зобов'язань, передбачених міжнародними договорами України з питань митної справи, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

• сприяння захисту інтелектуальної власності учасників зовнішньоекономічних зв'язків, інших юридичних та фізичних осіб;

• застосування відповідно до закону заходів тарифного та нетарифного регулювання при переміщенні товарів через митний кордон України;

• здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, вдосконалення форм і методів їх здійснення;

• контроль за дотриманням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України;

• здійснення спільно з уповноваженими органами державної влади заходів щодо захисту інтересів споживачів товарів і додержання учасниками зовнішньоекономічних зв'язків державних інтересів на зовнішньому ринку;

• створення сприятливих умов для прискорення товарообігу та пасажиропотоку через митний кордон України;

• боротьба з контрабандою та порушенням вимог цього кодексу (митного законодавства);

• розвиток міжнародного співробітництва у галузі митної справи

• ведення митної статистики;

• ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності;

• здійснення верифікації (встановлення достовірності сертифікатів походження товарів з України).

Митні органи України є важливим елементом системи центральних державних органів виконавчої влади і здійснюють функції в галузі митної справи відповідно до Конституції України, законодавства про зовнішньоекономічну діяльність, митного законодавства та інших нормативно-правових актів. Специфіка митних органи України в системі державних органів України визначається покладеними на них завданнями та функціями. Як органи виконавчої влади митні органи України характеризуються такими основними рисами:

• належать до юридичних осіб публічного права (ст. 146 ЦК України; ч.7 ст.13 МК). Як юридичні особи вони мають правосуб'єктність, індивідуальні ознаки;

• утворюються і діють під загальним керівництвом Президента України (ч.З ст.11 МК);

• виключно й безпосередньо здійснюють митну діяльність (ст.11 МК);

• митні органи наділені визначеною для них законами компетенцією в галузі митної справи. Інші органи, крім Верховної ради, Президента України, KM України, не вправі приймати рішення, що перетинаються з компетенцією митних органів України, та виконувати без відповідного допуску чи заміняти їх функції чи іншим чином втручатися в діяльність митних органів;

• діяльність митних органів за своїм змістом є розпорядчою і в межах визначеної для них компетенції вони вправі видавати нормативні акти з митної справи, які діють на всій території України і мають обов'язкову силу для підвідомчих підпорядкованих органів, інших державних органів та їх посадових осіб, юридичних та фізичних осіб (ч.2 ст.14 МК);

• митні органи утворюють єдину систему (ч.І ст.12 МК);

• митні органи утворюються, реорганізуються і ліквідовуються у встановленому законом порядку;

• фінансування діяльності митних органів здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, які передбачаються на утримання державного апарату (ч.2 ст.13 МК);

• діяльність митних органів здійснюється виключно на основі чинного законодавства України.

Чинним законодавством митні органи віднесені до воєнізованих органів. Це означає, що співробітники цих органів мають право носити зброю та інші засоби індивідуального захисту. У передбачених законом випадках вони можуть застосувати ці спеціальні засоби (вогнепальна зброя, наручники, упаковки з газом дратівливої дії, засобами примусової зупинки транспортних засобів, тощо).

Митна система України, як і кожної держави, має компонентну, функціональну й організаційну складові. Компонентна складова митної системи України включає суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності; ставки й види мита; нетарифні інструменти; 13 митних режимів (імпорт, реімпорт, експорт, реекспорт, транзит, тимчасове ввезення (вивезення), митний склад, спеціальна митна зона, магазин безмитної торгівлі, переробка на митній території України, переробка за межами митної території України, знищення або руйнування, відмова на користь держави); митні процедури при переміщенні товарів, транспортних засобів та інших предметів, а також перетині митного кордону громадянами; митні платежі (мито, ПДВ, акцизний збір); методи визначення митної вартості товарів; митні преференції; принципи класифікації та правила кодування товарів.

Функціональна складова відображає основні функції митної системи та їх забезпечення: форми митного контролю, декларування й митне оформлення, механізм нарахування і сплати митних платежів, права й обов’язки суб’єктів зовнішньоекономічних відносин, способи їх захисту, інформаційне, фінансове та матеріально-технічне забезпечення роботи митних органів.

