- •§1.1. Сучасний стан харчової промисловості України
- •§ 1.2. Продукти в харчуванні людини
- •§ 1.3. Адекватне екологічно чисте харчування
- •§ 1.4. Роль основних біотехнологічних процесів при виробництві харчових продуктів
- •§ 2.1. Ринкові форми господарювання в харчовій і переробній промисловості
- •§ 2.2. Основні фонди і виробничі потужності галузі
- •§ 2.3. Фондовіддача основних фондів, оборотні засоби та ефективність капітальних вкладень
- •§ 2.4. Собівартість продукції і фактори, що впливають на її зниження
- •§ 2.5. Ціноутворення в економіці харчової і переробної промисловості
- •§ 2.6. Трудові ресурси підприємств харчової і переробної промисловості
- •§ 2.7. Оподаткування
- •§ 2.8. Маркетинг
- •§ 3.1. Науково-технічний прогрес і екологічна обстановка у харчовій промисловості
- •§ 3.2. Запобігання зараженню харчової сировини та продуктів харчування шкідливими речовинами
- •§ 3.3. Види забруднення харчової сировини і продуктів харчування шкідливими речовинами та їх вплив на організм людини
- •§ 3.4. Екологічно чисті продукти харчування
- •§ 3.5. Принципи контролю і шляхи зниження шкідливих речовин у харчовій сировині та продуктах харчування
- •§ 3.6. Основні принципи виведення шкідливих речовин із організму людини
- •§ 3.7. Концепція здорового способу життя
- •§ 3.8. Харчові продукти з добавками рослинного походження для оздоровчого харчування
- •§ 4.1. Роль води в організмі людини
- •§ 4.2. Домішки води
- •§ 4.3. Показники якості води
- •§ 4.4. Вимоги до води для виробництва харчових продуктів
- •§ 4.5. Вимоги до води технічного призначення
- •§ 4.6. Способи підготовки води технологічного призначення
- •§ 5.1. Загальні відомості про зерно,
- •§ 6.1. Сировина та асортимент продукції
- •§ 6.2. Принципово-технологічна схема виробництва борошна
- •§ 7.1. Асортимент круп і сировина для їх виробництва
- •§ 7.2. Хімічний склад круп та норми виходу продукції
- •7.3. Технологія круп
- •§ 7.4. Технологія окремих культур при виробництві крупи
- •§ 7.5. Технологія пластівців і швидкорозварюваних круп, толокна та борошна для дієтичного харчування
- •§ 8.1. Сировина для виробництва хлібобулочних виробів та їх асортимент
- •§ 8.2. Технологія хліба
- •Макаронних виробів
- •§ 9.1. Асортимент, значення та властивості макаронних виробів
- •§ 9.2. Харчова сировина для виготовлення макаронних виробів
- •§ 9.3. Технологія макаронних виробів
- •§ 9.4. Міні-підприємства з виробництва макаронних виробів
- •§ 10.1. Сировина для виробництва цукру
- •§ 10.2. Технологія цукру
- •§ 11.1. Сировина й асортимент кондитерських виробів
- •§ 11.2. Технологія карамелі
- •§11.3. Технологія шоколаду
- •§ 11.4. Технологія цукерок
- •§ 11.5. Технологія мармеладу та пастили
- •§ 11.6. Технологія борошняних кондитерських виробів
- •Молочних виробів
- •§ 12.1. Склад і властивості молока
- •§ 12.2. Механічне та теплове оброблення молока
- •§ 12.3. Технологія незбираномолочних продуктів
- •§ 12.4. Кисломолочні продукти
- •§ 12.5. Морозиво
- •§ 12.6. Технологія вершкового масла
- •§ 12.7. Технологія натуральних сирів
- •§ 12.8. Технологія молочних консервів
- •§ 12.9. Технологія сиру (твердого, плавленого і кисломолочного)
- •§ 13.1. М’ясо-жирове виробництво
- •§ 13.2. Технологія первинної переробки забійних тварин
- •§ 13.3. Переробка забійних тварин
- •§ 13.4. Технологія первинної переробки птиці
- •§ 13.5. Ковбасне виробництво
- •§ 13.6. Виробництво банкових м’ясних консервів
- •§ 13.7. Оцінювання якості м’яса та м’ясних продуктів
- •§ 14.1. Властивості та галузі використання етилового спирту
- •§ 14.2. Сировина та допоміжні матеріали для виробництва етилового спирту
- •§ 14.3. Мікробіологічні основи спиртового виробництва
- •§ 14.4. Технологія спиртової бражки із крохмапевмісної сировини
- •§ 14.5. Технологія спиртової бражки з меляси
- •§ 14.6. Перегонка бражки і ректифікація спирту
- •§ 14.9. Актуальні проблеми технології етилового спирту
- •§ 15.1. Технологія горілки
- •§ 15.2. Технологія лікеро-горілчаних напоїв
- •§ 15.3. Вода в лікеро-горілчаному виробництві
- •§ 16.1. Сировина для виробництва солоду
- •§ 16.2. Технологія солоду із зернових культур
- •§ 16.3. Технологія спеціальних солодів із ячменю
- •§ 16.4. Технологія житнього солоду
- •§ 16.5. Технологія солоду сої
- •§ 16.6. Технологія солоду із тритикале
- •§ 16.7. Оцінювання якості солоду
- •§ 17.1. Сировина для виробництва пива
