Які вимоги висуваються до текстів художніх творів для переказу?

Для переказу добираються прозові твори (казки, оповідання). Віршовані тексти слід розучувати напам’ять, а не переказувати, інакше втрачається їх емоційний вплив.

Твори для переказів мають бути зрозумілими і доступними дітям певного віку, близькими до їх життєвого досвіду. Бажано, щоб у творах були знайомі дітям персонажі з яскраво вираженими рисами характеру, а мотиви їхніх учинків були прозорими і зрозумілими.

Для переказів слід добирати художні твори, що мають виховну цінність, чітку композицію, динамічний сюжет і невеликий обсяг. Це мають бути перевірені часом найкращі зразки дитячої літератури, що вирізняються простою і багатою мовою (доступний словник, короткі чіткі фрази, без складних граматичних форм, наявність порівнянь, образних слів і виразів тощо).

Якою є структура заняття з навчання дітей переказу в різних вікових групах?

Класична методика передбачає проведення спеціальних занять з навчання переказу в групах дітей п’ятого і шостого років життя.

У середній групі діти переказують переважно твори, з якими познайомились на попередніх заняттях. Зверніть увагу! Повторне заняття з опрацювання певного твору має проводитися не пізніше ніж через 2-3 дні після першого знайомства з ним. У старшій групі перше знайомство з твором і його переказ можуть здійснюватися на одному занятті. Як правило, робота над оповіданням передбачає його багаторазове перечитування (2-3 рази), а казка внаслідок її жанрових особливостей (повторення епізодів, наявність традиційних дійових осіб з притаманними їм рисами характеру, використання стійких словосполучень) читається або розповідається дітям на занятті один раз.

Структура заняття з переказу передбачає такі етапи:

1. Вступна бесіда (наявність цього етапу є необов’язковою).

2. Читання або розповідання вихователем художнього твору.

3. Словникова робота. Показ ілюстративного матеріалу.

4. Бесіда за змістом прочитаного.

5. Установка на переказ. Повторне читання художнього твору.

6. Переказ твору дітьми.

7. Оцінка дитячих переказів за такими критеріями: самостійність, послідовність, повнота, плавність, виразність.

Першими для переказу краще викликати тих дітей, які погано володіють мовленням, тому що спочатку дошкільники здатні уважно слухати навіть невдалий переказ і виявляти свою активність щодо його удосконалення, а в кінці зацікавити їх може лише впевнений вдалий переказ.

Практика роботи з навчання переказу Ранній вік

Підготовча робота до навчання дітей переказу може здійснюватися на основі використання художніх творів як фольклорних, так і авторських.

Гра-заняття «Пішов котик у лісок»

Вихователь читає напам’ять вірш, супроводжуючи його відповідними діями з предметами.

ПІШОВ КОТИК У ЛІСОК

Пішов котик у лісок,	Вихователь показує дитині котика, який іде.
Найшов котик поясок,	Котик знаходить поясок.
За люлечку прив'язав	Котик прив’язує поясок до колиски.
Та дитину покачав.	Котик колихає колиску з лялькою.

Вихователь кілька разів читає вірш і повторює відповідні дії.

На наступному занятті вихователь повторює вірш, а дитина виконує відповідні дії з іграшками. Вихователь стимулює дитину до відтворення слів, що римуються:

Пішов котик у лісок,

Найшов котик …(поясок),

За люлечку прив'язав

Та дитину … (покачав).

Коли дитина буде впевнено доповнювати рядки вірша, кількість пропущених слів варто поступово збільшувати:

Пішов котик у … (лісок),

Найшов котик …(поясок),

За люлечку … (прив'язав)

Та дитину … (покачав).

Аналогічно можна організувати роботу з такими віршами

ХОДИТЬ КІТ ПО ГОРІ

Ходить кіт по горі,

Носить сон в рукаві,

Всім дітям продає,

Василькові^ так дає.

Платон Воронько

ДОНЯ ХОЧЕ СПАТИ

У моєї доні

Оченята сонні,

Рученьки мов з вати,—

Доня хоче спати.