Організаційна складова митної системи передбачає формування таких ієрархічних рівнів: мікрорівня (митний пост); локального (митниця); мезорівня (регіональна митниця); макрорівня (національна митна система). У сучасних умовах спостерігається також формування мегарівня (митний союз) і метарівня (глобальний митний простір).

Митна система зокрема та податкова система в цілому є специфічними сферами життєдіяльності суспільства й наукових досліджень, оскільки тут перетинаються інтереси економічної науки та юриспруденції. Проте відсутність ефективної співпраці економічної та юридичної частин функціонування митної системи призвела до надмірної зарегульованості останньої, що негативно впливає на її подальший розвиток.

Діяльність митних органів детально моніторизована МК України та іншими нормативними актами і забезпечується спеціально підготовленими державними службовцями.

Митна система України є загальнодержавною системою, яка складається з митних органів та спеціалізованих митних установ і організацій.

Функціонування діяльності митних органів в Україні здійснюється вищими органами державної влади України на основі прийнятих законів та інших нормативних актів. Верховною Радою України Митні органи України не мають права проводити оперативно-розшукові дії і не належать до правоохоронних. Це питання є вельми дискусійним, що проявилося при прийнятті нового МК України.

Здійснення митної політики України відповідно до законів України та координація діяльності міністерств, державних комітетів та відомств України з питань митної справи забезпечується KM України. До того ж KM України встановлює розміри мита та зборів, плати за митні процедури; проводить переговори та укладає міжнародні договори України з митних питань у випадках, передбачених законами України; подає на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо удосконалення системи митних органів України.

Система митних органів України є двоповерховою. До першого рівня належать ДМСУ, а другий — це територіальні органи, які здійснюють свою діяльність тільки на території визначеного їм регіону. При цьому межі діяльності регіональних митниць не завжди збігаються з межами адміністративно-територіальних регіонів.

Взаємовідносини в системі митних органів України засновані на сполученні централізації і децентралізації. Кожен нижчий орган по вертикалі підпорядковується вищому. При цьому централізоване управління діяльністю митних органів гармонічно доповнюється ініціативою і відповідальністю за виконання покладених завдань регіональними управліннями, митницями та митними постами.

Для митних органів є характерними:

• єдність мети діяльності — здійснення єдиної митної політики;

• єдність завдань — ефективне використання всіх інструментів митного оформлення та контролю для забезпечення зовнішньоекономічної діяльності та обміну, захисту національного ринку;

• єдність функцій — участь у розробці та реалізації митної політики, забезпечення дотримання законності в межах наділеної і компетенції щодо захисту економічних інтересів України, стягнення І мита та інших платежів, боротьба з контрабандою.

Ефективність існування організаційної системи залежить від якості виконання функціональних завдань, що стоять перед ним, тобто як система ефективно працює в регулюванні певних процесів.

Орієнтація на ринкову економічну модель необхідно радикальна зміна всієї економічної системи. Таким чином, одна з головних засад нової митної політики є інтеграція в європейський економічний простір.Орієнтація на модель ринкової економіки, з поступовою інтеграцією у європейський економічний простір, збільшення числа економічних операторів від підвищення їх активності на зовнішніх ринках не тільки значно ширший спектр функціональних завдань митних систем, але це був потрібен радикальний перегляд.

Після прийняття Декларації про державний суверенітет України почав визначати митну політику, створює власну митну систему і звичаї, які реалізують регулювання зовнішньоекономічної діяльності на своїй території. Вибір оптимальної структури митної служби і можливістю розміщення митних органів в країні - один з основних елементів митних систем. Цей базовий принцип формування і функціонування системи є принцип єдиної системи митних органів, яка нерозривно пов'язана з єдиними принципами функціонування митної системи - єдина митна політика, єдина митна територія, тільки митні правила, єдина тарифне регулювання і поєднуючи його з політикою економічних заходів. Як інструмент економічної політики, митної системи України в першу чергу на такі цілі:

• захист економічних інтересів України за сприяння зовнішніх економічних зв'язків;

• контроль за дотриманням митного законодавства в Україні та зобов'язань, що випливають з міжнародних договорів України щодо митної справи;

• використання митно-тарифного регулювання торгово-економічних відносин з пріоритетами економічного розвитку країни;

• створення сприятливих умов для участі України в міжнародному співробітництві;

• вдосконалення митного контролю, митного оформлення та митного оподаткування товарів та інших предметів у разі переміщення їх через митний кордон України;

• здійснення заходів щодо захисту інтересів споживачів товарів;

• контроль за дотриманням зовнішньоекономічної діяльності громадських інтересів на зовнішньому ринку;

• сприяти захисту учасників прав інтелектуальної власності зовнішньоекономічної діяльності;

• створення сприятливих умов для прискорення зростання пасажирських перевезень і торгівлі через митний кордон;

• здійснює комплексне управління спільно з Національним банком України за валютними операціями;

• боротьба з контрабандою з метою запобігання порушень митних правил;

• Ведення інформаційно-аналітичної роботи та митної статистики.

