- •Методична консультація Що таке переказ?
- •Які види переказів використовують у роботі з дошкільниками?
- •Яку роль відіграє переказ у розвиткові та вихованні дітей?
- •Які основні завдання щодо навчання дітей переказу в різних вікових групах визначені в чинній програмі розвитку дитини «я у Світі»?
- •Яка робота з навчання дітей переказу має здійснюватися в різні вікові періоди?
- •Які вимоги висуваються до самостійних переказів дітей?
- •Які прийоми навчання переказу є найбільш ефективними?
- •Які вимоги висуваються до текстів художніх творів для переказу?
- •Якою є структура заняття з навчання дітей переказу в різних вікових групах?
- •Практика роботи з навчання переказу Ранній вік
- •Молодший дошкільний вік
- •Заняття – розповідання казки «Колобок».
- •Заняття-бесіда за казкою «Колобок».
- •Заняття – розповідання казки «Рукавичка»
- •Заняття-бесіда за казкою «Рукавичка».
- •Середній дошкільний вік
- •Конспекти занять
- •Заняття з ознайомлення дітей з українською народною казкою «Дві білки і лисиця»
- •Заняття з переказу української народної казки «Дві білки і лисиця»
- •Заняття з переказу оповідання с. Брусиленка «Хропунчик»
- •Заняття з переказу оповідання а Потапової «Миколчин городець»
- •Заняття з переказу оповідання н. Калініної «Про сніговий колобок»
- •Заняття з ознайомлення дітей з українською народною казкою «Коза-дереза»
- •Заняття з переказу української народної казки «Коза-дереза»
- •Заняття з ознайомлення дітей з українською народною казкою «Півник і двоє мишенят»
- •Заняття з переказу української народної казки «Півник і двоє мишенят»
- •Заняття з ознайомлення дітей з українською народною казкою «Курочка та півник»
- •Заняття з переказу української народної казки «Курочка та півник»
- •Заняття з переказу казки м.Коцюбинського «Про двох цапків»
- •Про двох цапків
- •Заняття з переказу казки м.Коцюбинського «Дві кізочки»
- •Дві кізочки
- •Старший дошкільний вік
- •Заняття з ознайомлення дітей з
- •Заняття з ознайомлення дітей з українською народною казкою «Івасик-телесик»
- •Заняття з переказу української народної казки «Івасик-телесик»
- •Заняття з ознайомлення дітей зі словацькою народною казкою «у сонечка на гостинах»
- •Інтегроване заняття з малювання і переказу словацької народної казки «у сонечка на гостинах»
- •Заняття з ознайомлення дітей з угорською народною казкою «Двоє жадібних ведмежат»
- •Заняття з переказу угорської народної казки «Двоє жадібних ведмежат»
- •Заняття з творчого переказу угорської народної казки «Двоє жадібних ведмежат»
- •Заняття з читання і переказу оповідання г.Демченко «Кружечок ковбаси»
- •Заняття з читання і переказу оповідання о. Буценя «Хто дужче любить»
- •Заняття з читання і переказу оповідання о. Буценя «Зелене сонце»
- •Заняття з читання і переказу оповідання м. Стеценка «Новий велосипед»
- •Заняття з ознайомлення з казкою в. Біанкі “Перше полювання”
- •Заняття з переказу казки в. Біанкі “Перше полювання”
- •У всіх героїв казок свій голосок
- •Малюнки до заняття з читання і переказу оповідання г.Демченко «Кружечок ковбаси»
- •Малюнки до заняття з читання і переказу оповідання о. Буценя “Зелене сонце”
- •Малюнки до заняття з ознайомлення з казкою в. Біанкі “Перше полювання”
Заняття з ознайомлення дітей з українською народною казкою «Півник і двоє мишенят»
Мета: ознайомити дітей з українською народною казкою «Півник і двоє мишенят», розвивати увагу, уяву, образне мислення та діалогічне мовлення, збагачувати словник дітей, виховувати працелюбність, товариські стосунки.
Словник: грати в довгу лозу, молотити, молоти, місити, розпалити, нагоріло, пекти, лінюх.
Обладнання: пиріжок або окраєць духмяного хліба, пшеничні зерна, пшеничний колосок, борошно, ілюстрації до казки.
Хід заняття.
І. Вступна бесіда.
- Діти, сьогодні я вам принесла чарівний мішечок, у якому лежить гостинець для вас. Цікаво, який гостинець у мішечку? Зараз ви спробуєте за запахом відгадати, що це. Усі заплющить очі, а я підійду до кожного з вас і дам понюхати гостинець. Відповідати будемо тільки після того, коли всі діти вдихнуть аромат гостинця.
- Здогадалися, що в мішечку? (Пиріжок або окраєць духмяного хліба). А чи доводилось вам бачити, як печуть пиріжки або хліб? (Відповіді дітей). Щоб спекти хліб, треба взяти борошно, додати до нього дріжджі, цукор, сіль, молоко, олію, замісити тісто і поставити його в піч. А звідки береться борошно? З маленької зернини (показ зернят). Її сіють у землю. А виростає з неї такий колосок (показ колоска). Коли колосок дозріває, його зрізають, молотять – вибивають зернятка (показ дії). Потім зернята мелють – розтирають (показ дії) і отримують борошно (показ борошна). Багато треба попрацювати, щоб скуштувати смачний пиріжок або окрайчик хліба.
- А зараз я розповім вам казку про півника, який знайшов пшеничний колосок.
ІІ. Розповідання казки.
