2. Корпоративна філософія визначає:

а) суть бізнесу;

б) значення життєдіяльності бізнесу;

в) нюанси діяльності організації.

3. Корпоративну культуру формують такі компоненти:

а) власний організаційний стиль;

б) власні принципи підприємства;

в) власна місія;

г) джерела мотивації підприємства;

д) особливі методи вирішення проблем і технології ухвалення рішень;

е) власна ділова практика;

є) власна загальна політика;

ж) власний кодекс цінностей;

з) власне стратегічне бачення або призначення компанії;

и) своєрідна система внутрішніх фірмових взаємовідносин.

4. Старшинство і влада як корпоративні культурні цінності охоплюють:

а) посадові повноваження;

б) неформальний особистий вплив;

в) пошану до старшинства і влади;

г) старшинство як критерій надання владних повноважень;

д) повноваження відділу кадрів;

е) розподіл функцій між заступниками керівника організації;

є) роль і функції служби маркетингу; ж) форму

лідерства.

5. Характерними рисами ринкової корпоративної культури є:

а) формування й укріплення до анахронізму в тих структурах, які звикли працювати на стабільних, добре захищених ринках;

б) регламентування діяльності підприємства за допомогою правил, інструкцій, процедур тощо;

в) базування на пануванні вартісних відносин;

г) сфокусування керівництва і персоналу підприємства на досягненні максимальної ефективності;

д) схильність до неї підприємства й організації, які діють у "традиційних" галузях;

е) притаманність цього типу культури підприємствам, які функціонують на високо конкурентних ринках і в нових галузях;

є) ґрунтування на системі влади;

ж) схильність до неї суб'єктів, які мають успішний досвід технічних і технологічних розроблень.

5. Способами і методами розвитку концептуальної бази підприємства є:

а) культивування легенд, міфів, байок щодо історії розвитку фірми;

б) організація корпоративних вечірок, зборів, семінарів;

в) заохочення працівників, що дотримуються світогляду підприємства;

г) ознайомлення нових працівників з основами корпоративної філософії;

д) регулярне нагадування про корпоративну філософію у розмовах з клієнтами та партнерами.

5. Критерієм оцінки етичності поведінки суб'єктів господарювання і ділових осіб на ринку товарів і послуг є:

а) інтереси та реакція споживача;

б) реакція конкурентів;

в) кодекс поведінки;

г) участь у благодійних акціях;

д) етичний кодекс;

е) ділова етика.

5. До принципів ділової етики належать:

а) принцип практицизму;

б) принцип цілеспрямованості;

в) принцип справедливості;

г) принцип ієрархічності;

д) принцип права.

9. Принцип справедливості ділової етики ґрунтується на:

а) поняттях порядності й чесності;

б) пошані та непорушності прав кожної особи і спільноти;

в) етичному порушенні;

г) співвідношенні витрат і прибутку.

9. Етика філантропії означає:

а) рівність і справедливість не тільки між співробітниками однієї організації, а й між підприємцями — суб'єктами господарювання, органами державного (муніципального) управління;

б) залежність між добром і результатами, які воно зумовлює;

в) дотримання прав інших суб'єктів — клієнтів, союзників по альянсу, постачальників, посередників і навіть конкурентів.

9. Основою паблік рилейшнз є такий напрям етики бізнесу, як:

а) етика справедливості;

б) етика особливої автономії;

в) етика філантропії.

9. Які положення встановлює Директива Європейської комісії:

а) постачальник має право наполягати на попередній оплаті;

б) заборона звертатися по телефону, факсу, електронній пошті "навмання", якщо утримувач не дав на те попередньої згоди;

в) замовлення мають виконуватися протягом 60 днів (якщо не обумовлений інший строк);

г) обов'язковим є встановлення 60-денного періоду на обмірковування;

д) споживач має право на отримання повної інформації про постачальника, ціну, якість товару або послуги, умови доставки і час, протягом якого відповідна пропозиція зберігає свою силу?