Роздiл 3 шляхи вдосконалення юридичної практики

Пiд час проходження виробничої практики у ФОП Невольниченко, спiлкуючись з юристами-практиками та керiвним складом нашої митно-брокерської фiрми, я зрозумiла, що застосування законiв на практицi є окремим предметом дослiдження багатьох юристiв. Оскiльки юридична практика дуже сильно вiдрiзняється вiд юридичної теорiї, яка записана у нас в законодавствi та вивчається у вищих навчальних закладах.

Юридична практика за своєю сутнiстю є удосконаленою правовою дiяльнiстю, оскiльки здiйснюється суб'єктами права згiдно з сформованими у суспiльствi моделями найбiльш ефективних i оптимальних дiй, необхiдних для отримання бажаного суспiльного чи особистого результату. Юридична практика впливає на здiйснення соцiальними суб'єктами дiяльностi, але i сама вiдчуває зворотнiй вплив рiзних видiв правової дiяльностi, спрямований на удосконалення та пiдвищення ефективностi цiєї практики.

У правотворчiй дiяльностi можна намiтити наступнi основнi шляхи вдосконалення юридичної практики:

• чiтке правове визначення системи органiв державної влади, якi мають повноваження створювати норми права, та встановлення чiтких меж наданих правотворчих повноважень;

• докладне врегулювання процедури створення правових норм кожним органом державної влади, уповноваженим на здiйснення правотворчих функцiй;

• запровадження та правове закрiплення планування правотворчої дiяльностi кожним державним органом на коротко-, середньо- та довгострокову перспективу;

• правове визначення i закрiплення загальнолюдських, економiчних, соцiальних, полiтичних та iнших критерiїв, яким повинен вiдповiдати кожний правовий акт;

• пiдвищення правової культури, правової свiдомостi осiб, якi виконують правотворчi функцiї особисто або у складi державного органу.

У правотлумачнiй дiяльностi суттєвому вдосконаленню юридичної практики сприяли б такi заходи:

• правове визначення системи органiв державної влади, уповноважених надавати офiцiйне тлумачення пiдзаконних правових актiв та юридичну силу актiв такого тлумачення;

• значне поширення надання уповноваженими органами державної влади офiцiйних тлумачень правових актiв, особливо законiв i постанов уряду, для полегшення i однаковостi розумiння членами суспiльства дiйсного змiсту правових норм;

• запровадження простих i доступних правових механiзмiв звернення членiв суспiльства до уповноважених державних органiв за наданням офiцiйних тлумачень норм права;

• формування i розвиток правосвiдомостi та правової культури членiв суспiльства з метою правильного та глибокого розумiння ними змiсту правових норм.

Основнi шляхи вдосконалення юридичної практики у правореалiзацiйнiй дiяльностi можна видiлити такi:

• вчасне i ефективне правове врегулювання суспiльних вiдносин, регламентування яких вимагається нагальними потребами життя суспiльства;

• створення правових норм, якi б врегульовували суспiльнi вiдносини таким чином, щоб члени суспiльства мали можливiсть задовольнити особистi чи соцiальнi потреби з найменшими затратами зусиль i часу;

• правове санкцiонування уповноваженими органами державної влади сформованих у суспiльствi звичаїв i прецедентiв;

• безвiдкладне правове врегулювання iснуючих у системi права суперечностей, прогалин, iнших неузгодженостей;

• чiтке встановлення системи органiв державної влади, якi мають повноваження застосовувати норми права, та визначення меж правозастосування;

• докладне врегулювання процесуальними нормами порядку застосування правових норм кожним органом державної влади, уповноваженим на правозастосування;

• правове запровадження конкретизацiї норм права у правозастосовчiй дiяльностi, визначення обсягу повноважень певних державних органiв на конкретизацiю права, межi конкретизацiї та юридичну силу конкретизацiйних актiв;

• пiдвищення правової культури та свiдомостi осiб, якi реалiзують (особливо застосовують) правовi норми у правореалiзацiйнiй дiяльностi.

Серед шляхiв удосконалення юридичної практики в дiяльностi зi систематизацiї права доцiльно зупинитись на наступних:

• правове визначення державних органiв, наукових установ, навчальних закладiв, iнших суб'єктiв, якi здiйснюють дiяльнiсть з систематизацiї законодавства, встановлення повноважень i обов'язкiв цих суб'єктiв стосовно систематизацiї права;

• запровадження у правi планування правосистематизуючої дiяльностi уповноваженими суб'єктами на коротко-, середньо- та довгочасовi термiни;

• докладне врегулювання процедури здiйснення всiх видiв систематизацiї правових норм уповноваженими суб'єктами права;

У правовому вихованнi основнi шляхи удосконалення юридичної практики вбачаються такими:

• розроблення i правове затвердження нацiональної програми розвитку правової культури та пiдвищення правової свiдомостi суспiльства;

• запровадження реалiзацiї програм правового виховання у навчальних закладах, соцiальних групах, полiтичних партiях, органах державної влади, установах, органiзацiях, пiдприємствах, родинах тощо.

Тобто ще є над чим працювати як юристам-практикам, так i юристам-теоретикам. Сподiваюся, що в майбутньому всi вищеперерахованi проблеми будуть вирiшенi i Україна буде справжньою правовою державою.