ПІВНИК І ДВОЄ МИШЕНЯТ
(Українська народна казка)
Жили собі двоє мишенят – Круть та Верть і півник Голосисте Горлечко. Мишенята, було, тільки й знають, що танцюють та співають. А півник удосвіта встане, усіх піснею збудить та й до роботи береться. Ото якось підмітав у дворі та й знайшов пшеничний колосок.
– Круть, Верть, – став гукати півник, – а гляньте-но, що я знайшов!
Поприбігали мишенята й кажуть:
– Коли б це його обмолотити...
– А хто молотитиме? – питається півник.
– Не я! – одказує одне мишеня.
– Не я! – каже й друге мишеня.
– Я обмолочу, – каже до них півник. І взявся до роботи.
А мишенята й далі граються. От уже й обмолотив півник колосок та й знову гукає:
– Гей, Круть, гей, Верть, а йдіть гляньте, скільки зерна я намолотив!
Поприбігали мишенята.
– Треба, – кажуть, – зерно до млина однести та борошна намолоти.
– А хто понесе? – питає півник.
– Не я! – гукає Круть.
– Не я! – гукає Верть.
– Ну, то я однесу, – каже півник. Узяв на плечі мішок та й пішов.
А мишенята собі одно скачуть — у довгі лози граються. Прийшов півник додому, знов кличе мишенят:
– Гей, Круть, гей, Верть! Я борошно приніс.
Поприбігали мишенята, пораділи.
– Ой, півничку! Уже тепер тісто треба замісити та пиріжечків спекти.
– Хто ж міситиме? – питає півник. А мишенята знов своє:
– Не я! – пищить Круть.
– Не я! – пищить Верть. Подумав, подумав півник і каже:
– Доведеться мені, мабуть.
От замісив півник тісто, приніс дрова та й розпалив у печі. А як у печі нагоріло, посадив пиріжки.
Мишенята й собі діло мають: пісень співають, танцюють.
А ось і спеклися пиріжки, повиймав їх півник, виклав на столі.
А мишенята вже й тут. І гукати їх не треба.
Ох, і голодний я! — каже Круть.
А я який голодний! — каже Верть.
Та й посідали до столу. А півник каже:
Стривайте-но, стривайте! Ви мені перше скажіть, хто знайшов колосок?
Ти,— кажуть мишенята.
А хто обмолотив?
Ти,— уже тихіше відказують Круть із Вертем.
— А хто тісто місив? Піч витопив? Пиріжків напік?
— Ти, — уже зовсім нищечком кажуть мишенята.—А що ж ви робили?
Що мали казати мишенята? Нічого. Стали вони вилазити з-за столу, а півник їх і не тримає. Хто ж отаких лінюхів пиріжками пригощатиме?
ІІІ. Бесіда за змістом. Словникова робота. Показ ілюстративного матеріалу.
- Сподобалась казка?
- Хто такі лінюхи? Чому їх не варто пригощати пиріжками?
- Як звали півника? Чому в нього було таке ім’я?
- Як звали мишенят? Чому їх так звали?
- Що любили робити мишенята? А що робив півник?
- Що знайшов півник у дворі?
- Що півник спочатку зробив з колоском? А мишенята допомагали йому в цьому?
- Що потім зробив півник? А мишенята в цей час у яку гру грали? («Довга лоза» - це українська народна гра
- Як пік пиріжки півник? (Півник замісив тісто, приніс дрова, розпалив у печі (показ малюнка із зображенням печі). Пиріжки відразу в піч не ставлять. Піч має добре прогрітися. Для цього потрібно, щоб згоріло багато дров – нагоріло. І тільки після цього півник посадив у піч пиріжки).
- А що в цей час робили мишенята?
- Що зробив півник після того, як спеклися пиріжки?
- А що зробили мишенята?
- Про що почав запитувати півник у мишенят?
- Що вони йому відповідали?
- Чому мишенята вилізли з-за столу?
- Чого вчить ця казка?
- Діти, запам’ятайте народну мудрість: «Хто не працює - той не їсть!» (хорове повторення прислів’я).
ІV. Фізкультхвилинка.
Печу, печу хлібчик Дітям на обидчик. Меншенькому – менший, Більшенькому – більший. Шусть у піч! Шусть у піч! Саджай – виймай, Саджай – виймай! Ріжу, ріжу, Я, куштую, - Гам! |
Рухи – імітація ліплення пиріжків.
Показ руками розмірів пиріжків.
Імітація рухів саджання лопатою пиріжків у піч. Присіли – встали. Присіли – встали. Імітація рухів розрізання хліба. Імітація відкушування шматочка хліба. |
V. Розігрування діалогів.
- Діти, подивіться на малюнок. Що на ньому зображено? (Див. додаток. Мал. 1. Півник знайшов колосок). Давайте пригадаємо, про що розмовляли півник і мишенята. (За потреби, вихователь спочатку сам відтворює діалог, а потім пропонує це зробити дітям).
- Яким голосом треба промовляти слова мишенят? (Хитрим, писклявим, трішки вередливим – показ вихователем інтонаційного зразка). Чому саме так?
- Як півник розмовляв з мишенятами? (Спокійно, розсудливо, трішки сумно – показ вихователем інтонаційного зразка). Чому саме так?
Подібним чином проводиться робота над усіма діалогами казки.
VІ. Підсумок заняття.
- З якою казкою познайомилися?
- Хто з героїв казки сподобався найбільше? Чому?
- Яким був півник? Якими були мишенята?
- Яке прислів’я ми запам’ятали?
Книга «Півник і двоє мишенят» виставляється в куточку книги.
Варіантом продовження заняття може стати виготовлення з пластиліну героїв казки.
