ЗМIСТ

ВСТУП……………………………………………………………………….............8

РОЗДIЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДIЯЛЬНОСТI ФОП НЕВОЛЬНИЧЕНКО......................……………………………………………….10

1.1. Сфера дiяльностi ФОП Невольниченко.......................................................10

1.2. Загальна характеристика ФОП Невольниченко ………………………….13

1.3. Структура та правовi засади дiяльностi ФОП Невольниченко ………….15

РОЗДIЛ 2. ЗМIСТ ВИКОНАНОЇ РОБОТИ ПIД ЧАС ПРАКТИКИ……….21

2.1. Порядок реєстрацiї фiзичної особи-пiдприємця…………………….........21

2.2. Порядок укладення договорiв на ФОП Невольниченко …………………23

2.3. Претензiйно-позовна робота у ФОП Невольниченко.................…………25

РОЗДIЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЮРИДИЧНОЇ ПРАКТИКИ…..29

ВИСНОВКИ……...………………………………………………………...............33

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………….............34

ДОДАТКИ

ВСТУП

Виробнича практика студентiв є невiд'ємною складовою частиною процесу пiдготовки спецiалiстiв в вищих навчальних закладах i проводиться на оснащених вiдповiдним чином базах навчальних закладiв, а також на сучасних пiдприємствах i в органiзацiях рiзних галузей господарства, освiти, охорони здоров'я, культури, торгiвлi i державного управлiння.

Отримання високої квалiфiкацiї майбутнього юриста не можливе без закрiплення теоретичних знань на практицi. Тому важливим етапом для майбутнiх юристiв є проходження виробничої практики з метою поглиблення теоретичних знань та вiдпрацювання певних навичок в роботi юриста.

У кожному ВНЗ України передбачено проходження студентами практики, яка є обов'язковим складовим елементом пiдготовки будь-якого спецiалiста. Пiд час проходження практики студент закрiплює здобутi знання i навички, отримуючи практичний досвiд роботи в реальних умовах. Студент може мати досконалi теоретичнi знання, але може розгубитися в ситуацiї, коли виникне необхiднiсть прийняти рiшення в реальних умовах. Тому необхiдно забезпечувати студентам змогу пройти практику ще пiд час навчання у ВНЗ, для того, щоб спробувати себе не тiльки в ролi теоретика, але й практика.

Вiдповiдно до пункту 2 Положення про проведення практики студентiв вищих навчальних закладiв (затвердженого Наказом Мiносвiти України вiд 8 квiтня 1993 року № 93) практика студентiв проводиться на базах практики, якi мають вiдповiдати вимогам програми практики вищих навчальних закладiв. Згiдно з цим положенням я проходила практику з 13.03.2017 по 07.04.2017 року у ФОП Невольниченко Д. Б.

Метою моєї практики є оволодiння сучасними методами, формами органiзацiї та основними знаннями в галузi їх майбутньої професiї, формування в них, на базi одержаних у видих навчальних закладах знань, професiйних умiнь i навичок для прийняття самостiйних рiшень пiд час конкретної роботи в реальних ринкових i виробничих умовах, формування потреби систематично поновлювати свої знання та творчо їх застосовувати в практичнiй дiяльностi. В майбутньому я маю намiр юристом або в консалтинговiй фiрмi юридичного спрямування i тому проходження своєї практики у митно-брокерськiй компанiї ФОП Невольниченко Д. Б. я вважаю першим вдалими кроком для цього.

Роздiл 1 загальна характеристика дiяльностi фоп невольниченко

1.1. Сфера дiяльностi фоп невольниченко

Пiдприємницька дiяльнiсть юристiв з надання бiзнесу юридичних послуг консультативного типу може бути органiзована у формi одноособового володiння, партнерства, корпорацiї. Проте найпоширенiшими органiзацiйними формами юридичного консалтингу є партнерство.

Традицiйно перевагами партнерств вважаються легкiсть створення, можливiсть ефективного керування й контролю з боку учасникiв (партнерiв). Крiм того, у порiвняннi з одноособовим володiнням, у партнерств бiльше фiнансових, а в цiлому й ресурсних можливостей ведення бiзнесу. Специфiчною перевагою цього типу у сферi юридичного консалтингу є можливiсть об'єднати майно й дiяльнiсть висококвалiфiкованих фахiвцiв з права на договiрнiй основi з метою закрiплення в бiзнесi своєрiдних iнтелектуальних ресурсiв засновникiв (учасникiв), якi здобувають статус консультантiв-партнерiв.

Партнерствам у сферi юридичного консалтингу властивi й певнi недолiки: оскiльки знання й досвiд невiддiльнi вiд консультанта-партнера, його вихiд з партнерства означає для останнього не тiльки фiнансовi втрати, якi можливо компенсувати залученням нового учасника, а й втрату головної конкурентної переваги юридичного консалтингу – висококвалiфiкованого юриста, що може представляти реальну загрозу бiзнесу в цiлому або одному з його напрямкiв. Крiм того, наслiдком виходу консультанта-партнера з партнерства може бути або поява в майбутньому на ринку юридичних послуг нової конкуруючої пiдприємницької одиницi, або змiцнення конкурентоспроможностi юридичної фiрми, до якої перейшов колишнiй партнер.

