3. Основні види податків, що справляються з промислових підприємств

Діяльність промислових виробничих підприємств в обов'язковому порядку підлягає податковому контролю.

Метою податкового контролю діяльності промислових виробничих підприємств є встановлення законності та правильності діяльності промислового виробничого підприємства в частині дотримання ним вимог податкового законодавства.

Основними завданнями податкового контролю на промислових виробничих підприємствах є перевірка:

1. виконання вимог щодо реєстрації підприємства, його філій, представництв та інших відокремлених підрозділів як платників податків;

2. дотримання вимог чинного законодавства щодо переліку, розміру та термінів сплати податків, зборів (обов'язкових платежів);

3. стану податкового обліку, правильності документування господарських операцій, відповідності та ув'язки даних бухгалтерського і податкового обліку та звітності;

4. дотримання строків подання податкової звітності та сплати обов'язкових платежів до бюджету та державних цільових фондів;

5. правильності самостійного нарахування підприємством, якщо є потреба, штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань, а також подання уточнених податкових декларацій та розрахунків;

6. стану та використання активів підприємства й своєчасності повернення надмірно сплачених коштів до бюджету або державних цільових фондів.

Промислові виробничі підприємства є платниками великої кількості податків, зборів та обов'язкових платежів (рис. 4.2). Таке різноманіття сплачуваних податкових платежів зумовлене специфікою діяльності підприємств промисловості.

Кожен з наведених податкових платежів промислових виробничих підприємств є об'єктом податкового контролю. Всі вони є специфічними та мають певні особливості.

Рис. Законодавче регулювання податкових платежів промислових виробничих підприємств

4. Податкові наслідки здійснення операцій з основними засобами та нематеріальними активами

Важливою умовою підвищення ефективності діяльності підприємств є забезпечення і збереження раціонального використання основних засобів. Тому в програму комплексних ревізій включають завдання по контролю операцій з основними засобами.

Керівники і спеціалісти повинні постійно стежити за технічним станом будівель, споруд, техніки, забезпечувати організацію їх ремонту, вживати заходів по найбільш повному використанню виробничих потужностей і експлуатаційних можливостей, дотриманню правил експлуатації машин і обладнання та їх зберігання.

Завдання контролю основних засобів полягають у перевірці наступних аспектів:

• дотримання умов збереження основних засобів;

• законність операцій по руху основних засобів, правильність документального оформлення цих операцій і відображення в обліку;

• дотримання встановлених норм амортизації, своєчасності і правильності її нарахування повноти включення у витрати виробництва;

• правильність визначення і списання зносу основних засобів;

• виконання планів і кошторисів, витрат по здійсненню ремонтів основних засобів, їх своєчасності і якості;

• стан бухгалтерського і податкового обліку основних засобів;

• оцінка ефективності використання основних засобів.

Технічний стан, фактична наявність і збереження основних засобів перевіряються шляхом обстеження, огляду, перерахунку в місцях їх зберігання і експлуатації.

В перевірці повинен приймати участь інженер-механік, інженер по будівництву, економіст і бухгалтер-ревізор. Приступаючи до ревізії доцільно перевірити наявність і стан інвентарних карток, технічних паспортів та іншої технічної документації.

Перевіряючи інвентарні картки пооб’єктного обліку, необхідно встановити чи є в них характеристика основних засобів, чи не обліковуються в складі основних засобів МШП і навпаки, чи зафіксовані дані про проведення капітальних і поточних ремонтів, а також дані про переоцінку основних засобів.

При виявленні недостачі основних засобів у матеріально-відповідальної особи (МВО) беруть письмові пояснення і приймають рішення про відшкодування нанесених збитків по відсутніх чи знищених об’єктах основних засобів.

Перевірка наявності основних засобів проводиться у взаємозв’язку з перевіркою технічного стану. Вона проводиться шляхом огляду основних засобів, визначення експлуатаційного стану, наявності встановленого (невстановленого) устаткування, засобів, що перебувають у ремонті, непридатних основних засобів, морально застарілих основних засобів. Технічний стан основних засобів характеризує їх віковий склад та показники зношеності. Ревізор проводить аналіз структури основних засобів, розраховує та розглядає в динаміці показники зношеності, інвестиційної діяльності, оновлення. Після чого проводиться аналіз ефективності використання основних засобів.

