- •§1.1. Сучасний стан харчової промисловості України
- •§ 1.2. Продукти в харчуванні людини
- •§ 1.3. Адекватне екологічно чисте харчування
- •§ 1.4. Роль основних біотехнологічних процесів при виробництві харчових продуктів
- •§ 2.1. Ринкові форми господарювання в харчовій і переробній промисловості
- •§ 2.2. Основні фонди і виробничі потужності галузі
- •§ 2.3. Фондовіддача основних фондів, оборотні засоби та ефективність капітальних вкладень
- •§ 2.4. Собівартість продукції і фактори, що впливають на її зниження
- •§ 2.6. Трудові ресурси підприємств харчової і переробної промисловості
- •§ 2.5. Ціноутворення в економіці харчової і переробної промисловості
- •§ 2.7. Оподаткування
- •§ 2.8. Маркетинг
- •§ 3.1. Науково-технічний прогрес і екологічна обстановка у харчовій промисловості
- •§ 3.2. Запобігання зараженню харчової сировини та продуктів харчування шкідливими речовинами
- •§ 3.3. Види забруднення харчової сировини і продуктів харчування шкідливими речовинами та їх вплив на організм людини
- •§ 3.4. Екологічно чисті продукти харчування
- •§ 3.5. Принципи контролю і шляхи зниження шкідливих речовин у харчовій сировині та продуктах харчування
- •§ 3.6. Основні принципи виведення шкідливих речовин із організму людини
- •§ 3.7. Концепція здорового способу життя
- •§ 3.8. Харчові продукти з добавками рослинного походження для оздоровчого харчування
- •§ 4.1. Роль води в організмі людини
- •§ 4.2. Домішки води
- •§ 4.3. Показники якості води
- •§ 4.4. Вимоги до води для виробництва харчових продуктів
- •§ 4.5. Вимоги до води технічного призначення
- •§ 4.6. Способи підготовки води технологічного призначення
- •§ 5.1. Загальні відомості про зерно,
- •§ 6.1. Сировина та асортимент продукції
- •§ 6.2. Принципово-технологічна схема виробництва борошна
- •§ 7.1. Асортимент круп і сировина для їх виробництва
- •§ 7.2. Хімічний склад круп та норми виходу продукції
- •7.3. Технологія круп
- •§ 7.4. Технологія окремих культур при виробництві крупи
- •§ 7.5. Технологія пластівців і швидкорозварюваних круп, толокна та борошна для дієтичного харчування
- •§ 8.1. Сировина для виробництва хлібобулочних виробів та їх асортимент
- •§ 8.2. Технологія хліба
- •Макаронних виробів
- •§ 9.1. Асортимент, значення та властивості макаронних виробів
- •§ 9.2. Харчова сировина для виготовлення макаронних виробів
- •§ 9.3. Технологія макаронних виробів
- •§ 9.4. Міні-підприємства з виробництва макаронних виробів
- •§ 10.1. Сировина для виробництва цукру
- •§ 10.2. Технологія цукру
- •§ 11.1. Сировина й асортимент кондитерських виробів
- •§ 11.2. Технологія карамелі
- •§11.3. Технологія шоколаду
- •§ 11.4. Технологія цукерок
- •§ 11.5. Технологія мармеладу та пастили
- •§ 11.6. Технологія борошняних кондитерських виробів
- •Молочних виробів
- •§ 12.1. Склад і властивості молока
- •§ 12.2. Механічне та теплове оброблення молока
- •§ 12.3. Технологія незбираномолочних продуктів
- •§ 12.4. Кисломолочні продукти
- •§ 12.5. Морозиво
- •§ 12.6. Технологія вершкового масла
- •§ 12.7. Технологія натуральних сирів
- •§ 12.8. Технологія молочних консервів
- •§ 12.9. Технологія сиру (твердого, плавленого і кисломолочного)
- •§ 13.1. М’ясо-жирове виробництво
- •§ 13.2. Технологія первинної переробки забійних тварин
- •§ 13.3. Переробка забійних тварин
- •§ 13.4. Технологія первинної переробки птиці
- •§ 13.5. Ковбасне виробництво
- •§ 13.6. Виробництво банкових м’ясних консервів
- •§ 13.7. Оцінювання якості м’яса та м’ясних продуктів
- •§ 14.1. Властивості та галузі використання етилового спирту
- •§ 14.2. Сировина та допоміжні матеріали для виробництва етилового спирту
- •§ 14.3. Мікробіологічні основи спиртового виробництва
- •§ 14.4. Технологія спиртової бражки із крохмапевмісної сировини
- •§ 14.5. Технологія спиртової бражки з меляси
- •§ 14.6. Перегонка бражки і ректифікація спирту
