- •§1. Підготовка та виконання лабораторних робіт 6
- •§2. Вимоги до звіту і захисту лабораторної роботи 8
- •Передмова
- •§1. Підготовка та виконання
- •§2. Вимоги до звіту і захисту
- •Основи техніки безпеки при виконанні лабораторних робіт з фечя. Обробка результатів вимірів радіоактивності
- •Загальні правила роботи в лабораторіях фечя
- •Правила безпеки при роботі з електрообладнанням та електричними приладами
- •Запобігання аварійних ситуацій та ліквідація їх наслідків
- •Правила роботи з радіоактивними джерелами
- •Запобігання аварійних ситуацій та ліквідація їх наслідків
- •Основні правила обробки результатів вимірів та звітності про виконану роботу
- •Розрахункові задачі:
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Вивчення будови і принципу дії сцинтиляційного детектора
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи і. Експериментальна частина
- •Іі. Розрахункова частина
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Вивчення поглинання іонізуючого випромінювання речовини за допомогою лічильника Гейгера–Мюллера
- •Теоретичні відомості
- •Правила техніки безпеки
- •Завдання до лабораторної роботи
- •Хід роботи
- •Перелік рисунків і таблиць звіту з даної роботи
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Вимірювання потужності експозиційної дози природного гама-фону
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи і. Експериментальна частина
- •Іі. Розрахункова частина
- •Правила техніки безпеки
- •Завдання до лабораторної роботи
- •Хід роботи
- •Перелік рисунків і таблиць в роботі
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Лабораторна робота №6 Вивчення природної радіоактивності
- •Теоретичні відомості
- •Правила техніки безпеки
- •Завдання до лабораторної роботи
- •Хід роботи
- •Перелік рисунків, таблиць, схем звіту з даної лабораторної роботи
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Визначення енергії альфа-частинок по їх пробігу в повітрі
- •Теоретичні відомості
- •Заходи безпеки під час виконання роботи
- •Хід роботи і. Експериментальна частина
- •Іі. Розрахункова частина
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Вивчення бета-радіоактивності
- •Теоретичні відомості Загальні відомості про -розпад ядер
- •Взаємодія електронів (позитронів) з речовиною. Детектори електронів.
- •Методика визначення максимальної енергії -частинок
- •Заходи безпеки під час виконання роботи
- •Хід роботи і. Експериментальна частина
- •Іі. Розрахункова частина
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Лабораторна робота №9 Бета-розпад ізотопів атмосферного повітря
- •Теоретичні відомості
- •Правила техніки безпеки
- •Завдання до лабораторної роботи
- •Хід роботи
- •Перелік рисунків, таблиць, схем звіту з даної лабораторної роботи
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Вивчення поглинання γ - випромінювання за допомогою сцинтиляційного лічильника
- •Теоретичні відомості
- •Заходи безпеки під час виконання роботи
- •Хід роботи і. Експериментальна частина
- •Іі. Розрахункова частина
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Вивчення треків заряджених частинок
- •Теоретичні відомості Проходження важких заряджених частинок через речовину.
- •Камера Вільсона та дослідження треків частинок.
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Лабораторна робота №12 Космічне випромінювання та його властивості
- •Теоретичні відомості
- •Правила техніки безпеки
- •Завдання до лабораторної роботи
- •Хід роботи
- •Перелік рисунків, таблиць, схем звіту з даної лабораторної роботи
- •Контрольні запитання
- •Література
Хід роботи
1. Ознайомитись з фотографією треків двох заряджених частинок – ядер легких елементів І та ІІ (рис. 3). Врахувати, що початкові швидкості частинок однакові і перпендикулярні до ліній індукції поля, які перпендикулярні до площини фотознімку. Величина індукції поля, в якому рухались частинки В = 2,17 Тл.
2. Визначити і вказати на рис. 3 напрями сили Лоренца та вектора магнітної індукції.
3. Визначити радіус кривизни трека частинки І на початку її пробігу.
4. Знаючи, що частинка І є протоном, обчислити для частинки ІІ питомий заряд. Згідно з (13):
;
Звідси
З’ясувати, ядром якого елемента є частинка ІІ.
5. Оцінити похибку експерименту за формулою
,
де
та
– відповідно питомі заряди частинок І
та ІІ.
6. Виміряти радіус кривизни треку частинки І наприкінці пробігу та порівнявши його с радіусом кривизни треку цієї ж частинки на початку пробігу, визначити, наскільки змінилась енергія частинки за час пробігу. Для цього враховуємо
та формулу (13). Отримаємо
7. Зробити аналогічний розрахунок зміни енергій для частинки ІІ та порівняти його з таким же розрахунком для частинки І. Зробити відповідний висновок щодо відмінності результатів.
8. Користуючись наведеними формулами та попередніми вимірюваннями, обчислити швидкості обох частинок на початку треків.
Контрольні запитання
1. Внаслідок яких основних процесів важка заряджена частинка зазнає втрат енергії при проходженні через речовину?
2. За умови яких основних припущень отримується формула Бора?
3. Що називається пробігом частинки в речовині? Чим він визначається?
4. В чому полягає призначення та принцип дії камери Вільсона?
5. Яку інформацію дозволяє отримати обробка треків частинок, зареєстрованих в камері Вільсона?
6. Які саме частинки утворюють треки в слідових детекторах, а які – ні? Відповідь пояснити.
7. Як здійснюється керованість камерою Вільсона, і в чому полягає перевага цієї властивості?
8. Що є недоліком камери Вільсона, органічно пов’язаним з принципом її дії?
9. Чому треки частинок в наявній роботі є дугами криволінійних траєкторій? Чому її кривизна різна?
10. Чому і як змінюється кривизна траєкторії даної частинки від початку до кінця пробігу?
11. Чому треки частинок мають різну товщину?
12. Чому товщина треку частинки збільшується від початку до кінця пробігу?
13. Якими основними приладами можна реєструвати елементрані частинки? Пояснити їх принцип дії.
Література
1. Савельев И.В. Курс общей физики. – М.: Наука, 1989. – Т.1. – 352с.
2. Детлаф А.А., Яворский Б.М. Курс физики. – М.: Высш. шк., 1989. – 608 с.
3. Методические указания к лабораторным работам по разделу “Физика атомов, молекул, твердого тела, ядра и элементарных частиц” курса физики / Под ред. В.А. Базакуца – Харьков, ХПИ, 1990. – с. 120 - 129.
|
Рис. 3. Досліджуваний фотознімок треків. |
