- •§1.1. Сучасний стан харчової промисловості України
- •§ 1.2. Продукти в харчуванні людини
- •§ 1.3. Адекватне екологічно чисте харчування
- •§ 1.4. Роль основних біотехнологічних процесів при виробництві харчових продуктів
- •§ 2.1. Ринкові форми господарювання в харчовій і переробній промисловості
- •§ 2.2. Основні фонди і виробничі потужності галузі
- •§ 2.3. Фондовіддача основних фондів, оборотні засоби та ефективність капітальних вкладень
- •§ 2.4. Собівартість продукції і фактори, що впливають на її зниження
- •§ 2.5. Ціноутворення в економіці харчової і переробної промисловості
- •§ 2.6. Трудові ресурси підприємств харчової і переробної промисловості
- •§ 2.7. Оподаткування
- •§ 2.8. Маркетинг
- •§ 3.1. Науково-технічний прогрес і екологічна обстановка у харчовій промисловості
- •§ 3.2. Запобігання зараженню харчової сировини та продуктів харчування шкідливими речовинами
- •§ 3.3. Види забруднення харчової сировини і продуктів харчування шкідливими речовинами та їх вплив на організм людини
- •§ 3.4. Екологічно чисті продукти харчування
- •§ 3.5. Принципи контролю і шляхи зниження шкідливих речовин у харчовій сировині та продуктах харчування
- •§ 3.6. Основні принципи виведення шкідливих речовин із організму людини
- •§ 3.7. Концепція здорового способу життя
- •§ 3.8. Харчові продукти з добавками рослинного походження для оздоровчого харчування
- •§ 4.1. Роль води в організмі людини
- •§ 4.2. Домішки води
- •§ 4.3. Показники якості води
- •§ 4.4. Вимоги до води для виробництва харчових продуктів
- •§ 4.5. Вимоги до води технічного призначення
- •§ 4.6. Способи підготовки води технологічного призначення
- •§ 5.1. Загальні відомості про зерно,
- •§ 6.1. Сировина та асортимент продукції
- •§ 6.2. Принципово-технологічна схема виробництва борошна
- •§ 7.1. Асортимент круп і сировина для їх виробництва
- •§ 7.2. Хімічний склад круп та норми виходу продукції
- •7.3. Технологія круп
- •§ 7.4. Технологія окремих культур при виробництві крупи
- •§ 7.5. Технологія пластівців і швидкорозварюваних круп, толокна та борошна для дієтичного харчування
- •§ 8.1. Сировина для виробництва хлібобулочних виробів та їх асортимент
- •§ 8.2. Технологія хліба
- •Макаронних виробів
- •§ 9.1. Асортимент, значення та властивості макаронних виробів
- •§ 9.2. Харчова сировина для виготовлення макаронних виробів
- •§ 9.3. Технологія макаронних виробів
- •§ 9.4. Міні-підприємства з виробництва макаронних виробів
- •§ 10.1. Сировина для виробництва цукру
- •§ 10.2. Технологія цукру
- •§ 11.1. Сировина й асортимент кондитерських виробів
- •§ 11.2. Технологія карамелі
- •§11.3. Технологія шоколаду
- •§ 11.4. Технологія цукерок
- •§ 11.5. Технологія мармеладу та пастили
- •§ 11.6. Технологія борошняних кондитерських виробів
- •Молочних виробів
- •§ 12.1. Склад і властивості молока
- •§ 12.2. Механічне та теплове оброблення молока
- •§ 12.3. Технологія незбираномолочних продуктів
- •§ 12.4. Кисломолочні продукти
- •§ 12.5. Морозиво
- •§ 12.6. Технологія вершкового масла
- •§ 12.7. Технологія натуральних сирів
- •§ 12.8. Технологія молочних консервів
- •§ 12.9. Технологія сиру (твердого, плавленого і кисломолочного)
- •§ 13.1. М’ясо-жирове виробництво
- •§ 13.2. Технологія первинної переробки забійних тварин
- •§ 13.3. Переробка забійних тварин
- •§ 13.4. Технологія первинної переробки птиці
- •§ 13.5. Ковбасне виробництво
- •§ 13.6. Виробництво банкових м’ясних консервів
- •§ 13.7. Оцінювання якості м’яса та м’ясних продуктів
- •§ 14.1. Властивості та галузі використання етилового спирту
- •§ 14.2. Сировина та допоміжні матеріали для виробництва етилового спирту
- •§ 14.3. Мікробіологічні основи спиртового виробництва
- •§ 14.4. Технологія спиртової бражки із крохмапевмісної сировини
- •§ 14.5. Технологія спиртової бражки з меляси
- •§ 14.6. Перегонка бражки і ректифікація спирту