- •§ 14.9. Актуальні проблеми технології етилового спирту
- •§ 15.1. Технологія горілки
- •§ 15.2. Технологія лікеро-горілчаних напоїв
- •§ 15.3. Вода в лікеро-горілчаному виробництві
- •§ 16.1. Сировина для виробництва солоду
- •§ 16.2. Технологія солоду із зернових культур
- •§ 16.3. Технологія спеціальних солодів із ячменю
- •§ 16.4. Технологія житнього солоду
- •§ 16.5. Технологія солоду сої
- •§ 16.6. Технологія солоду із тритикале
- •§ 16.7. Оцінювання якості солоду
- •§ 17.1. Сировина для виробництва пива
- •§ 17.2. Значення та властивості пива
- •§ 17.3. Технологія пива
- •§ 17.4. Оцінювання якості пива
- •§ 17.5. Міні-пивоварні
- •§ 18.1. Сировина для виробництва вин і коньяків
- •§ 18.2. Харчові та лікувальні властивості вин
- •§ 18.3. Загальна технологія вин
- •§ 18.4. Технологія білих столових вин (спеціальна технологія)
- •§ 18.5. Технологія червоних столових вин (спеціальна технологія)
- •§ 18.6. Технологія міцних і десертних вин
- •§ 18.7. Технологія шампанських та ігристих вин
- •§ 18.8. Технологія коньяку
- •§ 18.9. Оцінювання якості вин і коньяків
- •Розділ 19. Технологія плодово-ягідних алкогольних напоїв
- •§ 19.1. Класифікація напоїв
- •§ 19.2. Сировина для одержання плодово-ягідних алкогольних напоїв
- •§ 19.3. Технологія плодово-ягідних алкогольних напоїв
- •§ 19.4. Ідентифікація та експертиза
- •§ 20.1. Значення і властивості плодово-ягідних напоїв та екологічні вимоги до їх виробництва
- •§ 20.2. Загальна технологія плодово-ягідних соків
- •§ 20.3. Особливості технології освітлених соків
- •§ 20.4. Особливості технології неосвітлених соків
- •§ 20.5. Оцінювання якості плодово-ягідних напоїв
- •§ 21.1. Класифікація та склад безалкогольних напоїв
- •§ 21.2. Асортимент і характеристика безалкогольних напоїв
- •§ 21.3. Технологічні схеми безалкогольних напоїв
- •§ 21.4. Технологія сухих безалкогольних напоїв
- •§ 21.5. Мінеральні води
- •§ 21.6. Технологія напоїв як продуктів бродіння
- •§ 21.7. Технологія хлібного квасу
- •§ 21.8. Приготування безалкогольних напоїв на основі хлібної сировини
- •§ 21.9. Ідентифікація та експертиза безалкогольних напоїв
- •§ 21.10. Способи підвищення стійкості напоїв під час зберігання
- •§ 22.1. Технологія екстрактів і концентратів із солоду
- •§ 22.2. Технологія екстрактів із лікарських рослин
- •§ 23.3. Технологія пектину із суцвіття кошиків соняшнику
- •§ 23.4. Застосування пектину
- •§ 25.1. Соя — унікальна продовольча рослина
- •§ 25.2. Уміст поживних речовин і хімічний склад сої
- •§ 25.3. Технологія соєвого харчового білка
- •§ 25.4. Технологія основних
- •§ 25.5. Ферментовані харчові продукти із сої
- •§ 25.6. Харчові продукти із соєвим білком
- •§ 25.7. Значення сої для здоров’я людини
- •§ 26.1. Характеристика сировини для виробництва олії та асортимент продукції
- •§ 26.2. Технологія олії
- •§ 26.3. Рафінування олії
- •§ 26.4. Гідрогенізація жирів
- •§ 26.5. Технологія маргарину
- •§ 27.1. Сировина для виробництва крохмалю, показники якості сировини та готової продукції
- •§ 27.2. Технологія крохмалю
- •§ 27.3. Технологія крохмальної патоки
- •§ 28.1. Сировина для виробництва консервів та їх асортимент
- •§ 28.2. Способи консервування
- •§ 28.3. Технологія консервів
- •§ 28.4. Контроль якісних показників консервів
- •§ 29.1. Класифікація харчових добавок
- •§ 29.2. Добавки, що регулюють консистенцію продуктів
- •§ 29.3. Речовини, що сприяють
- •§ 29.4. Добавки (речовини), що пришвидшують і полегшують технологічні процеси
- •§ 30.1. Значення біологічно активних добавок у житті людини
- •§ 30.2. Основні біологічно активні добавки до харчових продуктів
- •§ 30.3. Бад із рослинної сировини
- •§ 30.4. Біологічно активні добавки китайської корпорації «Тяньші»
- •§ 31.1. Загальні актуальні проблеми технологій
- •§ 31.2. Перспективи ресурсо- та енергозбереження у харчовій промисловості