Відповідно до нормативних документів, що регулюють митні здійснювані до вищих органів влади України (Президента України, Верховної Ради, Кабінету Міністрів України) і регулюючими органами виконавчої влади: Міністерство економіки та європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України, Державний експортно служба контролю, Державна служба контролю над культурними цінностями, митно-тарифної ради України, Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі і т.д. 

В процесі еволюції митної системи України зазнала значних змін управління діяльністю митних органів. На ранніх стадіях еволюції митної системи було дано прерогативою законодавчої і виконавчої влади, stupnyh- безпосереднє керівництво Державної митної служби України Президентом України.

Відповідно до ст. 106 Конституції України Президент представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, веде переговори та укладає міжнародні договори України, в тому числі на митниці; призначити на прем'єр-міністра України, голови Державної митної служби України-центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом; має право встановлювати,

Управління також здійснює митну справу Кабінет Міністрів України - вищий орган у виконавчій владі (. Ст 113 Конституції України). Цей орган повинен гарантувати, що Конституція і закони України, актами Президента України з питань митної справи; організовує і забезпечує здійснення зовнішньоекономічної діяльності України та митної справи; спрямовує і координує роботу Державної митної служби України, співпраця з міністерствами та іншими органами виконавчої влади та інших.

Використання такого ефективного інструменту регулювання міжнародних економічних відносин, як митна системи вимагає формування досить сильної та ефективної вертикалі управління для реалізації перших національних інтересів. Наявність протиріч в регулюванні митної системи між різними гілками влади викликає деякі конфлікти не тільки в теорії, а й на практиці.

Подання митним органам окремих державних установ залежить від домінування певних функціональних завдань, що вирішуються справжнім органом в системі зовнішньої політики. Є країни, в яких митні органи підпорядковуються безпосередньо міністерствам зовнішньої торгівлі, зовнішньоекономічних зв'язків, економіки, але велика частина світу представила митним органам Міністерства фінансів. Основним аргументом цього подання є необхідність контролювати фінансові потоки в деяких урядових установ. Те, що податкові органи підлеглих йому органів фінансового контролю.

З метою розробки пропозицій щодо митно-тарифного регулювання, беручи до уваги як інтереси зовнішньої торгівлі, і держава в цілому, Кабінет Міністрів України митно-тарифної ради, який функціонує з 1994 року, самоопределяющимися процедури і правила роботи. Мета цього органу в системі митного регулювання зовнішньоекономічної діяльності є розробка послідовної та ефективної митно-тарифної політики. Структура Ради митного і тарифного входять представники майже всіх установ, які активно беруть участь у зовнішньоекономічних зв'язках - Міністерство економіки, Державної митної служби, Міністерства фінансів, Міністерства юстиції, Міністерства закордонних справ, Міністерства промисловості, Міністерства сільського господарства, Кабінет міністрів України. Рішення митно-тарифного Ради приймаються більшістю голосів членів, присутніх на засіданні Ради і протокол. Логістична підтримка Ради здійснюється Державною митною служби України. Особливості робочої машини митно-тарифне рада приймає центрального апарату Державної митної служби України:

• розробка пропозицій щодо основних напрямів митно-тарифної політики України, в тому числі пропозицій, прийняття і використання відміну від митних зборів, надання тарифних пільг і преференцій, а також зміни в номенклатурі Єдиного митного тарифу України;

• Підготовка та огляд законодавчих актів України і міжнародних договорів України з митно-тарифного регулювання;

• розробка заходів, спрямованих на захист на українському ринку імпорт в Україну і вивезення товарів за кордон.

Механізм прийняття рішень в сфері митного тарифу, показаного на фіг. 13.