- •§ 14.9. Актуальні проблеми технології етилового спирту
- •§ 15.1. Технологія горілки
- •§ 15.2. Технологія лікеро-горілчаних напоїв
- •§ 15.3. Вода в лікеро-горілчаному виробництві
- •§ 16.1. Сировина для виробництва солоду
- •§ 16.2. Технологія солоду із зернових культур
- •§ 16.3. Технологія спеціальних солодів із ячменю
- •§ 16.4. Технологія житнього солоду
- •§ 16.5. Технологія солоду сої
- •§ 16.6. Технологія солоду із тритикале
- •§ 16.7. Оцінювання якості солоду
- •§ 17.1. Сировина для виробництва пива
- •§ 17.2. Значення та властивості пива
- •§ 17.3. Технологія пива
- •§ 17.4. Оцінювання якості пива
- •§ 17.5. Міні-пивоварні
- •§ 18.1. Сировина для виробництва вин і коньяків
- •§ 18.2. Харчові та лікувальні властивості вин
- •§ 18.3. Загальна технологія вин
- •§ 18.4. Технологія білих столових вин (спеціальна технологія)
- •§ 18.5. Технологія червоних столових вин (спеціальна технологія)
- •§ 18.6. Технологія міцних і десертних вин
- •§ 18.7. Технологія шампанських та ігристих вин
- •§ 18.8. Технологія коньяку
- •§ 18.9. Оцінювання якості вин і коньяків
- •Розділ 19. Технологія плодово-ягідних алкогольних напоїв
- •§ 19.1. Класифікація напоїв
- •§ 19.2. Сировина для одержання плодово-ягідних алкогольних напоїв
- •§ 19.3. Технологія плодово-ягідних алкогольних напоїв
- •§ 19.4. Ідентифікація та експертиза
- •§ 20.1. Значення і властивості плодово-ягідних напоїв та екологічні вимоги до їх виробництва
- •§ 20.2. Загальна технологія плодово-ягідних соків
- •§ 20.3. Особливості технології освітлених соків
- •§ 20.4. Особливості технології неосвітлених соків
- •§ 20.5. Оцінювання якості плодово-ягідних напоїв
- •§ 21.1. Класифікація та склад безалкогольних напоїв
- •§ 21.2. Асортимент і характеристика безалкогольних напоїв
- •§ 21.3. Технологічні схеми безалкогольних напоїв
- •§ 21.4. Технологія сухих безалкогольних напоїв
- •§ 21.5. Мінеральні води
- •§ 21.6. Технологія напоїв як продуктів бродіння
- •§ 21.7. Технологія хлібного квасу
- •§ 21.8. Приготування безалкогольних напоїв на основі хлібної сировини
- •§ 21.9. Ідентифікація та експертиза безалкогольних напоїв
- •§ 21.10. Способи підвищення стійкості напоїв під час зберігання
- •§ 22.1. Технологія екстрактів і концентратів із солоду
- •§ 22.2. Технологія екстрактів із лікарських рослин
- •§ 23.3. Технологія пектину із суцвіття кошиків соняшнику
- •§ 23.4. Застосування пектину
- •§ 25.1. Соя — унікальна продовольча рослина
- •§ 25.2. Уміст поживних речовин і хімічний склад сої
- •§ 25.3. Технологія соєвого харчового білка
- •§ 25.4. Технологія основних
- •§ 25.5. Ферментовані харчові продукти із сої
- •§ 25.6. Харчові продукти із соєвим білком
- •§ 25.7. Значення сої для здоров’я людини
- •§ 26.1. Характеристика сировини для виробництва олії та асортимент продукції
- •§ 26.2. Технологія олії
- •§ 26.3. Рафінування олії
- •§ 26.4. Гідрогенізація жирів
- •§ 26.5. Технологія маргарину
- •§ 27.1. Сировина для виробництва крохмалю, показники якості сировини та готової продукції
- •§ 27.2. Технологія крохмалю
- •§ 27.3. Технологія крохмальної патоки
- •§ 28.1. Сировина для виробництва консервів та їх асортимент
- •§ 28.2. Способи консервування
- •§ 28.3. Технологія консервів
- •§ 28.4. Контроль якісних показників консервів
- •§ 29.1. Класифікація харчових добавок
- •§ 29.2. Добавки, що регулюють консистенцію продуктів
- •§ 29.3. Речовини, що сприяють
- •§ 29.4. Добавки (речовини), що пришвидшують і полегшують технологічні процеси
- •§ 30.1. Значення біологічно активних добавок у житті людини
- •§ 30.2. Основні біологічно активні добавки до харчових продуктів
- •§ 30.3. Бад із рослинної сировини
- •§ 30.4. Біологічно активні добавки китайської корпорації «Тяньші»
- •§ 31.1. Загальні актуальні проблеми технологій
- •§ 31.2. Перспективи ресурсо- та енергозбереження у харчовій промисловості
