- •§1. Підготовка та виконання лабораторних робіт 6
- •§2. Вимоги до звіту і захисту лабораторної роботи 8
- •Передмова
- •§1. Підготовка та виконання
- •§2. Вимоги до звіту і захисту
- •Основи техніки безпеки при виконанні лабораторних робіт з фечя. Обробка результатів вимірів радіоактивності
- •Загальні правила роботи в лабораторіях фечя
- •Правила безпеки при роботі з електрообладнанням та електричними приладами
- •Запобігання аварійних ситуацій та ліквідація їх наслідків
- •Правила роботи з радіоактивними джерелами
- •Запобігання аварійних ситуацій та ліквідація їх наслідків
- •Основні правила обробки результатів вимірів та звітності про виконану роботу
- •Розрахункові задачі:
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Вивчення будови і принципу дії сцинтиляційного детектора
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи і. Експериментальна частина
- •Іі. Розрахункова частина
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Вивчення поглинання іонізуючого випромінювання речовини за допомогою лічильника Гейгера–Мюллера
- •Теоретичні відомості
- •Правила техніки безпеки
- •Завдання до лабораторної роботи
- •Хід роботи
- •Перелік рисунків і таблиць звіту з даної роботи
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Вимірювання потужності експозиційної дози природного гама-фону
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи і. Експериментальна частина
- •Іі. Розрахункова частина
- •Правила техніки безпеки
- •Завдання до лабораторної роботи
- •Хід роботи
- •Перелік рисунків і таблиць в роботі
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Лабораторна робота №6 Вивчення природної радіоактивності
- •Теоретичні відомості
- •Правила техніки безпеки
- •Завдання до лабораторної роботи
- •Хід роботи
- •Перелік рисунків, таблиць, схем звіту з даної лабораторної роботи
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Визначення енергії альфа-частинок по їх пробігу в повітрі
- •Теоретичні відомості
- •Заходи безпеки під час виконання роботи
- •Хід роботи і. Експериментальна частина
- •Іі. Розрахункова частина
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Вивчення бета-радіоактивності
- •Теоретичні відомості Загальні відомості про -розпад ядер
- •Взаємодія електронів (позитронів) з речовиною. Детектори електронів.
- •Методика визначення максимальної енергії -частинок
- •Заходи безпеки під час виконання роботи
- •Хід роботи і. Експериментальна частина
- •Іі. Розрахункова частина
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Лабораторна робота №9 Бета-розпад ізотопів атмосферного повітря
- •Теоретичні відомості
- •Правила техніки безпеки
- •Завдання до лабораторної роботи
- •Хід роботи
- •Перелік рисунків, таблиць, схем звіту з даної лабораторної роботи
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Вивчення поглинання γ - випромінювання за допомогою сцинтиляційного лічильника
- •Теоретичні відомості
- •Заходи безпеки під час виконання роботи
- •Хід роботи і. Експериментальна частина
- •Іі. Розрахункова частина
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Вивчення треків заряджених частинок
- •Теоретичні відомості Проходження важких заряджених частинок через речовину.
- •Камера Вільсона та дослідження треків частинок.
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Лабораторна робота №12 Космічне випромінювання та його властивості
- •Теоретичні відомості
- •Правила техніки безпеки
- •Завдання до лабораторної роботи
- •Хід роботи
- •Перелік рисунків, таблиць, схем звіту з даної лабораторної роботи
- •Контрольні запитання
- •Література
Заходи безпеки під час виконання роботи
До роботи з установкою допускаються особи, ознайомлені з її будовою, принципом роботи і ті, які знають правила техніки безпеки при роботі з напругою до 1000 В.
Перед початком роботи з установкою необхідно переконатися, що вона заземлена.