- •§ 17.2. Значення та властивості пива
- •§ 17.3. Технологія пива
- •§ 17.4. Оцінювання якості пива
- •§ 17.5. Міні-пивоварні
- •§ 18.1. Сировина для виробництва вин і коньяків
- •§ 18.2. Харчові та лікувальні властивості вин
- •§ 18.3. Загальна технологія вин
- •§ 18.4. Технологія білих столових вин (спеціальна технологія)
- •§ 18.5. Технологія червоних столових вин (спеціальна технологія)
- •§ 18.6. Технологія міцних і десертних вин
- •§ 18.7. Технологія шампанських та ігристих вин
- •§ 18.8. Технологія коньяку
- •§ 18.9. Оцінювання якості вин і коньяків
- •Розділ 19. Технологія плодово-ягідних алкогольних напоїв
- •§ 19.1. Класифікація напоїв
- •§ 19.2. Сировина для одержання плодово-ягідних алкогольних напоїв
- •§ 19.3. Технологія плодово-ягідних алкогольних напоїв
- •§ 19.4. Ідентифікація та експертиза
- •§ 20.1. Значення і властивості плодово-ягідних напоїв та екологічні вимоги до їх виробництва
- •§ 20.2. Загальна технологія плодово-ягідних соків
- •§ 20.3. Особливості технології освітлених соків
- •§ 20.4. Особливості технології неосвітлених соків
- •§ 20.5. Оцінювання якості плодово-ягідних напоїв
- •§ 21.1. Класифікація та склад безалкогольних напоїв
- •§ 21.2. Асортимент і характеристика безалкогольних напоїв
- •§ 21.3. Технологічні схеми безалкогольних напоїв
- •§ 21.4. Технологія сухих безалкогольних напоїв
- •§ 21.5. Мінеральні води
- •§ 21.6. Технологія напоїв як продуктів бродіння
- •§ 21.7. Технологія хлібного квасу
- •§ 21.8. Приготування безалкогольних напоїв на основі хлібної сировини
- •§ 21.9. Ідентифікація та експертиза безалкогольних напоїв
- •§ 21.10. Способи підвищення стійкості напоїв під час зберігання
- •§ 22.1. Технологія екстрактів і концентратів із солоду
- •§ 22.2. Технологія екстрактів із лікарських рослин
- •§ 23.3. Технологія пектину із суцвіття кошиків соняшнику
- •§ 23.4. Застосування пектину
- •§ 25.1. Соя — унікальна продовольча рослина
- •§ 25.2. Уміст поживних речовин і хімічний склад сої
- •§ 25.3. Технологія соєвого харчового білка
- •§ 25.4. Технологія основних
- •§ 25.5. Ферментовані харчові продукти із сої
- •§ 25.6. Харчові продукти із соєвим білком
- •§ 25.7. Значення сої для здоров’я людини
- •§ 26.1. Характеристика сировини для виробництва олії та асортимент продукції
- •§ 26.2. Технологія олії
- •§ 26.3. Рафінування олії
- •§ 26.4. Гідрогенізація жирів
- •§ 26.5. Технологія маргарину
- •§ 27.1. Сировина для виробництва крохмалю, показники якості сировини та готової продукції
- •§ 27.2. Технологія крохмалю
- •§ 27.3. Технологія крохмальної патоки
- •§ 28.1. Сировина для виробництва консервів та їх асортимент
- •§ 28.2. Способи консервування
- •§ 28.3. Технологія консервів
- •§ 28.4. Контроль якісних показників консервів
- •§ 29.1. Класифікація харчових добавок
- •§ 29.2. Добавки, що регулюють консистенцію продуктів
- •§ 29.3. Речовини, що сприяють
- •§ 29.4. Добавки (речовини), що пришвидшують і полегшують технологічні процеси
- •§ 30.1. Значення біологічно активних добавок у житті людини
- •§ 30.2. Основні біологічно активні добавки до харчових продуктів
- •§ 30.3. Бад із рослинної сировини
- •§ 30.4. Біологічно активні добавки китайської корпорації «Тяньші»
- •§ 31.1. Загальні актуальні проблеми технологій
- •§ 31.2. Перспективи ресурсо- та енергозбереження у харчовій промисловості
- •§ 31.3. Шляхи ресурсо-енергозбереження у харчовій промисловості та перспективні джерела енергоресурсів
- •§ 31.4. Актуальні проблеми у виноградарстві та виноробстві
- •§ 31.5. Перспективи виробництва ферментних препаратів
- •§ 31.6. Актуальні проблеми при виробництві хлібоконцентратів, хлібопродуктів і комбікормів
- •§ 31.7. Актуальні проблеми технології лікеро-горілчаних виробів
- •§ 31.8. Актуальні проблеми вирощування буряків та їх перероблення на цукор
- •§ 31.9. Актуальні проблеми виробництва пивоварного солоду
- •§ 31.10. Актуальні проблеми виробництва пива
- •§ 31.11. Актуальні проблеми безалкогольної промисловості
- •§ 31.12. Актуальні проблеми технології пектину та кальцієво-фосфорних сполук
- •§ 31.13. Актуальні проблеми виробництва продуктів із бобових культур
- •§ 31.14. Актуальні проблеми технології кондитерських виробів
- •§ 31.15. Актуальні проблеми
- •§ 31.16. Актуальні проблеми
- •§ 31.17. Актуальні проблеми технології консервів
- •§ 31.18. Актуальні проблеми технології макаронних виробів