- •§ 31.3. Шляхи ресурсо-енергозбереження у харчовій промисловості та перспективні джерела енергоресурсів
- •§ 31.4. Актуальні проблеми у виноградарстві та виноробстві
- •§ 31.5. Перспективи виробництва ферментних препаратів
- •§ 31.6. Актуальні проблеми при виробництві хлібоконцентратів, хлібопродуктів і комбікормів
- •§ 31.7. Актуальні проблеми технології лікеро-горілчаних виробів
- •§ 31.8. Актуальні проблеми вирощування буряків та їх перероблення на цукор
- •§ 31.9. Актуальні проблеми виробництва пивоварного солоду
- •§ 31.10. Актуальні проблеми виробництва пива
- •§ 31.11. Актуальні проблеми безалкогольної промисловості
- •§ 31.12. Актуальні проблеми технології пектину та кальцієво-фосфорних сполук
- •§ 31.13. Актуальні проблеми виробництва продуктів із бобових культур
- •§ 31.14. Актуальні проблеми технології кондитерських виробів
- •§ 31.15. Актуальні проблеми
- •§ 31.16. Актуальні проблеми
- •§ 31.17. Актуальні проблеми технології консервів
- •§ 31.18. Актуальні проблеми технології макаронних виробів
- •§ 31.19. Актуальні проблеми технології плодово-ягідних напоїв
- •§ 31.20. Актуальні проблеми олієжирової галузі харчової промисловості
- •§ 31.21. Актуальні проблеми очищення
- •Класифікація процесів вилучення домішок із води згідно з їх фазово-дисперсним станом
- •§ 31.22. Перспективи ефективного використання відходів харчової промисловості
- •§ 31.23. Перспективні технології оброблення
- •Загальні технології харчових виробництв
- •03115, М. Київ, вул. Львівська, 23, тел. (044) 424-40-69 Свідоцтво про державну реєстрацію дк № 405 від 06.04.01
§ 1.3. Адекватне екологічно чисте харчування
Усім відомо, що здоров’я людей можна значно поліпшити, налагодивши здоровий спосіб життя та розумне оздоровче харчування. Рецепт розумного харчування залежить переважно від таких факторів, як стан навколишнього середовища, індивідуальні особливості організму людини і її здоров’я, професія та умови праці, вік і форма відпочинку. А тому розумне оздоровче харчування слід налагаджувати з урахуванням усіх цих факторів. Людині потрібні оздоровчі екологічно чисті продукти і напої спеціального призначення.
На жаль, реклама нових і традиційних продуктів і напоїв не супроводиться достатнім науковим обґрунтуванням, нерідко залишаються невідомими їх рецептурний склад, допускається їх фальсифікація. А відтак вживання таких продуктів і напоїв може призвести до погіршення здоров’я людини, а не до його покращення.
Сьогодні в сучасних умовах життя вдосконалюються така теорія у харчуванні людини, як теорія адекватного харчування, а також набуває актуальності проблема ідеальної їжі. Згідно з цим, для нормальної життєдіяльності організму людини та оптимального засвоєння нею їжі обов’язковим є не тільки потік різних компонентів продуктів із травного каналу у внутрішнє середовище організму (теорія збалансованого харчування), а й додаткове надходження ендогенного (використання організмом людини речовин, що входять до складу самого організму) та екзогенного (складова частина обміну речовин, що пов’язана з надходженням поживних речовин до шлунково-кишкового тракту людини з продуктами) потоків фізіологічно та біологічно активних речовин.
Велике значення для життєдіяльності людини мають баластні речовини в харчуванні як фактори нормалізації функцій шлункового тракту. На жаль, у теорії збалансованого харчування населення велика увага приділяється використанню рафінованих, збіднених на рослинні волокна продуктів.
Останнім часом визначається позитивна тенденція створення та випуску спектра харчових продуктів і напоїв заданої якості — малокалорійних, зі зниженим вмістом тваринного жиру, легкозасвоюваних вуглеводів і кухонної солі, збагачених білками, вітамінами, мінеральними і баластними речовинами. Тож необхідно значно збільшити обсяги виробництва таких продуктів і напоїв, а також розширити їх асортимент.