В установці є небезпечна для життя напруга, тому при експлуатації необхідно строго дотримувати відповідні запобіжні засоби:
перед включенням в мережу переконайтеся в справності мережевих сполучних шнурів;
заміну будь-якого елементу проводьте лише при відключеному від мережі сполучному шнурі;
при наладці і вимірюваннях користуйтеся надійно ізольованим інструментом і пробниками.
В установці передбачено застосування джерел іонізуючого випромінювання, активність яких забезпечує гарантовану безпеку при проведенні лабораторних робіт і експлуатацію без застосування спеціальних засобів захисту. Категорично забороняється використовувати джерела з високою активністю і джерела, які вимагаючих спеціальних засобів захисту згідно НРБ-76/87 і ВІСПИ-72/87.
Хід роботи і. Експериментальна частина
Включіть установку (при цьому на індикаторі «ВРЕМЯ» висвітиться 10 с) і дайте їй прогрітися протягом 5 хв.
Натисніть кнопку «СБРОС», при цьому у всіх розрядах цифрових індикаторів повинні висвітитися нулі.
За допомогою кнопок "+" і "–" встановіть необхідний час експозиції.
Натисніть кнопку «ПУСК» (при цьому повинен засвітитися світлодіод «ИЗМЕРЕНИЕ»). При цьому повинні з’явитися і збільшуватися покази індикаторів «КОЛИЧЕСТВО ЧАСТИЦ» і «СЕКУНДЫ».
Після закінчення часу експозиції рахування імпульсів автоматично припиняється. При необхідності зупинки вимірювання необхідно натиснути кнопку «СТОП», при цьому зміна показів лічильників повинна припинитися. Після закінчення вимірювань натиснути кнопку «СБРОС».
Натисніть кнопку «УСТАНОВКА» і за допомогою кнопок "+" і "–" встановіть необхідний час вимірювання.
Натисніть кнопку «ПУСК», після чого на індикаторі «СЕКУНДЫ» розпочнеться відлік часу від нуля до встановленого в п. 6.
Виміряти залежність кількості альфа-частинок, які реєструються лічильником за певний інтервал часу. Таймер поставити в положення 30 або 100 секунд і протягом усієї роботи більше не змінювати. Якщо вибрати менший час, то потрібно буде зробити дуже багато вимірів. А якщо взяти для вимірів більший час, то при вже досягнутій точності вимірів буде витрачатись зайвий час. Найзручніший час кожного вимірювання 30 с.
Установка, яка використовується в роботі, має дуже малу ефективність рахунку космічного фону, а ефективність рахунку альфа-частинок наближається до 100 %. Тому величина фону є досить малою порівняно з величиною імпульсів, що отримують при реєстрації альфа-частинок. В цьому необхідно переконатися експериментально в роботі. Впевнившись, що величиною фону при вимірах можна знехтувати, надалі виміри слід проводити тільки для альфа-частинок.
На різних відстанях джерело – лічильник (h) проводять виміри кількості частинок. Крок виміру становить 1 мм ( = один оберт гвинта ). Починати виміри з h = 0. В даній установці шкала зсунута на h0 = 0,44 см. Цей конструктивний зазор на торцю лічильника зроблений для того, щоб при переміщенні гвинта не пошкодити слюдяне віконце. Тому при розрахунку до величини екстрапольованого пробігу треба додавати 0,44 см. На кожній з вибраних відстаней вимірюється інтенсивність альфа-частинок з точністю, яка задається викладачем.
Нема потреби зачиняти установку малого фону, тобто екранувати фон. Циліндричний корпус установки малого фону залишати на протязі всієї роботи відкритим.
Результати вимірів зручно занести до таблиці, врахувавши поправку на тілесний кут ω:
Таблиця 2
h, см
h + 0.44, см
ω
I/ω
0
0,44
…
…
0.1
0,54
…
…
0.2
0,64
…
…
…
…
…
…
Побудувати графік кількості зареєстрованих частинок як функцію відстані джерело – лічильник. З графіка знайти екстрапольований пробіг.
