- •1. Поняття про мікроби і мікробіологію як науку. Значення мікроорганізмів.
- •1. Значення мікроорганізмів, досягнення та основні завдання мікробіології.
- •1. Бактерії, їх характеристика, спороутворення, способи розмноження.
- •2. Зв’язок фізіології мікроорганізмів з іншими природознавчими науками.
- •3. Білки, визначення та їх нормування у раціонах харчування.
- •2. Кількісний склад та роль в мікробній клітині азоту, вуглецю, кисню, водню.
- •3. Потреба людини у білку (вос). Джерела білків.
- •2. Активатори та інгібітори ферментних реакцій в мікробній клітині.
- •1. Мікрофлора харчових речовин, причини виникнення.
- •2. Вплив факторів зовнішнього середовища на активність ферментів мікроклітини. (температура, концентрація водних іонів – рн середовища).
- •2. . Практичне використання ферментів мікробів:
- •2. Вуглецеве живлення мікроорганізмів. Аудитрофний тип живлення мікробів.
- •2. Живлення мікроорганізмів. Процес засвоєння зольних елементів.
- •1. Мікроорганізми як один із чинників псування харчових продуктів.
- •2. Вплив температури на мікробну клітину ( термофіли, психрофіли, мезофіли).
2. Кількісний склад та роль в мікробній клітині азоту, вуглецю, кисню, водню.
Переважаючими хімічними елементами у мікробній клітині є органогени - азот, вуглець, водень та кисень - найважливіші елементи, що складають основу органічних речовин (90-97% сухого залишку). Азот складає 8-15% сухого залишку, вуглець - 40-45%, кисень - 30%, водень - 6-8%. Вміст мінеральних елементів (їх називають зольними) у мікробній клітині незначний - 3-10% сухого залишку, проте вони відіграють суттєву роль у житті клітини.
3. Потреба людини у білку (вос). Джерела білків.
Споживання білка ВОС: Нижчий - 0,75грам на 1 кг. Безпечний - 1 грам на 1 кг. Високий рівень - 1,8-2,5грам на 1 кг. Джерела харчового білка включають м'ясо, яйця, зерно, боби і молочні продукти (наприклад, молоко і сир)
Білет № 6
1. Віруси, загальна характеристика, умови життєдіяльності, способи розмноження. Віруси – це частинки які не мають клітинної будови і які можна побачити тільки в електричний мікроскоп який збільшує об’єкт в мільйон разів. Віруси нездатні існувати в зовнішньому середовищі, тому що вони можуть жити тільки в живих клітинах. До складу вірусів входить один з двох видів нуклеїнових кислот — ДНК або РНК; ця ознака лежить в основі їх класифікації на ДНК-вмісні та РНК-вмісні. У свою чергу, обидві групи поділяють на одноланцюгові і дволанцюгові. Розмноження вірусів включає декілька етапів: 1) розпізнавання клітини-мішені й прикріплення до неї; 2) проникнення в клітину; 3) збирання вірусних частинок; 4) вихід з клітини.
2. Кількісний склад та роль в мікробній клітині води, вільної води, сухого залишку, білків і нуклеїнових кислот. Вода. Вміст води у цитоплазмі мікроорганізмів коливається від 75 до 85% їх маси. Вода знаходиться в клітині у вільному стані або зв'язана з іншими складовими частинами. Вільна вода – бере участь в хімічних реакція ( розчеплення білків, вуглеводів, ліпідів відбувається у результаті приєднання до них вільної води). Кількість вільної води в клітині може значно змінюватись незалежно від умов. Спори бактерій вміщують 40-50% вільної води, але якщо її залишається в клітині менше 25% клітина гине. Білки та нуклеїнові кислоти є у цитоплазмі, ядерній мембрані та інших клітинних структурах. їх кількість різна в залежності від виду мікроорганізмів. Сухий залишок. Вміст сухих речовин в мікробній клітині не перевищує 15-25%. Вони складаються переважно з органічних речовин (85-95%), а саме з білків, нуклеїнових кислот, вуглеводів, ліпідів та інших сполук.
3. Ліпіди, визначення, значення для життєдіяльності людини та їх нормування в раціонах харчування. Ліпіди – це поширена група речовин вони нерозчинні у воді але розчинні в органічних розчинниках. Потреба в жирі для життєдіяльності людини: -25-30% жиру потрібно бути в харчовому раціоні з них 70: тваринних жирів. – Потреба в холестерині 0,3-0,6 грама на добу.
Білет № 7
1. Культивування мікроорганізмів та його практичне значення. Культивування мікроорганізмів – це один з основних прийомів в мікробіології. Для зростання і розвитку мікроорганізмів в природі і в лабораторних умовах необхідна наявність поживних речовин для енергетичних і конструктивних реакцій. Вимоги різних груп мікроорганізмів до джерел енергії і хімічним елементам визначаються їх метаболічними можливостями. Вирощування і підтримка мікробних культур в лабораторії засноване на моделюванні природних умов проживання даного організму в лабораторії, а також на знанні особливостей обміну речовин. Основними біогенними елементами є вуглець, азот, фосфор, кисень, водень, сірка. Це компоненти білків, вуглеводів і жирів, а також нуклеїнових кислот.