Новітня теорія адекватного харчування доповнила теорію збалансованого харчування такими новими принципами:
нормальне харчування забезпечується не тільки речовинами, що необхідні організму й успішно ним засвоюються, а й баластними речовинами;
мікрофлора шлунково-кишкового тракту є необхідним компонентом здорового функціонування організму; організм спроможний синтезувати нові сполуки.
Організм людини постійно змінюється, адаптуючись до змін умов існування в навколишньому середовищі. Відповідно змінюються процеси метаболізму (перетворення речовин і енергії, які становлять основу життєдіяльності організму).
У XX ст. особливої ваги набув науково-технічний прогрес — як основний чинник зміни умов навколишнього середовища. Йдеться, зокрема, про значні викиди в атмосферу відходів промисловості та різних видів транспорту, важкі за наслідками техногенні катастрофи (аварії на атомних станціях) тощо. Усе це результат легковажного, а часом хижацького ставлення людини до природи. З іншого боку, для нормального існування людина потребує знешкодження токсичних речовин, що надходять до організму. Все це вимагає застосування різних лікарських натуральних та інших препаратів, а також включення в раціон харчування біологічно активних речовин з оптимальним ефектом.
Найкращим шляхом виправлення такої ситуації є організація раціонального харчування населення і забезпечення його профілактичними продуктами харчування й напоями. Таким чином, зміна умов навколишнього середовища, збільшення кількості шкідливих чинників довкілля вимагає споживання таких речовин, які підвищили б резистентність (протидію, опірність) організму до їх впливу. Це і є раціональне харчування, яке забезпечує сталість внутрішнього середовища організму та підтримує його життєві прояви (ріст, розвиток, діяльність різних органів і систем) на високому рівні за різних умов праці, побуту та відпочинку. За сучасних умов довкілля всі профілактичні продукти харчування є обов’язковою складовою раціонального харчування.
Основними факторами ризику здоров’я населення сьогодні в Україні є:
забруднення продуктів харчування і напоїв оксидами, важкими металами, пестицидами та іншими шкідливими для людей і тварин сполуками;
фоновий вплив різних доз радіації;
розбалансованість раціону харчування та дефіцит окремих компонентів у продуктах і напоях;
вплив різноманітних соціальних і економічних факторів, що породжують постійний стрес.
Профілактика захворювань і реабілітація хворих характеризується такими факторами:
усунення метаболічних порушень;
нормалізація процесів обміну речовин в організмі;
нормалізація імунного статусу;
виведення з організму радіонуклідів, важких металів та інших токсичних сполук;
зміцнення антиоксидантної системи;
нормалізація мікрофлори у кишковику.
Сьогодні майже в усіх регіонах України люди проживають у порушених екологічних умовах, перебуваючи під впливом різних несприятливих факторів природнього чи соціально-економічного походження. Принципи екологічного та лікувально-профілактичного харчування в таких умовах характеризуються:
раціональним харчуванням (кількісно і якісно повноцінний раціон, збалансованість компонентів продуктів і напоїв, а також належний режим харчування), яке забезпечить високу резистентність до впливу сторонніх шкідливих речовин;
обмеженням речовин, які підсилюють засвоювання чи вплив на організм тих чи інших шкідливих речовин;
обов’язковим надходженням в організм людини половини білків за рахунок молока і молочних продуктів, яєць, риби;
вмістом харчових волокон в раціоні не менше як 25 г на добу.
Одним із важливих шляхів розв’язання проблеми забезпечення населення необхідним харчуванням і в необхідній кількості, не порушуючи збалансованості раціону, є розроблення рецептури і технології функціональних продуктів і напоїв, які повинні вміщувати гарантовану кількість певних речовин і сполук в оптимальному (для прояву корисного ефекту) співвідношенні.
Функціональні продукти харчування становлять основу оздоровчого та профілактичного харчування, метою якого є підвищення опірності організму до певного шкідливого чинника навколишнього середовища, обмеження нагромадження токсинів в організмі та прискорення їх виведення.
Одним із наслідків хронічного впливу на організм відповідних доз радіації е активація процесу вільнорадикального окиснення в організмі людини. У пригніченні активності цього процесу важлива роль належить речовинам із антиоксидантною активністю. Така активність притаманна поліфенольним речовинам, вітамінам А і С, токоферолам ((3-каротину, мелатоніну).
Нині обов’язковою умовою розвитку ринку функціональних продуктів і напоїв є якнайширше перевірена і зрозуміла інформація для споживачів щодо складу та фізіологічної дії таких продуктів і напоїв. Усе це сприятиме усуненню спекуляцій і фальсифікацій з боку як виробників, так і торговців продуктами і напоями спеціального призначення.
