2.2. Порядок укладення договорiв

Договiр вважається укладеним, якщо сторони в належнiй формi погодили мiж собою його iстотнi умови. Погодження цих умов вiдбувається в процесi переговорiв, якi передують укладанню договору.

Загальний порядок укладання договорiв регулюється статтями 638-650 ЦК України. Переговори починаються з пропозицiї укласти договiр, яку одна сторона робить iншiй. Така пропозицiя, що знаходить своє вираження у запропонованому проектi договору, називається офертою, а особа, яка з нею звертається – оферентом. Iнiцiатором оферти є, як правило, сторона, яка надає послуги, речi (продавець, постачальник, пiдрядник) [2]. Щоб пропозицiя укласти договiр вважалася офертою, вона має вiдповiдати певним умовам:

• в нiй повиннi мiститися всi iстотнi умови майбутнього договору, щоб сторона, яка отримала пропозицiю, зрозумiла, про що йдеться. Якщо пропозицiя таких умов не мiстить, то вона є не офертою, а лише викликом на оферту, який нi до чого не зобов'язує;

• оферта має бути адресована конкретнiй особi. Тому рiзнi об'яви, реклами, прайс-листи не можуть визнаватися офертою, це лише пропозицiї невизначеному колу осiб зробити оферту.

Для укладення договору однiєї оферти замало, необхiдно, щоб особа, якiй була адресована оферта, дала згоду прийняти пропозицiю. Вiдповiдь про прийняття пропозицiї має назву акцепт. Акцептантом може бути лише та особа, якiй була адресована оферта. Якщо згоду укласти договiр дає iнша особа, це є нова оферта, з якою ця особа звертається до колишнього оферента, який у разi позитивної вiдповiдi стане акцептантом.

Акцепт має бути повним i безумовним. Якщо сторона погоджується в цiлому з пропозицiєю, але бажає внести в умови договору деякi корективи, скажiмо, зазначає, що поставку продукцiї бажано здiйснювати автомобiльним транспортом, не поквартально, а помiсячно, то така вiдповiдь є не акцептом, а новою офертою.

Якщо пропозицiя укласти договiр була направлена iз зазначенням строку для вiдповiдi, то договiр вважається укладеним, якщо позитивна вiдповiдь була надана протягом зазначеного строку. В тому випадку, коли строк на вiдповiдь не зазначався, договiр вважається укладеним, якщо згода укласти його дана негайно або протягом звичайного нормального часу для вiдповiдi.

Якщо особа, яка отримала пропозицiю укласти договiр, у межах строку для вiдповiдi вчинила дiю вiдповiдно до вказаних у пропозицiї умов договору (вiдвантажила товари, надала послуги, виконала роботу, сплатила вiдповiдну суму грошей тощо), що засвiдчує її бажання укласти договiр, ця дiя є прийняттям пропозицiї, якщо iнше не вказано в пропозицiї укласти договiр або не встановлено законом [2].

Вiдповiдь, одержана iз запiзненням, є новою пропозицiєю. Особливостi укладення договору на торгах визначаються вiдповiдними нормативними актами, правилами їх проведення, локальними нормативними актами.

Торги можуть проводитися у виглядi аукцiону чи конкурсу. Торги на аукцiонi виграє особа, яка запропонувала найбiльшу цiну (на аукцiонi може бути названа найвища цiна, яка потiм поступово зменшується. Вiдповiдно аукцiон виграє особа, яка перша погодиться на зменшену цiну. За умовами аукцiону може бути передбачено, що всi учасники пропонують свою цiну в запечатаному конвертi, а пiсля вiдкриття конверту перемагає той, хто запропонував найбiльшу). На конкурсi перемагає особа, яка за висновком конкурсної комiсiї, заздалегiдь призначеної органiзаторами торгiв, запропонувала найкращi умови.

Договiр може бути укладеним в будь-якiй формi, якщо вимоги щодо форми договору не встановленi законом. Договiр, який пiдлягає нотарiальному посвiдченню або державнiй реєстрацiї, вважається укладеним з моменту його нотарiального посвiдчення або державної реєстрацiї, а в разi необхiдностi i нотарiального посвiдчення, i державної реєстрацiї — з моменту державної реєстрацiї.