2. Кількісний склад вуглеводів, ліпідів, мінеральних речовин та їх роль в організмі мікробної клітини. Вуглеводи. Вміст вуглеводів та багатоатомних спиртів у тілі мікробів невеликий і складає, як правило, 12-18% сухої речовини. Однак зустрічаються види грибів, бідних на білкові речовини, що містять до 60% вуглеводів. Вуглеводи мікробної клітини представлені в основному полісахаридами, які знаходяться в клітині у вільному та зв'язаному із білками та ліпідами стані. Ліпіди містяться у мікробній клітині, як правило, у невеликих кількостях (до 10% сухого залишку). Деякі мікроорганізми нако¬пичують жир у вигляді особливих включень. Кількість ліпідів в клітинах таких мікроорганізмів може досягати 40% сухої маси (туберкульозна паличка, деякі раси дріжджів). Мінеральні речовини. У клітинних мікробів вміст мінеральних речовин звичайно складає від 2 до 14% їхньої сухої миси.
3. Вуглеводи, визначення, значення для життєдіяльності людини та їх нормування в раціонах харчування. Вуглеводи - це органічні сполуки, які синтезуються у рослинах з вуглекислоти і води під впливом сонячної енергії. Використовуються як – основне джерело енергії, як будівельний матеріал, у травленні, у процесі обміну. Вуглеводи поділяють на моносахариди, дисахариди і полісахариди. Добова норма споживання вуглеводів від 5 до 8,5 г. на 1 кг. Або 275 -602 г в залежності від віку, статі, характеру праці. Функції вуглеводів: енергетична, харчова, пластична, захисна, специфічна, резервна, регуляційна, білок зберігаюча.
Білет № 8
1. Розповсюдження мікробів в грунті. Фізичні фактори впливу. Життєдіяльність мікроорганізмів у ґрунті, їх якісний і кількісний склад визначається ґрунтовими умовами: наявністю живильних речовин, вологістю, аерацією, реакцією середовища, температурою й т.д. Великий вплив, як на загальну чисельність, так і на співвідношення окремих систематичних груп мікроорганізмів робить тип ґрунту. Розрізняючись по фізичних і хімічних властивостях ґрунт представляє різне середовище для життєдіяльності мікроорганізмів. Їх більше у зволоженому й обробленому ґрунті (4,2-5,2 млрд/г), менше в лісовому ґрунті, у пісках (0,9-1,2 млрд/г). Найбільш рясна мікрофлора у верхньому обрії ґрунту глибиною 2,5-15 див. У цьому шарі протікають основні біохімічні процеси перетворення органічних речовин, обумовлені життєдіяльністю мікроорганізмів. На глибині 4-5 м число мікроорганізмів значно знижується, тому що зменшується кількість живильних речовин і погіршуються умови аерації
2 . Ферменти – біологічні каталізатори які виробляються живою клітиною. Вони мають білкову природу і поділяються на: 1) Ферменти протеїни. 2) Ферменти протеїди. Ферменти мікробів надзвичайно активні. Ферменти не стійкі до впливу зовнішнього середовища, тому різні М для свого розвитку потребують різних температур навколишнього середовища. При температурі нижче 0 швидкість ферментативних процесів уповільнюється або припиняється. Не менш важливою умовою активності ферментів є p\h. Активаторами ферментів є деякі солі, катіони, вітаміни, інгібітори, антибіотики.
Ферментативна реакція уповільнюється як при надлишку так і нестачі субстрату. Кожному виду М притаманний свій набір ферментів. Використання ферментів: переробка рослинної та тваринної сировини, використання препаратів які одержуються з мікробної маси.
3. Вітаміни, визначення, значення для життєдіяльності людини та їх нормування. Вітаміни – це низько молекулярні речовини різної хімічної природи, які виконують роль біологічних регуляторів життєвих процесів в організмі людини. Вітаміни входять до складу майже всіх харчових продуктів. Звичайно вітаміни поділяються на розчинні у воді: В1, B2, В3, B4, B5, B6, H, B12, B8, B10, B11, С. Нерозчинні у воді: А, D2, D3, Е, К1. Добова
Білет № 9
1. Розповсюдження мікробів у воді та повітрі. Фактори впливу на життєдіяльність мікроорганізмів в цих умовах. Кількість бактерій в 1г грунту може досягти сотень мільйонів і навіть кількох мільярдів і залежить від типу грунту. Найменше їх міститься в підзолистих цілинних грунтах, найбільше - в окультуреному чорноземі. Бактерії проникають у грунт на глибину до 5м. Мікрофлора є одним з факторів, що сприяють утворенню грунту. У воді різних водойм кількість бактерій буває дещо меншою, ніж у грунті. Так, в 1мл води міститься від 5 до 100 тис.бактеріальних клітин. Найменше бактерій у воді артезіанських свердловин і джерел, багато - у відкритих водоймах і річках. Найбільше бактерій спостерігається поблизу берега у верхніх шарах води.
Кількість М у воді більша восени і в літку а менша зимою. Повітря несприятливе середовище для мікробів. В місцевостях де теплий і вологий клімат М більше ніж в сухому та холодному кліматі. В повітрі можуть знаходитись збудники туберкульозу, грипу, дезинтерії.