Ніч прийшла тихенька.

Спи, моя гарненька.

Андрій М'ястківський

ПИРІЖКИ

Пиріжечки, пиріжки,

Має кожен два ріжки.

Надкушу один ріжок...

Ой смачненький пиріжок!

Анатолій Камінчук

ЇЖАЧОК

Їжачок ходив у ліс.

Він грибочків нам приніс

І сказав: — Хотів би з вами

Їсти борщик із грибами.

Марія Познанська

КОЗА

Кізонька рогата,

Сива, бородата!

Розкажи нам, де була?

Що ти їла, що пила?

Подружись із нами,

Та не бийсь рогами:

М-мме.

Гра-заняття «Курочка-ряба»

Вихователь розповідає напам’ять казку, супроводжуючи показом настільного театру або ілюстрацій, вміщених у книзі.

Курочка-ряба

Жили собі дід та баба, була в них курочка Ряба. Знесла курочка яєчко.

Дід бив-бив – не розбив, баба била-била – не розбила. Мишка бігла, хвостиком зачепила, яєчко покотилося, упало та й розбилося.

Дід плаче, баба плаче, а курочка кудкудаче:

- Не плачте, діду, не плачте, бабо, я знесу вам яєчко, та не просте, а золоте.

На наступному занятті вихователь повторює казку, а потім пропонує дитині показати на малюнках персонажів:

- Покажи, де баба. Покажи діда. А це хто? (Показує на курочку, потім на мишку). А це що? (показує на яйце). Яєчко покотилося і … (Бух! Упало, розбилося). Що робить дід? Він плаче. Покажи, як дід плаче (А-а-а). Що робить баба? Вона плаче. Покажи, як баба плаче. (А-а-а) Далі вихователь закінчує казку сам.

Коли дитина добре засвоїть зміст казки, вихователь залучає її до спільного переказу:

Курочка-ряба

Жили собі дід та … (баба), була в них курочка … (Ряба). Знесла курочка … (яєчко).

Дід бив-бив – … (не розбив), баба била-била – … (не розбила). Мишка бігла, хвостиком … (зачепила), яєчко покотилося, упало та й … (розбилося).

Дід … (плаче), баба … (плаче), а курочка кудкудаче:

- Не плачте, … (діду), не плачте, … (бабо), я знесу вам яєчко, та не просте, а … (золоте).

Аналогічна робота може проводитися і за змістом казки «Ріпка».

РІПКА

Посадив дід ріпку й каже:

• Рости, рости, ріпко, солодка! Рости, рости, ріпко, міцна!

Виросла ріпка солодка, міцна, велика-превелика.

Пішов дід ріпку рвати: тягне-тягне, сидить ріпка в землі. Покликав дід бабку.

Бабка за дідуся, дідусь за ріпку – тягнуть-потягнуть, витягти не можуть.

Покликала бабка внучку. Внучка за бабку, бабка за дідуся, дідусь за ріпку – тягнуть-потягнуть, витягти не можуть. Покликала внучка Жучку. Жучка за внучку, внучка за бабку, бабка за дідуся, дідусь за ріпку – тягнуть-потягнуть, витягти не можуть.

Покликала Жучка кішку. Кішка за Жучку, Жучка за внучку, внучка за бабку, бабка за дідуся, дідусь за ріпку – тягнуть-потягнуть, витягти не можуть.

Покликала кішка мишку. Мишка за кішку, кішка за Жучку, Жучка за внучку, внучка за бабку, бабка за дідуся, дідусь за ріпку – тягнуть-потягнуть і витягли ріпку!

Коли дитина буде добре обізнана зі змістом казки, її можна залучити до переказу з елементами гри-драматизації на основі використання настільного театру. Вихователь розповідає казку, робить паузи, а малюк у цей час називає героя, обирає потрібну іграшку і долучає її до загального гурту попередніх персонажів. Наприкінці переказу дитина може самостійно відтворити останній епізод казки.