- •Реферат
- •1 Виробничий план технологічного процесу обробки деталі
- •2 Службове призначення, характеристика та аналіз якості деталі
- •2.3 Вимоги до точності розмірів, форми, взаємного розташування поверхонь та до точності геометричних і фізичних якостей поверхневого шару
- •3 Аналіз способів обробки поверхонь
- •4 Розрахунки, вибір та аналіз припусків на обробку поверхонь
- •4.2 Вибір припусків та допусків на обробку інших поверхонь
- •5 Розробка теоретичних схем базування
- •6 Аналіз та розрахунки похибок обробки на окремих операціях
- •6.1 Загальний аналіз факторів, які впливають на точність розмірів, форми, взаємного розташування поверхонь та якість поверхневого шару
- •6.2 Розрахунок та вибір окремих похибок обробки
- •6.3 Розрахунки сумарних похибок та визначення коефіцієнтів запасу точності
- •7 Розмірний аналіз виробничого технологічного процесу виготовлення деталі
- •7.1 Постановка задачі
- •7.2 Кодування розмірів, поверхонь та побудова графів
- •7.3 Виявлення розмірних ланцюгів
- •7.4 Розрахунок розмірних ланцюгів
- •Список літератури
6.2 Розрахунок та вибір окремих похибок обробки
Швидкість різання:
, (6.1)
де
- розрахунковий коефіцієнт;
m=0,2; x=0,15; y=0,35- показник ступені;
-
розрахунковий емпіричний коефіцієнт,
Т - стійкість різця, хв. Т=60 хв. при обробці одним інструментом.
де
-
коефіцієнт, враховуючий вплив
фізико-механічних властивостей
обробляємого матеріалу на швидкість
різання;
-
коефіцієнт впливу стану поверхні
заготовки;
-
коефіцієнт впливу інструментального
матеріалу;
, (6.2)
kv= 110,94=0,94
Швидкість різання:
Сила різання
Pz=10СptxsyVhkp, (6.3)
де значення коефіцієнтів та показники ступенів приймаємо за довідником [2]: x=1,0; y=0,75; h= -0,15; kp=0,652.
Визначаємо силу різання
Pуmax=10Сpmaxtmaxxsyhkp, (6.4)
Pуmin=10Сpmintminxsyhkp, (6.5)
Приймаємо Сpmax=1,1Сp=1,1243=267; Сpmіn=0.9Сp=1,1243=218,7.
Загальний поправочний коефіцієнт на силу різання визначаємо за формулою kр= kрkλрkγрkrр. де
, (6.6)
.
kр=0,5; kλр=1; kγр=1 [2], krр при обробці твердосплавними інструментами не враховуємо.
kр=0,950,5=0,48.
Pуmax=102670,13110,20,75345,6-0,150,48=20,9Н
Pуmin=10218,70,110,20,75345,6-0,150,48=17,1 Н
6.3 Розрахунки сумарних похибок та визначення коефіцієнтів запасу точності
Визначаємо похибки, які залежать від податливості системи ВПІД
Визначаємо похибки верстата в перетині 2 за формулою
, (6.7)
Рисунок 6.1 – Технологічна наладка токарної операції
де Х=719мм – відстань від місця закріплення деталі патроном до розташування різця в перетині 2;
Значення
находимо за нормами точності та жорсткістю
для прийнятого токарного верстата [1].
ωп.б.=уп.б./Pу, (6.8)
ωсуп.=усуп/Pу, (6.9)
ωз.б.=уз.б./Pу, (6.10)
ωп.б.=уп.б./Pу=100/1960=0,051 мкм/Н;
ωсуп.=усуп/Pу=100/1960=0,051 мкм/Н;
ωз.б.=уз.б./Pу=130/1960=0,066 мкм/Н.