В Українi бiзнес у сферi надання юридичних послуг представлений переважно суб'єктами малого пiдприємництва – фiзичними або юридичними особами, малими пiдприємствами. Розповсюдженiсть органiзацiйних форм малого бiзнесу пояснюється особливостями юридичного консалтингу, головним ресурсом якого виступають фахiвцi з права, якi органiзують бiзнес i надають юридичнi послуги. Найпоширенiшими органiзацiйно-правовими формами пiдприємницької дiяльностi в данiй сферi з утворенням юридичної особи є товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю, але наше пiдприємство зареєстроване у формi ФОП.

Розглянутi характеристики юридичного консалтингу як пiдприємницької дiяльностi обумовлюють особливостi органiзацiйно-економiчного механiзму юридичної фiрми, що, з одного боку, являє собою об'єднання професiоналiв, з другого – органiзацiйну одиницю бiзнесу у сферi юридичного обслуговування, метою якої є отримання прибутку. Головним завданням управлiння юридичною консалтинговою фiрмою є забезпечення ефективностi й конкуренто-спроможностi бiзнесу на основi оптимального сполучення професiйного й пiдприємницького векторiв юридичного консалтингу.

Накопичення юридичною консалтинговою фiрмою рис iнтелектуальної органiзацiї базується на створеннi й ефективному використаннi зазначених технологiчних складових органiзацiї, що навчається.

Основними принципами органiзацiї дiяльностi юридичної фiрми як iнтелектуальної органiзацiї є мислення, навчання, керування знаннями, творчiсть, самоорганiзацiя й культура.

Складнiсть реалiзацiї зазначених принципiв у рамках юридичної консалтингової фiрми обумовлена протирiччям мiж управлiнською iєрархiєю, що забезпечує порядок, але обмежує творчiсть, i самоорганiзацiєю, яка стимулює творчiсть, але порушує сформований порядок. Забезпечення рiвноваги керованостi, упорядкованостi, творчостi й самоорганiзацiї – необхiдна умова успiшного юридичного консалтингу, найважливiший принцип побудови органiзацiйної структури юридичної фiрми.

Найбiльш оптимальною формою органiзацiї консультацiйного процесу є створення системи внутрiшнiх i зовнiшнiх мереж юридичної фiрми на базi децентралiзацiї керування, розвитку горизонтальних комунiкацiй, спiвробiтництва й самоорганiзацiї.

Внутрiшньофiрмова мережна органiзацiя повинна бути заснована на групових формах працi юристiв, об'єднаних для вирiшення ключових завдань юридичного консалтингу. Головною ланкою внутрiшньої мережi юридичної фiрми виступає робоча (проектна) команда фахiвцiв з права, дiяльнiсть яких спрямована на досягнення загальної мети. Результатом дiяльностi юристiв є не проста сума їх iндивiдуальних внескiв у вирiшення проблеми, а позитивний синергiчний ефект iнтеграцiї iнтелектуальних ресурсiв юридичного консалтингу.

Робочi й проектнi команди i їх взаємозв'язки формують внутрiшню виробничу мережу юридичної фiрми, ефективне функцiонування якої становить основу успiшної консультацiйної дiяльностi. Керування внутрiшньою виробничою мережею юридичного консалтингу спирається на iєрархiю, самоорганiзацiю й культуру. Iєрархiя необхiдна при формуваннi команд, створеннi мереж, вирiшеннi внутрiшнiх i зовнiшнiх завдань функцiонування фiрми як цiлiсної соцiально-економiчної системи. Самоорганiзацiя виступає базовим принципом координацiї групової роботи юристiв. Прiоритетною цiннiстю й завданням культури юридичної фiрми вважається творчiсть [9].

Iєрархiя й мережi найбiльш оптимально сполучаються в моделi гiпертекстової органiзацiї, що складається iз взаємозалежних контекстiв: системи бiзнесу, команд, що працюють над проектом, i базою знань. У рамках гiпертекстової органiзацiї система бiзнесу ґрунтується на iєрархiї, основу командної дiяльностi становить самоорганiзацiя, а контекст бази знань представлений органiзацiйною культурою. Вiдповiдно до моделi гiпертекстової органiзацiї основу керування пiдприємницьким вектором юридичного консалтингу (контекст системи бiзнесу) становить iєрархiчна управлiнська пiрамiда юридичної консалтингової фiрми, а управлiння професiйним вектором (командний контекст i база знань) спирається на принципи самоорганiзацiї й культури.

Зовнiшня мережа юридичної консалтингової фiрми, що виступає органiзацiйною формою її вiдносин iз зовнiшнiм середовищем консалтингового бiзнесу, мiстить наступнi основнi складовi:

– клiєнтська мережа, її ядро становлять клiєнти фiрми, вiдносини з якими носять постiйний або перiодично вiдновлювальний характер, – базовi клiєнти;

– партнерська мережа – юридичнi фiрми i незалежнi юристи-консультанти, рiзнi форми спiвробiтництва з якими (консультацiї, обмiн досвiдом, участь у проектi та iн.) необхiднi для ефективного юридичного консалтингу;

– ресурсна мережа – постачальники iнформацiї, знань, рекрутинговi фiрми тощо;

– соцiальна мережа – сукупнiсть державних i громадських органiзацiй i об'єднань, вiдносини з якими безпосередньо впливають на юридичний консалтинг (нацiональнi й регiональнi асоцiацiї юристiв, державнi органи, завданням яких є регулювання рiзних аспектiв юридичного обслуговування, та iн.) [10].