- •§ 31.3. Шляхи ресурсо-енергозбереження у харчовій промисловості та перспективні джерела енергоресурсів
- •§ 31.4. Актуальні проблеми у виноградарстві та виноробстві
- •§ 31.5. Перспективи виробництва ферментних препаратів
- •§ 31.6. Актуальні проблеми при виробництві хлібоконцентратів, хлібопродуктів і комбікормів
- •§ 31.7. Актуальні проблеми технології лікеро-горілчаних виробів
- •§ 31.8. Актуальні проблеми вирощування буряків та їх перероблення на цукор
- •§ 31.9. Актуальні проблеми виробництва пивоварного солоду
- •§ 31.10. Актуальні проблеми виробництва пива
- •§ 31.11. Актуальні проблеми безалкогольної промисловості
- •§ 31.12. Актуальні проблеми технології пектину та кальцієво-фосфорних сполук
- •§ 31.13. Актуальні проблеми виробництва продуктів із бобових культур
- •§ 31.14. Актуальні проблеми технології кондитерських виробів
- •§ 31.15. Актуальні проблеми
- •§ 31.16. Актуальні проблеми
- •§ 31.17. Актуальні проблеми технології консервів
- •§ 31.18. Актуальні проблеми технології макаронних виробів
- •§ 31.19. Актуальні проблеми технології плодово-ягідних напоїв
- •§ 31.20. Актуальні проблеми олієжирової галузі харчової промисловості
- •§ 31.21. Актуальні проблеми очищення
- •Класифікація процесів вилучення домішок із води згідно з їх фазово-дисперсним станом
- •§ 31.22. Перспективи ефективного використання відходів харчової промисловості
- •§ 31.23. Перспективні технології оброблення
- •Загальні технології харчових виробництв
- •03115, М. Київ, вул. Львівська, 23, тел. (044) 424-40-69 Свідоцтво про державну реєстрацію дк № 405 від 06.04.01
§ 1.2. Продукти в харчуванні людини
Концепція нормального життя людини передбачає постійне додержання правил, скерованих на збереження як індивідуального, так і громадського здоров’я. А це працездатність людини, розумне ставлення до своїх здобутків, до природи й соціального середовища і згодом — це радість життя.
У сучасний період незбалансоване харчування перетворилось у соціальну проблему. У більшості регіонів України зайву масу тіла мають понад 30% чоловіків, 50% жінок та 12% дітей, що має прямий зв’язок з ожирінням і такими хворобами, як цукровий діабет, гіпертонічні захворювання, інфаркт міокарда і навіть рак. Надлишкова калорійність раціону в жінок зумовлена надмірним вживанням сахарози та виробів із тіста, а в чоловіків — алкоголю.
Кожна людина повинна не допускати порушень у структурі харчування, тобто вона має регламентувати харчову цінність продукту за вмістом білків, вуглеводів, біологічно активних речовин, мінеральних солей тощо.
У період своєї життєдіяльності організм людини не тільки виконує фізичну та розумову роботу, в ньому постійно відбуваються процеси побудови та доповнення клітин і тканин тіла. А для цього організму потрібен «будівельний» матеріал, який надходить тільки за умови повноцінного харчування. Слід зазначити, що деякі біологічно активні речовини (гормони, коферменти та інші) в організмі людини утворюються із таких специфічних речовин, як вітаміни.
Таким чином, харчування являє собою надзвичайно складний процес надходження, переварювання, всмоктування й асиміляції в організмі людини найрізноманітніших речовин і сполук харчових продуктів. Головним фактором нормальної життєдіяльності людини є забезпечення своєчасного надходження в організм харчових продуктів в оптимальній кількості. При цьому повинні додержуватись такі обов’язкові умови:
дотримування екологічно чистої та раціональної технології харчових продуктів, за якої максимально зберігаються харчові речовини і не утворюється шкідливі сполуки;
виконання санітарно-гігієнічних правил і норм виготовлення і зберігання продуктів харчування;
дотримування екологічно чистої технології харчової сировини (зернових і бобових культур, овочів, фруктів, ягід, м’яса, молока, риби та ін.).