Тоді
мкм/Н
мкм/Н
Визначаємо похибки від пружних деформацій верстата
ув(2)max= Pуmax ωв(2)max , (6.11)
ув(2)min= Pуmin ωв(2)min, (6.12)
ув(1)max= Pуmax ωв(1)max, (6.13)
ув(1)min= Pуmin ωв(1)min, (6.14)
ув(2)max= Pуmax ωв(2)max =20,9 0,107= 2,2мкм;
ув(2)min= Pуmin ωв(2)min =17,10,107=1,8мкм;
ув(1)max= Pуmax ωв(1)max =20,9 0,173= 3,6 мкм;
ув(1)min= Pуmin ωв(1)min =17,10,173=2,9 мкм.
Визначаємо похибки від прогину заготовки
, (6.15)
де Е = 2,1·105 – модуль пружності для сталі,
І=0,05·d4– момент інерції перетину вала,
d – наведений діаметр вала, мм.
Наведений діаметр вала визначаємо за формулою:
І =0,0597,94=565690мм4
Похибки від пружних деформацій токарного різця на декілька порядків менші та їх можна не враховувати.
Таким чином, сумарні похибки від пружних деформацій заготовки визначаємо за формулою
мкм
мкм
Визначаємо сумарні значення похибок від пружних деформацій системи ВПІД та їх коливання:
, (6.16)
Відповідно в перетинах похибки будуть:
, (6.17)
, (6.18)
, (6.19)
, (6.20)
2(2,2+0,25)=
4,9 мкм
2(1,8
+0,21)= 4 мкм
23,6=7,2
мкм
2
2,9=5,8 мкм
Визначаємо коливання похибок від пружних деформацій в перетинах і на всій оброблюваній поверхні:
, (6.21)
, (6.22)
, (6.23)
4,9-4
=0,9 мкм;
7,2-5,8
=1,4 мкм;
7,2-4,9
=2,3 мкм.
В
розрахунках сумарної похибки на обробку
використовуємо максимальне значення
коливання похибки від пружних деформацій
системи ВПІД на всій оброблюваній
поверхні
2,3
мкм.
Розрахунки похибок налагодження верстата
Для поверхонь обертання з урахуванням того, що похибка регулювання р та похибка налагодження технологічної системи н належать до радіусу, а похибка вимірювання розміру деталі вим – до діаметру, похибка налагодження визначається за формулою
, (6.24)
де
коефіцієнти
=1,2
та
=1,
похибка регулювання р=10
мкм при ціні поділки лімбу 0,01 мм [1]
похибка вимірювання вим=10
мкм [1].
Похибка налагодження
5
мкм
Розрахунок похибки від розмірного спрацювання різального інструменту
Довжина шляху різання
, (6.25)
де D - діаметр оброблюваної поверхні, мм
м;
Приймаємо
відносне спрацювання різця
=6мкм/км
для матеріалу ріжучої крайки Р18
Тоді похибка від розмірного спрацювання різального інструменту
, (6.26)
мкм
Розрахунок похибки від теплових деформацій
Приблизно похибка від теплових деформацій заготовки у напрямку заданого розміру
, (6.27)
де - коефіцієнт лінійного розширення матеріалу заготовки, мм/град, для сталі =1,210-5 мм/град;
L – розмір заготовки, мм;
т0 – підвищення температури за час обробки деталі, т0 =1.
Таким чином
т=1,210-5801103= 0,1 мкм.
Розрахунок похибки від геометричних неточностей верстата
Похибка форми заготовки в подовжньому перетині складає
rk
=
мкм
Похибку в поперечному перетині не враховуємо, бо вона менша ніж у подовжньому перетині.
Похибка від геометричних неточностей верстата
r.в.=2rk=2 1= 2 мкм.
Розрахунок сумарних похибок обробки та визначення коефіцієнтів запасу точності
Сумарна похибка обробки:
, (6.28)
Розмір оброблюваної поверхні d1= має допуск Td=18-2=16мкм. Тоді коефіцієнт запасу точності буде
Розрахована похибка не перевищує допуск на розмір, тому отримати розмір оброблюваної поверхні з заданою точністю можливо.
