Гіпертонічний криз -

одне з найчастіших і тяжких ускладнень гіпертонічної хвороби і симптоматичних артеріальних гіпертоній, яке характеризується гострим підвищенням артеріального тиску до індивідуально високих цифр і значним загостренням симптоматики захворювання з перевагою, головним чином, церебральних та серцево-судинних розладів.

Класифікація та клінічні прояви гіпертонічних кризів.

Н.А.Ратнер / 1958 / виділяє наступні види кризів:

1. Гіпертонічний криз І типу: пов’язаний з викидом у кров адреналіну і з’являється частіше на ранніх стадіях ГХ. Розвивається швидко, продовжується 2-3 години, порівняно легко купірується. Характерні – різкий головний біль у ділянці потилиці, запаморочення, поява “туману“ перед очима, загальне занепокоєння, відчуття жару, пульсації і тремтіння в усьому тілі, колючий біль в ділянці серця. Шкіра обличчя, шиї, грудей вкривається червоними плямами, відмічається гіпергідроз. Іноді криз закінчується імперативними позивами до сечовипускання, дефекації. Пульс причащається на 20-50 ударів в хвилину / тахікардія /, АТ – підвищений, але відмічається більш значне підвищення систолічного / на 80-100 мм рт. ст. / у порівнянні з діастолічним тиском / на 30-50 мм рт. ст. /, пульсовий тиск – збільшується. При цьому типі кризу значно зростає хвилинний об’єм крові /гіперкінетичний криз /.

2. Гіпертонічний криз ІІ типу: пов’язаний з викидом у кров норадреналіну. Характеризується більш поступовим розвитком, тяжким перебігом, більшою тривалістю / до декількох діб /, розвивається переважно у пізніх стадіях ГХ. Характерні – різкий головний біль оперізуючого характеру, запаморочення, скороминучі порушення зору, слуху, стискуючий біль у ділянці серця, часто тимчасові парези, парестезії. Шкіра бліда, стан приголомшення, сплутаність свідомості. На відміну від кризів І типу – “ознобоподібний“ тремор всього тіла, значна тахікардія, поліурія,- спостерігаються рідко. АТ дуже високий, особливо діастолічний / можливі підвищення до 140-160 мм рт. ст. /, пульсовий тиск – зменшується. Значно зростає периферійний опір, хвилинний об’єм може бути зниженим /гіпокінетичний криз/, або нормальним / еукінетичний криз /.

3. Ускладнений гіпертонічний криз: характеризується різким підвищенням АТ, гострою коронарною недостатністю, серцевою астмою та набряком легенів, гострим порушенням мозкового кровообігу, набряком мозку. Крім того – відмічаються застійні соски зорових нервів, скороминуча сліпота, глухота, афазія, подразнення мозкових оболонок. У найбільш тяжких випадках – можливі судоми, втрата свідомості.

М.С.Кушаківський / 1982 / розрізняє наступні види кризів:

1. Нейровегетативний варіант кризу: хворий збуджений, неспокійний, переляканий, тремтить, відчуває сухість у роті. Обличчя гіперемоване, шкіра волога, сечовипускання прискорене з виділенням великої кількості світлої сечі. Характерні також – тахікардія, відносно більше підвищення систолічного тиску із збільшенням пульсового тиску.

2. Водно-сольовий або набряковий варіант кризу: хворий скутий, пригнічений, сонливий, дезорієнтований у часі та просторі. Обличчя бліде, набрякле, повіки набухлі, шкіра рук напружена, пальці потовщені / не знімається каблучка /. Гіпертонічному кризу передує зменшення діурезу, набряк обличчя, м’язова слабкість, відчуття тяжкості в ділянці серця. АТ / як систолічний, так і діастолічний / значно підвищений. Частіше буває у жінок похилого віку із схильністю до затримки рідини, після уживання великої кількості солі та рідини.

3. Судомний або епілептіформний варіант кризу: характеризується втратою свідомості, тонічними та клонічними судомами внаслідок набряку мозку / гостра гіпертонічна енцефалопатія /. Після приступу судом – залишається амнезія. Можливі крововиливи у мозок. Частіше спостерігається при злоякісних варіантах гіпертонічної хвороби.