Нормальне харчування людини характеризується балансом надходження енергії в організм відповідно до її витрат. Навіть при недостатній калорійності продуктів'які надходять в організм, останній використовує харчові речовини самого організму, а за подальшого такого процесу харчування зменшується маса скелетних м’язів. При надмірному харчуванні частина жирів й вуглеводів відкладається у вигляді підшкірного жиру, щоо супроводжується ожирінням. А тому для забезпечення основного обміну і балансу енергії в організм повинна надходити оптимальна кількість незамінних речовин як за хімічним складом, так і за харчовою цінністю.
Харчові продукти і напої при вживанні не повинні мати канцерогенну, токсичну та мутагенну дію на організм людини. Критерії безпеки включають допустимі межі концентрації — згідно з державними стандартами — мінеральних, хімічних та біологічних сполук. Це пестициди, токсичні елементи, нітрати і нітрити, антибіотики, мікотоксини, гормональні препарати, шкідливі мікроорганізми, віруси та ін. При вдосконаленні діючих або розробленні нових технологій харчових продуктів і напоїв слід завжди орієнтуватися на медико-біологічні нормативи.
До сьогоднішого часу практичні питання щодо їжі ґрунтувалися на теорії збалансованого харчування, яка відігравала важливу роль у розвитку принципів здорового способу життя. На основі цієї теорії розроблені раціони для різних груп населення, а також цілий комплекс технологій сільськогосподарських продуктів. Вони базуються на тому, що поліпшення властивостей харчових продуктів пов’язано зі збільшенням в них вмісту корисних речовин і зменшенням баласту.
Згодом учені-медики довели, що рафіновані продукти за багатьма показниками мають дефектний характер, а насичене ними харчування є однією з причин низки захворювань, які мають прямий стосунок до хвороб цивілізації. Перевірені експериментально в клінічних умовах висновки теорії і практики збалансованого харчування показали, що необхідна нова теорія адекватного харчування.
Слід додати, що теорія збалансованого харчування помилково розглядала баластні речовини (харчові волокна та ін.) як непотрібні для організму і зовсім некорисні. Теорія адекватного харчування розглядає ці речовини як надзвичайно еволюційно важливий компонент харчових продуктів, що необхідний для нормального функціонування шлунково-кишкового тракту та організму людини загалом.
В основу теорії адекватного харчування покладені такі основні фактори:
адекватне харчування підтримує молекулярний склад усіх органів і компенсує енергетичні та пластичні витрати організму на основний обмін, фізичну та розумову роботу і ріст;
необхідними компонентами їжі повинні бути не тільки нутрієнти, а й баластні речовини;
оптимальне харчування за адекватною теорією зумовлено не тільки постачанням в організм нутрієнтів із шлунково-кишкового тракту, а й багатьма потоками нутрітивних і регуляторних речовин, які мають життєво важливе значення;
з погляду метаболізму асимілюючий організм оцінюється як надорганізм;
при адекватному харчуванні в кишковику утворюється ендоекологія організму-господаря;
баланс харчових речовин досягається в результаті перетворення нутрієнтів у структурі їжі при ферментативному розкладанні макромолекул (навіть внутрішньоклітинному), а також в результаті синтезованих речовин, зокрема незамінних.
Академік А. Покровський розробив підґрунтя концепції адекватного харчування, яка характеризується забезпеченням нормальної життєдіяльності організму людини необхідною кількістю енергії та білку. При цьому суворо дотримуються взаємозв’язків між численними незамінними факторами харчування. Така концепція означає оптимальні пропорції речовин у раціонах харчування і відображає сукупність обмінних біохімічних реакцій.
Розвиток теорії і практики адекватного харчування дає можливість встановити, які сільськогосподарські культури і в якому співвідношенні їх потрібно вирощувати і переробляти на відповідні харчові продукти. З огляду на це слід збільшити частину продуктів, які мають баластні речовини і білки рослинного походження (наприклад, соєпродукти).