Перевірка нарахування амортизації - це складна процедура, що нараховує ряд обов'язкових контрольних дій. Перед початком ревізії (тематичної перевірки) член ревізійної групи, якому доручено провести контроль операцій з основними засобами, повинен приділити особливу увагу нормативним документам, що регулюють порядок нарахування амортизації.

Вивчаючи склад основних засобів, контролюючі перевіряють, чи всі інвентарні об'єкти обґрунтовано враховуються як основні засоби. На даному етапі розкриваються факти, коли до складу основних засобів включаються малоцінні та швидкозношувані предмети. На даний момент основними засобами вважаються цінності терміном служби більше одного року [вартісний критерій за Положенням (Стандартом) бухгал терського обліку №7 "Основні засоби" підприємству можна встановити самостійно].

Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначені чотири групи основних засоби. Кожній групі відповідає квартальна норма амортизаційних відрахувань:

• група - 2% (1,25% - по об'єктах, придбаних до 01.01.2004 р.);

• група - 10% (6,25% - по об'єктах, придбаних до 01.01.2004 р.);

• група - 6% (3,75% - по об'єктах, придбаних до 01.01.2004 р.);

• група - 15% (з 01.01.2003 р.).

Слід зазначити, що підприємство має право ухвалити рішення щодо застосуванні різних методів нарахування амортизації в податковому й бухгалтерському обліку. Метод нарахування амортизації підприємство вибирає самостійно, враховуючи очікуваний спосіб одержання економічних вигод від його використання. Ревізорові необхідно перевірити, щоб нарахування амортизації за новим методом починалося з місяця, що йде за місяцем ухвалення рішення про зміну методу амортизації. Нарахування амортизації по об'єктах, які використовуються у виробництві відображається проводкою: Дебет №23 "Основне виробництво" Кредит №13 "Зношування необоротних активів". У той же час амортизація об'єктів основних засобів загальновиробничого й загальнозаводського призначення оформлюється таким записом: Дебет №91, №92 Кредит №13, де рахунок №91 - "Загальновиробничі витрати", а рахунок №92 - "Адміністративні витрати".

Податковий облік з ПДВ регулюється Податковим кодексом. Щодо оподаткування ПДВ операцій з основними засобами, то зазначеними розділами окремого обліку таких операцій не передбачено. Проте ці розділи містять деякі положення щодо податкового обліку з ПДВ операцій з основними засобами в окремих випадках.

Отже, до податкового обліку з ПДВ операцій з основними засобами застосовуються в цілому загальні норми Податкового кодексу, як для операцій з товарами (оскільки це поняття припускає й основні засоби), за винятком випадків, визначених цим Кодексом окремо.

Товари — матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

Матеріальні активи — основні засоби та оборотні активи у будь-якому вигляді (включаючи електричну, теплову та іншу енергію, газ, воду), що не є коштами, цінними паперами, деривативами і нематеріальними активами.

Так, згідно з Податковим кодексом під об'єкт оподаткування ПДВ підпадають операції платників цього податку з:

• постачання товарів(а отже, основних засобів), місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари (основні засоби), що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Не є постачанням товарів випадки, коли основні виробничі засоби або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, а також в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення необоротних активів, або коли платник податку надає органу ДПС відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням.

Ввезення/вивезення основних засобів на/за митну територію України. З метою оподаткування ПДВ до операцій із ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом.

До звільнених від оподаткування ПДВ операцій, зокрема, віднесено операції з:

1. безоплатної передачі в державну власність чи комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність об'єктів усіх форм власності, які перебувають на балансі одного платника податку і передаються на баланс іншого платника податку, якщо такі операції провадяться за рішенням Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, прийнятим у межах їх повноважень;

2. безоплатної передачі у державну або комунальну власність відповідних територіальних громад трамвайних вагонів, тролейбусів, автобусів для перевезення громадян на маршрутах (лініях) відповідно до вимог життєзабезпечення населених пунктів;

3. постачання (продажу, відчуження іншим способом) банками та іншими фінансовими установами майна, переданого фізичними особами, а також суб'єктами підприємницької діяльності — приватними підприємцями та іншими особами, які не є платниками податку, у заставу, у тому числі іпотеку, та на яке було звернуто стягнення.

Операції з постачання основних засобів, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім операцій, що не є об'єктом оподаткування, звільнені від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка, оподатковуються ПДВ за ставкою 20%, яка є основною.