79

Тема 1. Макро- та мікроаспекти оподаткування суб’єктів господарювання

1. Взаємозв’язок податкової політики з іншими складовими соціально-економічної політики

2. Поняття господарської та підприємницької діяльності

3. Визначення та класифікація суб’єктів підприємницької діяльності

1. Взаємозв’язок податкової політики з іншими складовими соціально-економічної політики

Подолання наслідків фінансово-економічної кризи та сталий посткризовий розвиток національної економіки потребують кардинальних змін у системі державного регулювання, в тому числі у сфері регулювання соціальних процесів. Оскільки оподаткування традиційно виступає одним з найбільш дієвих та ефективних важелів впливу на соціально-економічні процеси, на перший план виступає проблема ефективної реалізації регулюючої функції оподаткування у сфері соціальної політики. Соціально-економічна політика держави є цілісним механізмом, що забезпечує економічне й соціальне зростання та розвиток. Узгодження цілей, засобів та напрямків її складових забезпечує найліпші результати та найвищу ефективність.

Сказане потребує також і відповідного фінансування, основним джерелом якого в Україні, як і в інших країнах, є податки. Саме тому розгляд та аналіз взаємозв’язку податкової політики з іншими складовими макрополітики держави виявляється актуальним та нагальним завданням, вирішення якого сприятиме досягненню синергічного ефекту, а відтак і поліпшенню економічної та соціальної динаміки. Окремі соціальні аспекти податкового регулювання досліджувалися в роботах відомих українських та іноземних фінансистів: В. Андрущенка, Є. Балацького, С. Баруліна, Ш. Бланкарта, М. Блауга, Д. Бьюкенена, З. Варналія, В. Вишневського, Є. Гайдара, І. Горського, О. Данілова, Т. Єфименко, А. Ісаєва, Д. Кінга, Р. Крилава, А. Крисоватого, І. Майбурова, П. Масгрейва, Р. Масгрейва, В. Мельника, П. Мельника, Т. Меркулової, Р. Нижегородцева, Г. Панскова, Д. Стігліца, В. Танзі, В. Федосова, Т. Юткиної, І. Янжула та ін. Разом з тим, системне дослідження теоретико-методичних основ податкового регулювання соціально-економічних процесів залишається нагальною проблемою, що й обумовлює актуальність теми цієї роботи.

Регулювання соціальної сфери є одним із найважливіших напрямів державного управління, особливо в умовах перехідної економіки, коли вплив держави на економічні процеси зменшується, а потреба в державному втручанні не тільки зберігається, а й підсилюється через кризовий стан економіки і особливо соціальної сфери.

Специфіка соціальних процесів як об’єкта податкового регулювання полягає в тому, що застосовувані інструменти мають багатоцільове призначення – соціальні наслідки має застосування засобів податкової політики, спрямованих на стимулювання інновацій та інвестицій, енергозбереження, захист навколишнього природного середовища, підтримку депресивних регіонів тощо.

Тому інструментарій податкового регулювання соціальних процесів слід розглядати з урахуванням побічних соціальних ефектів від застосування конкретних інструментів. Реалізація конституційного курсу на побудову в Україні соціальної держави вимагає адекватної запитам суспільства ефективної соціальної політики. Пошуку моделі такої політики присвячена праця багатьох вчених, фахівців-практиків. Проте, на цьому шляху існує чимало проблем як загальнометодологічного, так і прикладного характеру.

Цільову спрямованість податкового механізму визначає податкова політика, яка реалізується через виконання фіскальної функції та посилення впливу на соціально-економічні процеси при застосуванні бюджетно-податкових важелів.

Для вирішення проблем соціального характеру головною метою податкової політики є досягнення раціонального співвідношення між фінансовими можливостями держави та видатковою частиною бюджету на реалізацію соціальних програм. В Україні соціально та економічно значущі проблеми в основному вирішуються на загальнодержавному рівні. Через брак достатніх можливостей держава не може повністю враховувати інтереси всіх регіонів, а значить деякі заходи податкового регулювання, є недостатньо ефективними, а в деяких випадках, навіть недієвими. Вирішенням даної проблеми є впровадження певних заходів податкового регулювання соціальними та економічними процесами на рівні регіонів з урахуванням властивих їм особливостей розвитку.

Проведення регіональної політики забезпечить швидке втілення більш ефективних розробок у цій сфері. Одним із найбільш важливих завдань податкової політики є досягнення високого життєвого рівня населення України відповідно до європейських соціально-економічних стандартів і в контексті побудови соціальної держави, згідно зі ст. 1 Конституції України. \

Це завдання обумовлює необхідність теоретичного обґрунтування та ефективного застосування інструментів податкового регулювання соціальних процесів, розробки їх класифікації. У податковому регулюванні потрібно визначити систему найбільш ефективних важелів та інструментів, застосування яких дозволить забезпечити досягнення економічного зростання та реалізації завдань соціальної політики держави.

Податкові надходження закладають основи економічного благополуччя держави й суспільства, є центральною ланкою фінансово-економічної доктрини країни та її розвитку.

В умовах кризи, коли постає проблема наповнення бюджетів та державних цільових фондів, особливо гостро постає питання контролю за справлянням податків. Провідна роль у вирішенні даної проблеми відводиться саме контролюючим органам, які мають право здійснювати заходи податкового контролю. Саме в рамках системи контролюючих органів акумулюються необхідні для фінансового забезпечення державного й муніципального управління централізовані елементи, необхідні для фінансової незалежності й самостійності держави. Тому, в умовах кризової економічної ситуації, саме ефективна діяльність контролюючих органів є запорукою забезпечення своєчасних та повних податкових надходжень до бюджету та цільових фондів, які в майбутньому будуть витрачатися на різноманітні цілі, в тому числі й соціального характеру.