Якщо людина відмовляється від продуктів рослинного походження, вона втрачає біологічно активні речовини, багато з яких мають антигіпоксичні, антигіпертонічні, антиалергійні, анти- мутагенні, антипроменеві та інші корисні властивості. Крім того, рафінована їжа стала причиною багатьох вельми поширених серцево-судинних захворювань, хронічного бронхіту, емфіземи легенів тощо. Відтак для профілактики цих захворювань потрібно зменшити вживання легкозасвоюваних і рафінованих вуглеводів і збільшити частку свіжої рослинної їжі.
Надзвичайно важливим питанням у фізіології харчування є оптимальне співвідношення рослинних і тваринних продуктів. Споживання тільки рослинної їжі, рівно як і тільки тваринної, має низку негативних наслідків для здоров’я людини. Цінність тваринної їжі полягає в тому, що вона містить значну кількість незамінних кислот, а також повноцінних тваринних білків, з яких організм людини будує гормони, тканини, ферменти тощо. Але надмірне вживання м’ясних продуктів, особливо жирів, призводить до перевантаження організму пуриновими основами та іншими речовинами, які порушують обмінні процеси і підвищують вміст холестерину у крові.
З іншого боку, без доброякісної рослинної їжі у відповідних кількостях неможливе правильне фізіологічно повноцінне харчування. Сьогодні багато людей страждає від недостачі або неякісної рослинної їжі. Відчувається гострий дефіцит вкрай необхідних для організму біологічно активних речовин, що містяться в продуктах рослинного походження. Це вітаміни, макро- і мікроелементи, органічні кислоти, фітонциди, пектинові речовини, клітковина тощо.
У сучасних екологічних умовах набуває великого значення збільшення у харчуванні людини овочів, фруктів і ягід. Загалом вони допомагають людині боротися з несприятливими факторами, які чинять інтенсивну дію на організм. Це гіпомнезія (зниження фізичного навантаження, перенапруження нервової системи, нестача вітамінів, підвищення окиснення внутрішнього клітинного жиру та ін.). Загалом овочі, фрукти і ягоди гальмують розвиток атеросклерозу та гіпертонічної хвороби, регулюють нормальне травлення.
Цінність продуктів рослинного походження полягає ще і в тому, що вони містять майже всі поживні і біологічно активні речовини, потрібні для нормального функціонування систем і органів людини. Вода, яка міститься в овочах, фруктах і ягодах (до 90%) з розчинними в ній мінеральними солями, швидко виводиться з організму разом із продуктами обміну. Крім того, рослинні продукти містять ефірні масла, які мають дезинфікуючі та антисептичні дії, в них багато органічних кислот, що стимулюють виділення соків для травлення і поліпшують кишкову перистальтику. Дубильні речовин різної природи, що містяться в овочах, фруктах і ягодах, мають протизапальну дію, а клітковина запобігає розвитку атеросклерозу. У рослинних продуктах багато розчинних вуглеводів і крохмалю, які легко засвоюються за допомогою ферментів організму. Пектинові речовини та фітонциди мають знезаражувальну дію. Пектинові речовини, до того ж, допомагають виведенню з організму радіонуклідів.
Усе це, однак, не означає, що людині слід повністю переходити на рослинну їжу, хоча маючи великий об’єм, невисоку енергетичну цінність, вона надає відчуття ситості, що загалом допомагає схудненню при ожирінні. Крім того, велика кількість клітковини стимулює перистальтику кишковика і регулює звільнення при хронічних запорах.
Суто рослинні дієти з лікувально-профілактичною метою призначають при гіпертонічних захворюваннях, нирковій та серцево-судинній недостатності, ожирінні та подагрі. Взагалі вегетаріанська їжа забезпечує швидке зменшення кількості азотних шлаків при хворобах нирок та зниження артеріального тиску.
Надзвичайно важливим аспектом харчування населення є проблема нешкідливості харчових продуктів. Відомо, що більшість хімічних сполук залежно від їх кількості і якісних показників можуть мати як позитивну, так і негативну дію на організм людини. При аналізі безпеки харчування існує таке поняття, як «критерій ризику». Абсолютна безпека харчування неможлива з причини відсутності таких компонентів харчових продуктів, які б не були шкідливими для тієї чи іншої частини населення.
У державних стандартах прийнято п’ять класів критеріїв ризику — це:
ризик мікробного походження;
ризик вірусного походження;
ризик від забруднення навколишнього середовища;
ризик природного походження;
ризик від нестандартних добавок і барвників харчових продуктів та напоїв;
Обов’язковою умовою при розробленні рецептур та технологій нових харчових продуктів є додержання науково обґрунтованих співвідношень поживних речовин у кінцевих продуктах.
