3. Визначення та класифікація суб’єктів підприємницької діяльності

Поняття "суб'єкт підприємницької діяльності" співвідноситься із поняттям "суб'єкт господарської діяльності" так само, як співвідносяться поняття "підприємницька діяльність" і "господарська діяльність", тобто як часткове із цілим. Тому під час характеристики суб'єктів підприємницької діяльності ми будемо, звичайно, звертатися і до загальних ознак, притаманних суб'єктам господарської діяльності.

Поняття суб'єкта підприємницької діяльності (підприємця) ГК України не містить чіткого визначення поняття "суб'єкт підприємницької діяльності", формулюючи його опосередковано через поняття "господарська діяльність" і "суб'єкт господарювання". Так, за змістом ч. 2 ст. З ГК України суб'єктами підприємництва вважаються особи, які займаються підприємницькою діяльністю "для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку". Стаття 42 ГК України, визначаючи підприємництво як вид господарської діяльності, прирівнює суб'єктів господарювання, що здійснюють господарську діяльність з ознаками підприємницької, до підприємців. Тому, виходячи з цього, поняття суб'єкта підприємницької діяльності слід розглядати крізь призму визначення поняття "суб'єкт господарської діяльності" з урахуванням специфіки, обумовленої зайняттям саме підприємницькою діяльністю. За змістом ч. 1 ст. 55 ГК України суб'єктами господарювання (підприємцями) визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську (підприємницьку) діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Е. Діскін пропонує таку класифікацію закладів СКС, які здійснюють виробництво і реалізацію продуктів, а також приймають участь у створенні матеріально-технічної бази культури:

1) культурно-освітні заклади (клуби, бібліотеки, музеї, парки, зоопарки, центри дозвілля);

2) виставкові зали;

3) театрально-видовищні організації (театри, концертні організації, цирки);

4) навчальні заклади позашкільного естетичного навчання (дитячі музичні, художні школи, школи мистецтв, хореографічні школи);

5) вищі і середні спеціальні навчальні заклади (консерваторії, інститути культури, кінематографії, хореографічні училища);

6) кіномережа (кінотеатри, кіноустановки, відеотеки);

7) бази і контори прокату; кіностудії; видавництва; редакції газет і журналів; підприємства поліграфічної промисловості; заклади книжної торгівлі;

8) телеграфні і інформаційні агентства; редакції радіо і те6лебачення; радіо дома; телестудії і телецентри;

9) студії звукозапису; підприємства по виробництву компакт-дисків і компакт-касет.

Крім того, до сфери культури і мистецтва належать:

спеціалізовані реставраційні підприємства і майстерні;

• підприємства по виробництву кіноапаратури, музикальних інструментів, світлої звукотехніки, атракціонів, спеціалізованого технологічного обладнання для оснащення закладів культури, засобів масової інформації, дозвілля;

• підприємства народних художніх промислів;

• організації торгівлі і екскурсійного обслуговування;

• нові організації шоу-бізнесу; грального бізнесу; модельні та рекламні агентства тощо.

В основу класифікації суб’єктів підприємництва у СКС можуть бути покладені такі ознаки:

• форма власності;

• організаційно-правові форми;

• вид продукту (результат праці);

• основні напрямки діяльності (функціональна ознака);

• спосіб господарської діяльності.

За формами власності в Україні:

• державні (засновані на загальнодержавній власності);

• колективні (на власності трудових колективів, кооперативів, організацій);

• приватні (власність однієї особи);

• змішані (об’єднанні підприємств різних форм власності).

У країнах з ринковою економікою виділяють приватний і державний сектор.

Організаційно-правові форми підприємницької діяльності:

1) одноосібне володіння;

2) партнерство (товариство);

3) корпорація (акціонерне товариство).