3. Округлення результатів розрахунків

Сучасні засоби обчислень (калькулятори, ЕОМ) виводять результати розрахунків у вигляді мінімум восьмирозрядних чисел. Методики інженерних розрахунків наближені, забезпечують точність у кращому випадку 3…5 %. Тому одержані результати повинні округлятися до розумного значення – до 3…4 значущих цифр.

При перевірці виконання курсової роботи на ЕОМ виконується порівняння значень, одержаних студентом зі значеннями, одержаними програмою перевірки. Для одержання прийнятної похибки (у межах 2…2,5 %) округлення слід виконувати

до четвертої значущої цифри.

Наприклад: 21563,451 ≈ 21560,0;

2,0147865 ≈ 2,015;

0,0026789 ≈ 0,002679.

4. Умовні позначення передач та складання кінематичних схем

Крім об’ємних зображень (ізометрія, 3D-зображення) та креслень, які детально відображають будову, для аналізу роботи механізмів застосовують спрощені схеми – монтажні та кінематичні (наприклад, схеми коробки передач, рис. 1, ведучого моста, рис. 2). Монтажні схеми являються наочними спрощеними зображеннями, які дозволяють зрозуміти взаємодію окремих деталей у складних машинах чи механізмах.

Кінематичною схемою механізму, приладу, машини називають схему кінематичної та силової взаємодії складових елементів, зображену за допомогою умовних позначень. Основні умовні позначення, необхідні для аналізу схем автотракторних трансмісій:

	корпус – нерухома відносно корпусу частина механізму, нерухоме з’єднання з корпусом
	вісь – опорна деталь, яка сприймає різні (осьові і радіальні) навантаження крім крутного моменту
	вал – деталь, яка передає крутний момент
	підшипник – опора вала, яка сприймає осьові і (або) радіальні навантаження; застосовують підшипники ковзання і підшипники кочення
	шарнір – елемент, призначений для рухомого з’єднання деталей і допускає їх взаємний поворот в одній або у декількох площинах
	карданний шарнір – з’єднує два вали, передає крутний момент між валами і допускає взаємний поворот їх осей
	шліцьове з’єднання – з’єднує дві деталі (два вали) передає крутний момент і допускає осьове переміщення деталей (валів)
	муфта – пристрій для з’єднання двох валів і передачі потужності між валами
	циліндрична передача – пара циліндричних шестерін, які передають і трансформують (змінюють) крутний момент між паралельними валами

	конічна передача – пара конічних шестерін, які передають і трансформують крутний момент між валами, розташованими під кутом, причому їх осі перетинаються
	черв’ячна передача – пара „гвинт - черв’ячне колесо” для передачі і трансформації крутного моменту між валами, що перехрещуються (не перетинаються)
	гепоїдна передача – пара конічних шестерін, які передають і трансформують крутний момент між валами, розташованими під кутом, причому їх осі перехрещуються (дещо середнє між конічною та черв’ячною передачами)

Для зручності читання кінематичних схем складних багатоступінчастих трансмісій їх супроводжують поясненнями та таблицями, у яких приводять дані про взаємодію окремих елементів при включенні різних ступенів (передач).

Рис. 1. Розріз (ізометрія), монтажна та кінематична схеми коробки передач:

1 – первинний вал; 2 – ведуча шестерня первинного валу; 3 – муфта вмикання 3-ї та 4-ї (прямої) передач; 4, 5, та 6 – ведені шестерні 3-ї, 2-ї та 1-ї передач, відповідно; 7 – вторинний вал; 8 – блок шестерін проміжного валу; 9 – блок шестерін заднього ходу

Рис. 2. Розріз (ізометрія) та кінематична схеми ведучого моста автомобіля:

1 –вал-шестерня першої ступіні головної передачі; 2 – ведена шестерня першої ступені головної передачі; 3, 4 – ведуча та ведена шестерні другої ступені головної передачі; 5 – диференціал; 6 – напіввісь; 7 – ведуче колесо

Передача потужності будь-якими пристроями (передачами) супроводжується втратами, викликаними наявністю тертя при відносному взаємному переміщенні деталей (ковзанні) та взаємодією з середовищем (повітрям, мастилом). Найбільші втрати мають зубчасті передачі та складні (наприклад, карданні) шарніри. Особливо великі втрати мають місце у черв’ячних передачах.

При наявності паралельних потоків передачі потужності задача визначення втрат доволі невизначена через статичну невизначеність силового навантаження. Тому у таких пристроях (планетарні редуктори, привід окремих мостів повнопривідної машини) вважають розподіл потужності між окремими гілками однаковим і розглядають лише одну з паралельно працюючих гілок.

Нижче приведені кінематичні схеми трансмісій деяких тракторів і автомобілів, які рекомендовані до використаня в якості прототипів у курсових роботах.