- •§ 31.19. Актуальні проблеми технології плодово-ягідних напоїв
- •§ 31.20. Актуальні проблеми олієжирової галузі харчової промисловості
- •§ 31.21. Актуальні проблеми очищення
- •Класифікація процесів вилучення домішок із води згідно з їх фазово-дисперсним станом
- •§ 31.22. Перспективи ефективного використання відходів харчової промисловості
- •§ 31.23. Перспективні технології оброблення
- •Загальні технології харчових виробництв
- •03115, М. Київ, вул. Львівська, 23, тел. (044) 424-40-69 Свідоцтво про державну реєстрацію дк № 405 від 06.04.01
§ 3.2. Запобігання зараженню харчової сировини та продуктів харчування шкідливими речовинами
Значна кількість шкідливих речовин надходить в організм людини з харчами та напоями. До них належать сполуки і речовини, що утворюються й накопичуються під час вирощування харчової сировини та технологічного її оброблення на підприємствах харчової промисловості. Залежно від цього, їх поділяють на дві основні групи — екзогенні й ендогенні. До екзогенних належать сполуки, що надійшли у харчову сировину з навколишнього середовища внаслідок застосування наднормативних доз мінеральних добрив, пестицидів; у тваринну сировину — стимуляторів росту тварин, антибіотиків. До цієї самої групи сполук належать речовини, що екстрагуються з тари, технологічного устаткування, це також залишки дезинфікуючих або миючих засобів, промислових відходів тощо.
Другу групу становлять ендогенні речовини і сполуки, що утворюються у харчовій сировині, напівфабрикатах і готовій продукції під дією фізичних і хімічних чинників, а також унаслідок взаємодії складових частин екзогенних речовин.
На деяких підприємствах харчової та переробної промисловості застосовують різноманітні добавки задля збільшення терміну зберігання, поліпшення смаку, аромату, кольору продукції. На жаль, деякі хімічні консерванти можуть спричинити утворення канцерогенних нітрозамінів із таких попередників, як нітрити, аміни й аміди.
Забруднення навколишнього середовища і продуктів харчування призводить до різних форм отруєння, що відбувається, насамперед, унаслідок некомпетентності людини в питаннях екології. Людство може і повинно знайти заходи і засоби для повного запобігання зараженню і забрудненню харчових продуктів і напоїв шкідливими для організму речовинами та сполуками.
До них належать:
Постійна, оперативна і всебічна інформація про справжній хімічний склад, застосовність і безпеку усіх видів харчових продуктів і напоїв із рослинної сировини.
Контроль за застосуванням азотних добрив, що можуть стати причиною нагромадження в сільськогосподарських продуктах і кормах шкідливих для здоров’я нітратів.
Повна заборона використання багатьох способів захисту рослин, деяких добрив, що призводять до забруднення продуктів і напоїв шкідливими речовинами.
Запобігання випадкам різного роду аварійних викидів шкідливих речовин у навколишнє середовище. А якщо це трапилось та існує загроза забруднення харчових продуктів і напоїв, необхідно терміново заборонити перероблення худоби, молока та інших сільськогосподарських продуктів.
Державні стандарти повинні регламентувати вміст таких шкідливих речовин у харчовій сировині й продуктах, як нітрати, радіонукліди, важкі метали, пестициди, хімічні речовини, які застосовують для оброблення сировини й устаткування тощо.
Державні санітарно-контрольні лабораторії для визначення екологічної чистоти рослинної сировини і харчових продуктів та напоїв повинні проводити глибокий екологічний аналіз у різних регіонах України, розробляти обґрунтовані рекомендації щодо поліпшення екологічної обстановки. Лабораторії мають бути укомплектовані висококваліфікованими кадрами та сучасним устаткуванням. Проведення наукових досліджень має бути спрямовано на зниження вмісту шкідливих речовин у харчовій сировині, продуктах і напоях, а також у навколишньому середовищі.
Постійно проводити підготовку і перепідготовку фахівців у галузі для вирішення сучасних проблем екології й екологічного захисту продуктів харчування. Такі фахівці потрібні не тільки в санітарно-контрольних лабораторіях, а й у всіх галузях харчової та переробної промисловості, а також у сільському господарстві.
Розробляти і впроваджувати у виробництво нові рецептури й технології харчових продуктів і напоїв, що мають профілактичний і оздоровчий напрям, з урахуванням зміни хімічного складу харчової сировини.
